Рішення № 71584055, 15.01.2018, Шевченківський районний суд Харківської області

15.01.2018 637/1260/17

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2018 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - Тордія Е.Н.

за участю :секретаря - Сергієнко В.С.

заявника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Василенківська сільська рада Шевченківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

1 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області в вищевказаною заявою .

У судовому засіданні заявник свої вимоги підтримала та просила їх задовольнити. В обгрунтування заяви зазначила, що 14 серпня 2017 року померла її мати ОСОБА_2. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку №24, розташованого в с.Василенкове Шевченківскього району Харківської області по вул. Лермонтова, який належав спадкодавці на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом. За життя мати склала заповіт. На день смерті вона проживала з матір’ю, в її домоволодінні за вищевказаною адресою. Звернувшись до Шевченківської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті матері, їй було роз'яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину не вбачається можливим, у зв’язку з розбіжністю її прізвища та призвища спадкодавця. Так,

в свідоцтві про народження, виписаного російською мовою призвіще матері записано як ОСОБА_3. Таке призвіще матері зазначено в свідоцтво про право власності на ? частину житлового будинку та в свідоцтві про право на спадщину на ? частину житлового будинку . В свою чергу в заповіті вказана призвіще матері як ОСОБА_2 , як і в свідоцтві про смерть.

В зв'язку з помилкою в написанні прізвища матері в свідоцтвах про право власності на ? частину житлового будинку та свідоцтві про право на спадщину, вона не може оформити спадщину.

Тому звернулася до суду та просить встановити факт ,що вона є донькою ОСОБА_2, та факт того ,що правовстановлюючи документи на право власності на спадкове майно належать ОСОБА_2

Представник заінтересованої особи: Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області, в судове засідання не з’явився надав письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за своєї відсутності, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечував.

Суд, вислухавши заявника, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлені такі факти, і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до свідоцтва про народження (серія ГД № 842211, виданого Василенківською сільською радою Печенізького району Харківської області від 13 листопада 1956 року) заявник по справі народилась, 3 листопада 1956 року, її прізвище та матері вказане ( мовою оригіналу) - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В свідоцтві про смерть (серія 1-ВЛ №598939, виданого виконавчим комітетом Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 15 серпня 2017 року) зазначено, що 14 серпня 2017 року померла ОСОБА_2, яка постійно мешкала в с.Василенкове Шевченківського району Харківської області по вул.Лермонтова, 24.

З довідки №465 Василенківської сільської ради Шевченківського району Харківської обалсті від 16 листопада 2017 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з дня прибуття 5 липня 1979 року і до дня своєї смерті 14 серпня 2017 року, постійно проживала та значилася зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується записом в погосподарській книзі №3 даної сільської ради за 2016-2020 роки, номер об’єкта погосподарського обліку №01-0224-1. На момент смерті ОСОБА_2, разом з нею проживала та значиться зареєстрованою: донька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_5, ОСОБА_6, підтвердили, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2, померлої 14 серпня 2017 року. Також доповнили, що ОСОБА_7 та ОСОБА_2 є одна й та сама особа, вказуючи на те, що мати заявника мала житловий будинок в частці зі своїм чоловіком ОСОБА_8 Ів ановичем, а коли той помер прийняла спадщину після його смерті. Донька проживала разом з батьками, та була зареєстрованою і мешкала до дня їх смерті за адресою с.Василенкове Шевченківського району Харківської області по вул.Лермонтова, 24. Також свідки доповнили, що за життя мати заявника склала на неї заповіт.

З листа № 8/01-16 приватного нотаріуса Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області від 10 січня 2018 року вбачається, що видати на ім’я ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після матері ОСОБА_2 Варивонінви, яка померла 14 серпня 2017 року, не вбачається можливим, у зв’язку з розбіжністю прізвища спадкодавця в правовстановлюючих документах, заявнику для вирішення та встановлення даних фактів запропоновано звернутися до суду.

За життя мати заявника ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на ? частину житлового будинку № 24 , розташованого в с.Василенкове Шевченківскього району Харківської області по вул.Лермонтова, 24 та свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину зазначеного житлового будинку.

8 грудня 2006 року було складено заповіт від імені ОСОБА_2, де все своє майно після смерті заповідала своїй донці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який посвідчений Василенківською сільською радою Шевченківскього району Харківської області.

Враховуючи надані до суду докази, відповідно до вищевказаних документів, також на підставі пояснень заявника, свідків, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_7, а також те ,що ОСОБА_7 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, і документи видані на прізвище однієї відносяться до іншої.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що суд в порядку непозовного цивільного судочинства може розглядати справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.1, п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами,про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особи, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Часиною 2 ст.315 ЦПК України, зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оцінівши надані до суду докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку суд дійшов до висновку , що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 та спадкоємцем за заповітом після смерті матері, також враховує, що встановлення зазначених фактів, має для заявника юридичне значення, оскільки відповідно до норм діючого законодавства заявник може мати право власності на житловий будинок, але відсутність підтвердження вказаних обставин може позбавити її вказаних прав.

З таких обставин, з умов виваженості, розумності і справедливості, суд вважає заяву ОСОБА_1 доведеною та такою що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 293, 315 ЦПК України , суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Василенківська сільська рада Шевченківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_2, померлої 14 серпня 2017 року.

Встановити факто, того, що свідоцтво про право власності на ? частину житлового будинку № 24, розташованого по вул.Лермонтова в с. Василенкове Шевченківського району Харківської області видане Василенківською сільською радою Шевченківського району Харківської області, 20 грудня 1999 року на ім’я ОСОБА_7, належить ОСОБА_2, померлої 14 серпня 2017 року.

Встановити факто, того, що свідоцтво про право на спадщину на ? частину житлового будинку № 24, розташованого по вул.Лермонтова в с. Василенкове Шевченківського району Харківської області, видане Шевченківською державною нотаріальною конторою, 11 січня 2000 року на ім’я ОСОБА_7, належить ОСОБА_2, померлої 14 серпня 2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ