Ухвала суду № 71584329, 11.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

при секретарі Орліченко О.Ю.

з участю прокурора Подгорець С.В.

захисника Оплачко В.О.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачини С.С. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Халявки В.В., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачиною С.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби строком до 19 січня 2018 року включно відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Воєводське Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

З ухвали суду вбачається, що слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, конкретні обставини справи, існуючі ризики і дані про особу підозрюваного, на підставі чого прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби в змозі запобігти існуючим ризикам і забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Не погоджуючись з прийнятим рішення, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 10 519 948 грн. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на хибність висновків слідчого судді з приводу недоведеності стороною обвинувачення необхідності застування відносно підозрюваного виняткового запобіжного заходу. Так, на думку прокурора, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, розмір покарання, який загрожує останньому у разі доведення його винуватості, та дані про особу підозрюваного вказують на існування заявлених детективом ризиків, а також того, що запобігти їм в змозі лише запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, захисника і підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили залишити рішення слідчого судді без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відмовляючи в задоволенні клопотання детектива про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому суд, дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_2 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні детектива не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину, як зазначив суд, не можуть служити виключними підставами для запобіжного ув'язнення підозрюваного.

З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується.

Так, відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про їх існування з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення обов'язок довести наявність заявлених ризиків.

Разом з тим, детектив вказаних вимог закону не дотримався та не надав суду достатньо доказів на підтвердження тих обставин, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного в змозі лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, відповідно до вище наведеного, колегія суддів враховує в сукупності тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється, розмір покарання, який загрожує останньому у разі доведення його винуватості, дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, характер соціальних зв'язків, спосіб життя взагалі, зокрема те, що він в минулому до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, відсутність належних відомостей про намагання підозрюваного ухилятися від органів досудового розслідування, на підставі чого вважає, що такий вид запобіжного заходу, як домашній арешт у певний період доби, в змозі запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Такий запобіжний захід відповідає особі ОСОБА_5, та є співмірним з існуючими ризиками.

Ні детектив в поданому клопотанні, ні прокурор в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій, не змогли довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, такого, як цілодобовий домашній арешт.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 180, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року, якою задоволено частково клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Халявки В.В., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачиною С.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби строком до 19 січня 2018 року включно відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачини С.С. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/18/2018 Категорія ст. 183 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Коробенко С.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції Присяжнюк О.Б.