Постанова № 71581885, 09.01.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 387/266/17

№ провадження 22-ц/781/46/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Цоток В. В.

Доповідач Кіселик С. А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.01.2018 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С.А.

суддів : Суровицької Л.В.,Черненко В.В.,

за участі секретаря судового засідання: Двоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в інтересах позивача, до відповідача, про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, в якому зазначив, що його довірителю на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,0381 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташована на території Новолутківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ " Згода " на підставі договору оренди землі від 09.01.2007 року, який зареєстрований в ДП КРФ ЦДЗК 11.05.2007 року за № 160. 20.09.2016 року позивач надіслала орендарю письмове повідомлення про відсутність у неї наміру продовжувати дію договору оренди земельної ділянки на новий строк та про обов'язок орендаря звільнити земельну ділянку до 11.05.2017 року. В зв'язку з тим, що будь-якої відповіді від ТОВ " Згода" не надійшло, вона вдруге, 24.03.2017 року направила аналогічний лист відповідачу. Проте вказаний лист також залишився без відповіді. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 06.04.2017 року, позивачеві стало відомо, що в реєстрі зареєстровано додаткову угоду від 15.09.2016 року до договору оренди землі від 09.01.2007 року, якою продовжено термін дії договору оренди на 10 років тобто до 11.05.2027 року. З огляду на те, що волевиявлення на укладення зазначеної вище угоди вона не мала, вказаний правочин не підписувала, вважає, що є підстави для визнання додаткової угоди недійсною .

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 09.01.2007 року, укладену 15.09.2016 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю " Згода ", право оренди на підставі якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.02.2017 року за № 19312397. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у позові.

В скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема в апеляційній скарзі зазначив, що матеріали справи не містять жодних належних та обґрунтованих доказів, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Заслухавши доповідь судді доповідача, представника відповідача, позивача та її представників, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, із наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 9,0381 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Новолутківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області ( а.с. 13 ). 09.01.2007 року між ОСОБА_3 (орендодавець ) та ТОВ " Згода " ( орендар ) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого перша передала останньому в оренду строком на 10 років належну їй земельну ділянку. Вказаний правочин зареєстрований в Добровеличківському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.05.2007 року № 160 (а.с.10). У вересні місяці 2016 року ОСОБА_3 направила відповідачеві повідомлення про відсутність у неї наміру продовжувати дію договору оренди земельної ділянки на новий строк та про обов'язок орендаря звільнити земельну ділянку до 11.05.2017 року, яке було отримане відповідачем 22.09.2016 року (а.с.11). 24.03.2017 року позивач вдруге направила ТОВ " Згода " аналогічне повідомленння, яке було отримане відповідачем 30.03.2017 року (а.с. 12).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №84440120 від 06.04.2017 року, встановлено, що в реєстрі 27.02.2017 року за № 19312397 зареєстроване право оренди на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 09.01.2007 року, укладеної 15.09.2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Згода". Реєстрація вказаного права здійснена державним реєстратором Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області Войцехівським А.В. ( а.с.13) .

З додаткової угоди до договору оренди землі від 09.01.2007 року, укладеної 15.09.2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ " Згода " встановлено, що сторони домовилися внести зміни до договору оренди землі від 09.01.2007 року, зареєстрованого у КРФ ДП ЦДЗК 11.05.2007 року за № 160. Зокрема змінено строк дії договору до 11.05.2027 року та розмір орендної плати до 7044 гривні 90 копійок, що відповідає 4,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки ( а.с. 36 ).

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції вважав доведеним той факт, що підпис від імені ОСОБА_3 в додатковій угоді до договору оренди землі від 09.01.2007 року, зареєстрованого 11.05.2007 року за № 160 , укладеній 15.09.2016 року між ОСОБА_3та ТОВ " Згода ", право оренди на підставі якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.02.2017 року за № 19312397, вчинений не нею, а іншою особою.

Колегія суддів врахувавши докази досліджені судом першої інстанції та дослідивши нові, які були здобуті в ході апеляційного розгляду справи за клопотанням відповідача, не погоджується із висновками суду першої інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 9,0381 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Новолутківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області ( а.с. 13 ). 09.01.2007 року між ОСОБА_3 (орендодавець ) та ТОВ " Згода " ( орендар ) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого перша передала останньому в оренду строком на 10 років належну їй земельну ділянку. Вказаний правочин зареєстрований в Добровеличківському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.05.2007 року № 160 (а.с.10). У вересні місяці 2016 року ОСОБА_3 направила відповідачеві повідомлення про відсутність у неї наміру продовжувати дію договору оренди земельної ділянки на новий строк та про обов'язок орендаря звільнити земельну ділянку до 11.05.2017 року, яке було отримане відповідачем 22.09.2016 року (а.с.11). 24.03.2017 року позивач вдруге направила ТОВ " Згода " аналогічне повідомленння, яке було отримане відповідачем 30.03.2017 року (а.с. 12).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №84440120 від 06.04.2017 року, встановлено, що в реєстрі 27.02.2017 року за № 19312397 зареєстроване право оренди на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 09.01.2007 року, укладеної 15.09.2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Згода". Реєстрація вказаного права здійснена державним реєстратором Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області Войцехівським А.В. ( а.с.13) .

З додаткової угоди до договору оренди землі від 09.01.2007 року, укладеної 15.09.2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ " Згода " встановлено, що сторони домовилися внести зміни до договору оренди землі від 09.01.2007 року, зареєстрованого у КРФ ДП ЦДЗК 11.05.2007 року за № 160. Зокрема змінено строк дії договору до 11.05.2027 року та розмір орендної плати до 7044 гривні 90 копійок, що відповідає 4,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.36 ).

Додаткова угода від 15.09.2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Згода» до договору оренди землі від 09.01.2007 року зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 19312397 від 27.02.2017 року.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.05.2017 року була призначена судова почеркознавча експертиза. Через відсутність оригіналу спірної додаткової угоди в позивача, судом, з метою забезпечення можливості проведення експертизи, було витребувано оригінал вказаного правочину у ТОВ " Згода " та державного реєстратора Добровеличківської райдержадміністрації .

ТОВ " Згода " своїм листом від 11.05.2017 року, за № 822, повідомило про відсутність у нього оригіналу додаткової угоди та надало суду завірену її копію. З довідки від 11.05.2017 року № 01-32/126/3, виданої Добровеличківською райдержадміністрацією, встановлено, що у справі переданій на зберігання від державного реєстратора Добровеличківської селищної ради відсутня додаткова угода до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Згода".

Повідомленням судового експерта Кіровоградського НДЕКЦ від 14.06.2017 року № 133, ухвала Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.05.2017 року про призначення судової почеркознавчої експертизи залишена без виконання в зв'язку з ненаданням експерту на дослідженні оригіналу додаткової угоди .

Під час апеляційного розгляду справи, за заявою представника відповідача, колегією суддів постановлено ухвалу від 10.10.2017 року про призначення судової почеркознавчої експертизи.

26 жовтня 2017 року представником відповідача та 16 листопада 2017 року представником позивача було отримано клопотання експерта у відповідності до якого останній, у зв'язку із недостатньою кількістю наданого порівняльного матеріалу, клопотав про надання зразків підпису ОСОБА_3: вільних, виконаних у продовж 2016 - 2017 років, по можливості не менше ніж на 8 -10 документах; експериментальних, виконаних на 5 - ти лінованих аркушах паперу формату А-4 у положеннях сидячи та стоячи.

Із отриманого судом висновку експерта № 250 від 18.12.2017 року вбачається, що відповісти на питання «ким, ОСОБА_3 чи іншою особою виконано підпис в графі «Орендодавець» на оригіналі додаткової угоди до договору оренди землі від 19.01.2012 року?» не представляється можливим по причині вказаній в дослідницькій частині.

В дослідницькій частині висновку експерта зазначено, що встановлені співпадаючі ознаки при наявності розбіжностей, які не можливо пояснити, чи є вони результатом варіаційного почерку підозрюваної особи, що не проявились у наданих зразках або викликані іншими причинами. Також враховуючи простоту виконання підпису та наявність лише одного вільного зразка (клопотання за вих. № 19/112 - 9666 не задоволено в частині надання вільних зразків ОСОБА_3.), тому ні по одному з порівнянь не вдалося виявити сукупність ознак, достатньої для позитивного чи негативного висновку про виконання підпису.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 статті); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 статті); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 статті); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 статті); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 статті).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 статті); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов'язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільним процесуальним законодавством збирання доказів судом, за власної ініціативи, не передбачено і визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги щодо того, що рішення суду ухвалено за відсутності доказів якими б підтверджувались обставини викладені у позовній заяві.

Позивачем не доведено, що підпис в графі «Орендодавець» від імені ОСОБА_3, в додатковій угоді до договору оренди землі від 09.01.2007 року, вчинено не нею самою, а іншою особою.

Факт звернення ОСОБА_3, 20.09.2016 року та 24.03.2017 року, до ТОВ «Згода» із заявами про її небажання продовження, після закінчення дії укладеного між сторонами 09.01.2007 року та зареєстрованого 11.05.2007 року договору оренди землі, не є прямим доказом того, що додаткова угода від 15.09.2016 року підписана не власником земельної ділянки і, що укладання такої угоди не відповідало волі ОСОБА_3 в момент її підписання.

А отже, висновок суду першої інстанції, що позивач, в судовому засіданні, довела відсутність з її боку волевиявлення на укладення додаткової угоди до договору оренди землі, ґрунтується на доказах, які є недостатніми для такого висновку.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із постановленням нового про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 383 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" задовольнити.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року скасувати.

ОСОБА_3 в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення тільки на підставі встановленій статтею 389 ЦПК України.

Повний текст постанови буде виготовлено і сторони можуть отримати 15 січня 2018 року.

Головуючий суддя С.А.Кіселик

Судді: В.В. Черненко

Л.В Суровицька