Рішення № 71586945, 11.01.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6040/17

Провадження № 2/500/310/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі – Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 05.09.2004 року право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Садова, б. 1 та на земельну ділянку площею 4,17 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 456823 від 06.02.2003 року, мотивуючи тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку із тим, що відсутній документ, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_3 на спадковий житловий будинок з надвірними спорудами.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що згідно запису в по господарській книзі виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 7 ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Садова, б. 1, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 23.06.2015 року, за № 469 та довідкою наданою комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 15.12.2017 року за № 1734.

Крім цього, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 456823 від 06.02.2003 року, виданого на підставі рішення 21 сесії ХХІІІ скликання ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів Ізмаїльського району Одеської області від 12 жовтня 2001 року № 156, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-09-243, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 4,17 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 389296 від 06.09.2004 року, виданого ОСОБА_2 сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 померла 05 вересня 2004 року.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Садова, б. 1;

- земельна ділянка площею 4,17 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 456823 від 06.02.2003 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 10.03.1998 року, посвідченого секретарем Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 14, ОСОБА_3 усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і все те, що на день смерті буде їй належати заповіла ОСОБА_1.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Осіб, які мають право на обов’язкову у спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

05.03.2005 року ОСОБА_1 звернулась до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, померлої 05.09.2004 року, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв’язку із тим, що відсутній документ, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_3 на спадковий житловий будинок з надвірними спорудами.

Приймаючи до уваги, що в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на відповідне спадкове майно оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ № 618450, виданий Ізмаїльським РВУМВС України в Одеській області від 28.03.1997 року, РНОКПП - 207352360, місце проживання зареєстровано за адресою: 68663, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Братів Тимофти, б. 22) до ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (місцезнаходження: 68662, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Українська, 43, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 0452712) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ № 618450, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 28.03.1997 року, РНОКПП - 207352360, місце проживання зареєстровано за адресою: 68663, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Братів Тимофти, б. 22) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 05.09.2004 року право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Садова, б. 1;

- земельну ділянку площею 4,17 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 456823 від 06.02.2003 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2018 року.

Суддя: ОСОБА_4