Ухвала суду № 71582912, 12.01.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11615/15-к

н/п 1-кп/640/112/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про зміну запобіжнного заходу

"12" січня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Лазарєвої А.С.

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого адвоката Максименко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання захисника обвинуваченого про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2015 року за №12015220000000215 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою технічною освітою, не одруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшов з прокуратури Харківського області обвинувальний акт затверджений прокурором відділу прокуратури Харківської області Саєнко І.О. у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Максименко О.В. заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання, оскільки справа розглядається вже тривалий час, і ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, обвинувачений не буде ухилятися від суду та чинити тиск на свідків, оскільки свідки вже допитані. Стан здоров'я обвинуваченого погіршився, у нього цукровий діабет. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не може бути єдиною підставою для продовження тримання особи під вартою. Докази винуватості обвинуваченого відсутні, вони є недопустимими.

Обвинувачений клопотання захисника підтримав, просив зміни йому запобіжний захід на домашній арешт. Він не буде ухилятися від суду, та буде добросовісно з'являтися до суду; тиснути на свідків він також не буде. Він вже тривалий час тримається під вартою, що спричинило погіршення стану його здоров'я, у нього цукровий діабет. Він працевлаштується на роботу.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а домашній арешт не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Суд, заслухавши клопотання, думку учасників справи, зазначає наступне.

Ухвалою суду від 11.12.2017 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, тобто до 08.02.2018 року включно, та при продовженні обвинуваченому строку запобіжного заходу, суд враховував наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5, ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду та продовжувати вчиняти злочин, у якому обвинувачується.

Суд враховує, що свідки сторони обвинувачення на теперішній час допитані; наразі не допитані ще всі свідки сторони захисту.

Також суд враховує, що обвинувачений тримається під вартою з травня 2015 року, з урахуванням складності справи, допиту заявлених свідків як стороною обвинувачення, так стороною захисту, явку яких забезпечують сторони кримінального провадження, тобто тривалість розгляду справи обумовлена також поведінкою сторони захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинуваченому ОСОБА_1 встановлено діагноз цукровий діабет ІІ тип середнього ступеня тяжкості, діабетична полінейропатія, хронічний гастродуоденіт.

Обвинувачений має постійне місце проживання та реєстрації, не судимий в силу ст. 89 КК України, офіційно не одружений, зазначив, що проживає з «цивільною» дружиною.

Суд враховує, що у справі «Попов проти Російської Федерації» від 13 липня 2006 р Суд визначив, що згідно зі ст. З Конвенції держава зобов'язана забезпечувати, щоб особа перебувала в умовах, сумісних з повагою до людської гідності, способи реалізації таких заходів не повинні піддавати людину стресам, приниженням, занепокоєнням, які перевищують допустимий рівень страждань, що викликається позбавленням волі, враховую чи практичне значення застосовуваних заходів, його здоров'я, душевний стан повинен адекватно гарантуватися, в тому числі, наданням необхідної медичної допомоги.

У справі «Меченков проти Російської Федерації» від 7 лютого 2008 р., Суд акцентував увагу на тому, що якщо влада вирішила тримати під вартою важко хвору особу, то вона повинна демонструвати особливу увагу дотриманню таких умов позбавлення волі, які обумовлюються станом здоров'я такої особи.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими доводами для продовження строку тримання під вартою.

При цьому, слід врахувати, що обвинувачений знаходиться під вартою більше 2-років, що хоч і є співмірним з тяжкістю обвинувачення (інкримінований злочин є умисним корисливим тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років), однак прокурор не зазначив нових аргументів, які б виправдовували подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Під час розгляду клопотання адвоката про заміну запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Відомостей про те, що з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, до суду не надійшло.

Таким чином, суд враховує вищевказані обставини і вважає, що на теперішній час наявні обставини для застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною покидати місце свого проживання цілодобово, який буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого, його стану здоров'я, і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Оцінку посиланню адвоката щодо відсутності доказів винуватості обвинуваченого, докази є недопустимими, суд надасть в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною цілодобово покидати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_1, до 12 березня 2018 року включно, зобов'язавши носити електронний засіб контролю.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно в залі суду.

Зобов'язати ОСОБА_1 невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1

Покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч.5 ст. 194 КПК України обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, понятими, закупним у цьому кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвалу про зміну запобіжного заходу на домашній арешт направити для негайного виконання в Київський відділ поліції ГУ Національної поліції в Харківській області за місцем фактичного проживання обвинуваченого.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.І. Золотарьова