Ухвала суду № 71583759, 11.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/7213/17 Головуючий 1-ї інстанції: Аркатова К.В.

Провадження № 11-сс/790/53/18 Доповідач: Чопенко Я.В.

Категорія: в порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенко Я.В.,

суддів - Цілюрика В.П. та Курило О.М.,

секретаря - Ілюхіної К.А.,

за захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12016220480002473 про застосування запобіжного заходу вигляді триманням під вартою у відношенні ОСОБА_4, 18.09.1989 рок народження.

Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_4, 18.09.1989 рок; народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО №27 м. Харков строком не більше 60 днів - до 19 год. 30 хв. 19 лютого 2018 року та визначено суму застави у розмірі 32000 грн.

Як зазначено в ухвалі, 21.12.2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2, погоджені прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12016220480002473 про застосування запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вищезазначене клопотання слідчого вмотивоване тим, що ОСОБА_4 який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України (грабіж), тобто відкрите викрадення чужого майна, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 Респупліки Комі, росіянин, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, непрацюючий, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Слідчим зазначено, що підозра ґрунтується на показання потерпілої ОСОБА_5М, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, висновку судово-товарознавчої експертизи (а.с. 33-35).

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.

10.04.2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на середню тяжкість корисливого злочину проти власності, в якому підозрюється ОСОБА_4, наявність ризиків, передбачених п. 1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначаючи, що під час досудового розслідування ОСОБА_4, з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності, переховувався від органів досудового розслідування, у зв’язку з чим 25.05.2017 року постановою старшого слідчого був оголошений в розшук.

Крім того, підозрюваний не одружений, дітей на утриманні не має, не працює, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв’язків та можливість, з метою уникненні від притягнення до кримінальної відповідальності, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4, підозри у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та поставити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Апеляційну скаргу захисник обґрунтовує тим, що слідчим суддею не враховано що клопотання слідчого необґрунтоване, безпідставне, не відповідає вимогам ст.177 КПК України та як наслідок є такою, що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Прокурор в судове засідання не з’явився, належним чином про дату та час і місце апеляційного розгляду повідомлений, про поважність свого неприбуття не повідомляв, що відповідно до вимог ч.4 ст. 405 КПК України не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, захисника ОСОБА_1 яка наполягала на задоволенні апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєнні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів (а.с. 47-51).

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України ;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

3.недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов*язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Доводи на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою.

Наведене вище, узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176,178,182,183 КПК України і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах строку досудового розслідування.

Слідчим суддею виконано вимоги ч.1 ст.194 та ст. ст.182,183 КПК України і також враховано негативну репутацію підозрюваного та той факт, що під час досудового розслідування підозрюваний був оголошений в розшук.

Всі інші питання, в тому числі винності чи не винності ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, а також питання відносності та допустимості доказів і вірності кваліфікації скоєного, вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2017 року щодо застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: