Постанова № 71581729, 12.01.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3639/16-а

провадження №: 2-а/398/40/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"12" січня 2018 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Соколової Р.І.

за участю секретаря – Лісовської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Олександрії та району управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови від 04.05.2011 року про накладення адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 2 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн. та закриття справи,-

В С Т А Н О В И В :

07.11.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 27.09.2016 року поштою отримав від Олександрійського міськрайонного відділу ДВС постанову про поновлення виконавчого провадження від 15.09.2016 року, постанову про звернення стягнення на його пенсію від 15.09.2016 року, в яких зазначено, що вони винесені на підставі постанови інспектора ДАІ про накладення штрафу. 01.10.2016 року позивач з приводу притягнення його до відповідальності працівником ДАІ звернувся на «Урядову гарячу лінію» і 11.10.2016 року отримав інформацію про те, що його дійсно було притягнуто до адміністративної відповідальності, але протокол про правопорушення не зберігся.

03.10.2016 року позивач звернувся до Олександрійського міськрайонного відділу ДВС та 10.10.2016 року отримав копію постанови від 04.05.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за те, що ним 04.05.2011 року було порушено правила проїзду перехрестя, за наслідками винесення постанови на позивача накладено штраф в розмірі 425 грн. 00 коп.

Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки 04.05.2011 року він жодних адміністративних правопорушень в м. Олександрії не скоював, тому що в цей день знаходився в селі Високе Херсонської області. За таких обставин, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а справу такою, що підлягає закриттю. Крім того, в позовній заяві позивач просив поновити йому строк на оскарження даної постанови.

Ухвалою Олександрійського міськрайонний суд Кіровоградської області (суддя Голосеніна Т.В.) було поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження у справі № 398/3639/16-а. Ухвалою від 28.08.2017 року тим же складом суду на підставі п. 5 ч.1 ст. 157 КАС України було закрито провадження у справі № 398/3639/16-а. За результатами оскарження вказаної ухвали, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.10.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Олександрійського міськрайонний суд Кіровоградської області від 28.08.2017 року скасував, справу № 398/3639/16-а направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, 23 жовтня 2017 року справа № 398/3639/16-а розподілена судді Соколовій Р.І. Ухвалою суду від 25.20.2017 року справу № 398/3639/16-а прийнято до провадження судді Соколової Р.І.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим КАС України викладено в новій редакції.

З огляду на вищевикладене, при розгляді даної адміністративної справи суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, згідно Перехідних положень цього Кодексу.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засіданні не з’явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не надав.

Відповідно до ч.3ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Ознайомившись із змістом адміністративного позову, дослідивши матеріали справи та докази подані позивачем на ствердження позовних вимог, зокрема зміст оскаржуваної постанови, суд, вважає, що позов слід задовольнити виходячи з такого.

Судом встановлено, що 04.05.2011 р. інспектором дорожньої патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Олександрії та району управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області старшим сержантом міліції ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на підставі нього винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВА1 № 009423, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Згідно постанови 04.05.2011 року о 13 год. 55 хв. в м. Олександрії по вул. Шевченко ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1 та на регульованому перехресті вул. Шевченко та вул. Першотравнева виїхав на перехрестя проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, здійснив зупинку та не покинув перехрестя у наміченому напрямку незалежно від сигналу світлофору на виїзді, в результаті чого скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Нормами ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч.2 ст.122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв’язку з тим, що останній 04.05.2011 року, керуючи транспортним засобом в м. Олександрія , порушив правила проїзду перехрестя.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Згідно ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Разом з тим, відповідачем всупереч ч.2 ст.77 КАС України наявність порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, до суду надано не було.

Більше того, листом від 10.10.2016 року ГУНП в Кіровоградській області повідомило позивача, що немає можливості встановити підставу та законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та правомірність накладення адміністративного стягнення, оскільки протокол було знищено у зв’язку зі спливом терміну зберігання таких документів. який становить 3 роки.

Таким чином, суд позбавлений можливості надати оцінку протоколу від 04.05.2011 року, на підставі якого відповідачем було винесено оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВА1 № 009423.

Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості.

Жодних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відповідачем всупереч ч.2 ст.77 КАС України надано не було.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року №14 “ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті “ встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.. ст.. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається порушник, чи встановлених останнім доводів.

Постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.

Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. За наведених вище обставин у їх сукупності факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним.

Приймаючи до уваги вище викладене та враховуючи, що жодних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем не надано, а в оскаржуваній постанові посилання на такі доказі відсутні, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема , скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування оскаржуваної постанови, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 242-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до інспектора дорожньої патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Олександрії та району управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 (місцезнаходження юридичної особи: 28000 м. Олександрія, просп. Будівельників, 36) задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 04.05.2011 року серії ВА1 № 009423 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соколова Р.І.