Ухвала суду № 71581468, 15.01.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 354/543/17

Провадження № 11-кп/779/47/2018

Категорія ч. 3 ст. 185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Іванов А. П.

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області

в складі суддів Повзла В.В., Гриновецького Б.М., Васильєва О.П.,

з участю секретаря Пославської О.Р.,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016090110000080 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року, згідно якого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, що немає неповнолітніх дітей, раніше не судимого

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, з призначенням покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк строк 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з 18 вересня 2017 року з часу фактичного затримання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 строк попереднього ув’язнення з 18 вересня 2017 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.

Цією ж ухвалою вирішено питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.

за участю прокурора Журавльова Є.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

Обвинувачений в апеляційній скарзі просить зарахувати йому у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення до вступу вироку в законну силу відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Мотивує свої вимоги тим, що не оспорюючи доведеність вини у вчиненні ним злочину та призначене покарання, не погоджується з тим, що суд до нього не застосував Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, що діяв на час вчинення ним злочину та покращував його становище та який втратив чинність. Звертає увагу, що відповідно до норм кримінального права та Конституції України будь-які закони України не мають зворотної дії у часі, окрім тих, що покращують становище обвинуваченого, а також права громадян жодним чином не можуть обмежуватись або звужуватись.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 25 березня 2016 року близько 04 год. 30 хв. із орендованого приміщення № 8 ОСОБА_4 «Лижна школа», що знаходиться в с. Поляниця, уч. Щивки, буд. 3/3, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення на загальну суму 116 832,68 грн.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

25 березня 2016 року близько 04 год. 30 хв. ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна прийшов до орендованого приміщення №8 ОСОБА_4 «Лижна школа», що знаходиться в с. Поляниця, уч. Щивки, буд. 3/3, Яремчанської міської ради. Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення крадіжки ОСОБА_1 умисно, усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, шляхом розбиття віконного скла, проник через віконний отвір до орендованого приміщення, звідки таємно викрав гроші в сумі 116504,68 грн., які належали ОСОБА_4 «Лижна школа», та сумку для комп’ютера фірми «ESPRIT» вартістю 328 грн., яка належала ОСОБА_5

У результаті злочинних дій ОСОБА_1 ОСОБА_4 «Лижна школа» та потерпілій ОСОБА_5 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 116832,68 грн.

Потерпіла ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_4 «Лижна школа» в судове засідання не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, заяв про розгляд апеляційної скарги за їх участю та про відкладення розгляду до суду апеляційної інстанції не надходило.

Тому, оскільки згідно ч. 4 ст. 405 КПК України це не перешкоджає проведенню розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути вказане кримінальне провадження за їх відсутності.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній;

- прокурор просив залишити апеляційну скаргу захисника без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а вирок суду - залишити без змін, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, фактичні обставини скоєного ОСОБА_1, доведеність його вини, кваліфікація дій за статтею КК України, за якою він визнаний винуватим, вид та розмір призначеного покарання, у поданій апеляційній скарзі не оспорюється і апеляційним судом не перевіряється.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції повинен був зарахувати йому строк попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції згідно з Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII, тому колегія суддів перевіряє оскаржуваний вирок в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів вважає, що в тій частині, в якій апелянт висловив свою незгоду, суд першої інстанції дотримався цих вимог закону.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до вимог Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046 -VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року, частину п'яту ст. 72 КК України викладено в новій редакції, а саме, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За приписами ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

При вирішенні питання щодо застосування ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII, колегія суддів, керується принципом верховенства права, складовими якого є правова визначеність та стабільність судової практики.

Зокрема, колегія суддів враховує, що правова визначеність являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового становища особи шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується в тому числі і єдністю судової практики.

Відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом забезпечується Верховним Судом, як найвищим судом у системі судоустрою України

Разом з тим, під судовою практикою необхідно також розуміти сукупність правових позицій, які викладені в судових рішеннях та конкретизують застосування норм права.

Колегія суддів враховує, що на даний час системний аналіз існуючої судової практики свідчить про те, що частина 5 статті 72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) застосовується тільки щодо строку попереднього ув’язнення, яке відбувалось до зміни цієї норми закону, тобто до 20 червня 2017 року, включно.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ч. 5 ст. 72 КК України визначає правила зарахування строку попереднього ув’язнення та не встановлює злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння.

На час попереднього ув’язнення ОСОБА_1 діяла ч. 5 ст. 72 КК України в редакції відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046 –VIII.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зарахування ОСОБА_1 строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції згідно з Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 є непереконливими та підстави для зміни вироку суду за мотивами викладеними в апеляційній скарзі відсутні.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді В.В. Повзло

ОСОБА_6

ОСОБА_7

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Повзло