Рішення № 71582701, 15.01.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/5634/17

Провадження №2/639/333/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Кричевської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства інфраструктури України про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача Міністерства інфраструктури України та відповідно до уточненої позовної заяви просила ухвалити рішення, на підставі якого визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України №87-О від 17.08.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1

В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі контракту № 7-ІХ від 22 липня 2011 року з директором державного підприємства «Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті», що є у державній власності, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством інфраструктури України, позивач працює на посаді директора державного підприємства «Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті».

Строк дії контракту було встановлено з 22 липня 2011 року до 21 липня 2012 року включно.

Відповідно до додаткової угоди від 06.07.2012 року строк дії контракту було продовжено по 21.07.2016 р.

Зважаючи що жодна із сторін контракту не вимагала припинення трудових відносин 21.07.2016 р., які фактично тривають по даний час, дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України (уповноваженого органу управління) від 17 серпня 2017 року № 87-0, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану. З даним наказом позивач не згодна, вважає, що його було прийнято з грубим порушенням норм діючого законодавства.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що жодних порушень трудової дисципліни не допускала, трудові обов'язки встановлені статутом та контрактом виконувала сумлінно.

В оскаржуваному наказі відсутнє посилання на факт порушення нею трудових обов'язків - дисциплінарний проступок. Тобто не вказано за порушення яких трудових обов'язків, чим встановлених, та в яких її діях чи бездіяльності полягає таке порушення, і ким та коли виявлених, їй оголошено догану.

27 жовтня 2017 року від представника відповідача Міністерства інфраструктури України надійшли письмові заперечення, відповідно до яких вони просили у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що наказом від 17.08.2016 № 87-0 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.», позивач притягнута до дисциплінарної відповідальності (оголошено догану) за неналежне виконання покладених на неї посадових обов'язків щодо визначення та погодження з Мінінфраструктури уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції у державному підприємстві «Бюро із стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті». Підставою такого рішення є статті 147-149 Кодексу законів про працю України, акт про ненадання письмового пояснення директором державного підприємства «Бюро із стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті» ОСОБА_1 від 16.08.2017 та особисті пояснення позивача від 16.08.2016 № 04/167, що направлені факсом 17.08.2017.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2011 № 265-р державне підприємство «Бюро із стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті» відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

На виконання наказу Мінінфраструктури від 12.06.2017 № 147-Г у період з 16.06.2017 по 13.07.2017 проведено перевірку діяльності державного підприємства «Бюро із стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті», за результатами якої встановлено, що директором Бюро ОСОБА_1 жодним чином не забезпечено функціонування уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції. Даний факт свідчить про умисне невиконання останньою вимог Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 № 706 та окремих доручень заступника Міністра інфраструктури України ОСОБА_3 від 24.04.2017 № 356/14- 2/11/17 та від 04.05.2017 № 380/14-2/11-17.

Окремим дорученням Державного секретаря Мінінфраструктури від 16.08.2017 № 658/10/11-17 у термін до 18 год. 00 хв. 16.08.2017 позивача зобов'язано надати особисте письмове пояснення з причин невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 № 706 «Питання запобігання та виявлення корупції», щодо визначення та погодження з Міністерством уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції на підприємстві. Станом на 18-30 год. 16.08.2017 позивачем не надано особисте письмове пояснення відповідно до вказаного окремого доручення, про що було складено відповідний акт.

17.08.2017 року Мінінфраструктури отримано факсом пояснення ОСОБА_1 від № 04/167 до окремого доручення від 16.08.2017 № 658/10/11-17. Аналогічне пояснення від 16.08.2017 № 04/167 до окремого доручення від 16.08.2017 № 658/10/11-17 отримано Мінінфраструктури 16.08.2017 за підписом в. о. директора підприємства - провідного інженера із науково-технічної інформації ОСОБА_4

Отже, твердження позивача, що їй не повідомлено, що в її діях виявлено ознаки дисциплінарного проступку та не запропоновано надати пояснення не відповідають дійсності.

На думку представника відповідача при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем повністю був дотриманий порядок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани стосовно ОСОБА_1, тому підстави для скасування наказу від 17.08.2017 № 87-0 відсутні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 заявлений позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала, просила відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що на підставі контракту № 7-ІХ від 22 липня 2011 року з директором державного підприємства «Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті», що є у державній власності, укладеного між Міністерством інфраструктури України та ОСОБА_1, остання працює на посаді директора державного підприємства «Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті».

Строк дії контракту було встановлено з 22 липня 2011 року до 21 липня 2012 року включно. ( а.с. 7-17)

Відповідно до додаткової угоди від 06.07.2012 року строк дії контракту продовжено до 21 липня 2016 року. ( а.с. 18)

Зважаючи що жодна із сторін контракту не вимагала припинення трудових відносин 21.07.2016 р., які фактично тривають по даний час, дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк, що відповідає вимогам ч. 1 ст.39-1 КЗпП України.

24.04.2017 року та 04.05.2017 року заступником Міністра інфраструктури України підприємствам, установам та організаціям, що входять до сфери управління Мінінфраструктури було надано окремо доручення щодо затвердження Антикорупційної програми та призначення уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції. ( а.с. 73-77)

Як пояснила в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 дане окреме доручення нею виконано не було.

Крім того, відповідно до доповідних записок від 25.07.2017 року, 07.08.2017 року, 09.08.2017 року до Міністерства інфраструктури України було повідомлено щодо не забезпечення директором державного підприємства «Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничного транспорті» ОСОБА_1 функціонування уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, що свідчить про умисне невиконання останньою вимог Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 року №706 та окремих доручень заступника Міністра інфраструктури України від 24.04.2017 року, 04.05.2017 року. ( а.с. 67-68, 69, 70-72)

16.08.2017 року в 15-48 год. директору державного підприємства «Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничного транспорті» ОСОБА_1 було направлено окреме доручення щодо надання особистого письмового пояснення з причин невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 року №706 «Питання запобігання та виявлення корупції», щодо визначення та погодження з Міністерством уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції на підприємстві. Пояснення надати до Управління кадрової служби поштою та по факсу терміном до 18-00 год. 16.08.2017 року. ( а.с. 65)

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

В цей же день, а саме 16.08.2017 року о 18-30 год. було складено акт про ненадання письмового пояснення директором державного підприємства «Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничного транспорті» ОСОБА_1 до окремого доручення державного секретаря Міністерства інфраструктури України ОСОБА_7 від 16.08.2017 року №658/10/11-17. ( а.с. 64, 108)

17.08.2017 року 12-49 год. до Міністерства інфраструктури України надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 до окремого доручення №658/10/11-17 від 16.08.2017 року, відповідно до якого направила на погодження кандидатуру уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, яку було призначено наказом від 11.08.2017 року за № 2017-08-11/001-од. ( а.с. 62, 109)

Наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2017 року №87-О про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, відповідно до статей 147-149 Кодексу законів про працю України пункту 13 частини 4 статті 10 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», оголошено догану директору державного підприємства «Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничного транспорті» ОСОБА_1. Підстава: статті 147-149 КЗпП України, акт про ненадання письмового пояснення директором державного підприємства «Бюро з стандартизації та нормативного забезпечення на залізничного транспорті» ОСОБА_1 від 16 серпня 2017 року, пояснення ОСОБА_1 ( а.с. 6)

Згідно ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосована міра стягнення у вигляді догани.

Під порушенням трудової дисципліни слідує розуміти винне протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків. Вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку).

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання окремих доручень щодо визначення та погодження з Міністерством уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції на підприємстві.

Як було встановлено судом, 16.08.2017 року о 15-48 год. Міністерством інфраструктури України на ім'я директора ДП «Бюро із стандартизації та нормативного забезпечення на залізничного транспорті» ОСОБА_1 було направлено окреме доручення щодо визначення та погодження з Міністерством уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції на підприємстві, термін виконання кого було встановлено до 18-00 год. 16.08.2017 року. ( а.с. 65)

Однак, як пояснила в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, і з цим погодився представник відповідача, ОСОБА_1 з 13.08.2017 року знаходилась у щорічній відпустці, а обов'язки директора підприємства виконувала ОСОБА_8, а отже позивач не мала можливості виконати окреме доручення від 16.08.2017 року.

Крім того, суд зазначає, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

В спірному наказі не зазначено за який дисциплінарний проступок на позивачку накладено стягнення та коли цей проступок вчинено позивачкою, тому не можливо перевірити додержання передбачених ст.148 КЗпП України строків застосовування дисциплінарного стягнення.

Крім того, ст.149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В супереч вимогам вищезазначеної норми Закону від ОСОБА_1 не було отримано письмових пояснень щодо скоєного нею дисциплінарного проступку.

Пояснення ОСОБА_1 від 16.08.2017 року, на які є посилання в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стосуються погодження кандидатури уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, а не факту порушення трудової дисципліни. ( а.с. 62)

Відповідачем по справі не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях або бездіяльності позивача, зокрема, вини, причинно-наслідкового зв'язку між порушенням трудових обов'язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення. Крім цього, оскаржуваний наказ не містить посилання на норму закону, яку порушено, внаслідок чого притягують до дисциплінарної відповідальності.

Отже, на думку суду вказані обставини відображають формальний підхід відповідача до процедури накладання дисциплінарного стягнення, визначеної законом.

Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наказ від 17.08.2017 року №87-О про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 винесено з порушенням вимог трудового законодавства, тому задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та визнає його незаконним і скасовує.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст. 223, 265 ЦПК України, ст.ст. 147, 148, 149, 150 КЗпП України, Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства інфраструктури України про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України № 87-О від 17.08.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.

Стягнути з Міністерства інфраструктури України, місцезнаходження: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 37472062, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІІН: НОМЕР_1, судовий збір у сумі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15.01.2018 року.

Суддя В. В. Труханович