Рішення № 71583148, 09.01.2018, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/596/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Л.В.Вовк

з участю секретаря - Я.В.Солонецької ,

позивача- ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача -ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Краснокутськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном та виселення , третя особа - Краснокутський районний сектор ГУДМС України в Харківській області , Краснокутська селищна рада Харківської області , служба у справах дітей Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області ,

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про їх виселення з будинку, в якому вказала , що успадкувала після смерті матері ОСОБА_8 житловий будинок по АДРЕСА_1 та є єдиним власником вказаного майна. При житті мати надала дозвіл на проживання та реєстрацію ОСОБА_3 та членам його родини . Позивач має намір розпорядитися своєю власністю, а відповідачі добровільно не виселяються зі спірного будинку та чинять перешкоди ОСОБА_1 в користуванні її власністю . Оскільки відповідачі членами родини позивача не являються , дозволу на реєстрацію вона їм не надавала , проживають в будинку з дозволу попереднього власника ОСОБА_8, договору найму не укладався , просила суд усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпоряджання майном та виселити відповідачів та членів їх родини з вказаного житлового будинку.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали , просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав , просив відмовити , пояснивши суду , що дозвіл на вселення та реєстрацію у спірному будинку надала мати позивача ОСОБА_8 , а на даний час він та члени його родини власного житла не мають та не мають можливості придбати вказаний будинок .

Відповідач ОСОБА_5 до суду не з»явилася , подала заяву заслухати справу у її відсутність , позов не визнала, просила відмовити.

Представники третіх осіб до суду не з»явилися , подали заяви слухати справу у їх відсутність , прохали вирішити справу на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи , заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, суд дійшов до наступних висновків.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Житло - одна з основних матеріальних умов життя людини. Відповідно ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира інші приміщення, які призначені та придатні для постійного проживання в них.

Право власності на житло охоплює правомочності із володіння, користування та розпорядження ним як об'єктом права власності. Ці правомочності можуть належати тільки власнику житла та іншим особам, зокрема, які проживають разом із ним, у тому числі на праві спільної власності.

Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), яка гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.).

Матеріалами справи було встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок виданого Краснокутською селищною радою від 16.06.1987 року ОСОБА_8 була власником житлового будинку по АДРЕСА_2

За життя ОСОБА_8 в липні 2013 року надала дозвіл на реєстрацію та проживання у вказаному житловому будинку ОСОБА_3, ОСОБА_5, та їх малолітнім дітям ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_14 р. ОСОБА_8 померла , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1.

На підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Краснокутською ДНК від 14.12.2017 р., ОСОБА_1,дочка спадкодавці, успадкувала житловий будинок в АДРЕСА_1

ОСОБА_1 набула права власності на житловий будинок і це її право відповідачами не оспорюється.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 05.07.2017 р. , складеному в присутності депутата Краснокутської селищної ради та 2 сусудів -свідків , в будинку по АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та їх малолітні діти ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_3. Вказані особи членами родини ОСОБА_1 не являються та перешкоджають їй в доступі до своєї власності .

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради від 07.07.2017 р., по АДРЕСА_1 , з дозволу попереднього власника, зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_5 та їх троє малолітніх дітей.

Без огляду на зміну власника відповідачі до цього часу залишаються бути зареєстрованими у зазначеному будинку, як за місцем свого проживання.

Добровільно знятись з реєстрації та виселитися з будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідачі відмовляються, здійснюють господарські роботи на території присадибної ділянки та використовують його на свій розсуд, чим чинять перешкоди позивачу у користуванні житловим будинком та надвірними спорудами.

Позивач зареєстрована та проживає в АДРЕСА_3 , до успадкованого будинку доступу не має , оскільки відповідачі перешкоджають користуватися позивачу своєю власністю.

Допитаний по справі свідок ОСОБА_9 пояснив суду , що дійсно відповідачі по справі проживають та зареєстровані в будинку з дозволу ОСОБА_8 з 2013 року , членами родини ОСОБА_8 ,ні нового власника ОСОБА_1 не являються та не мають наміру виселятися , оскільки не мають власного житла.

Судом встановлено, що в будинок нового власника у визначеному законом порядку зазначені особи вселені не були, дозволу на реєстрацію в будинку , позивач їм не надавала, тому відповідачі не набули права на користування спірним житловим будинком. На теперішній час відповідачі та члени їх сім'ї в добровільному порядку не виселились з вищезазначеного будинку, їх проживання у будинку перешкоджає позивачу користуватись належним йому майном.

Суд дійшов висновку , що права відповідачів на користування житловою площею в будинку були похідними від прав колишнього власника цього будинку, з припиненням його права власності припинилося і право користування житлом відповідачів, а права нового власника будинку ОСОБА_1 на володіння, користування та розпорядження власністю порушені, тому потребують судового захисту.

Отже, позивач який є власником будинку, має право вимагати виселення відповідача зі свого будинку, оскільки останній поселився в будинку без його на те згоди , в порушення встановленого законом порядку та право користування ним не набув.

Закон України від 11.12.2003 року № 1382 1У «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини пов'язані зі зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна або припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Зі змісту ст.7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вбачається, що підставою для зняття з реєстрації є рішення про виселення особи з житлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових та службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами

Таким чином рішення суду про виселення особи з житлового приміщення є підставою для зняття даної особи з реєстрації.

Позивач під час звернення до суду сплатила судовий збір у сумі 640 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача .

Керуючись ст.ст.317,319 ЦК України, ст.ст. 4,5,12,13,76-81,83,258,263,265ЦПК України ,суд ,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання : АДРЕСА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном , виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання : АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Краснокутським РВ УМВС України в Харківській області 21.05.2004 року; ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання : АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Краснокутським РВ УМВС України в Харківській області 29.12.2011 року; ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_12 ,місце проживання : АДРЕСА_5 без надання іншого жилого приміщення ,усунувши тим самим ОСОБА_1 , перешкоди в користуванні її власністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текс рішення виготовлений та підписаний 15.01.2018р.

Суддя Вовк Л. В.