Рішення № 71581075, 11.01.2018, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1044/17

11 січня 2018 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.

з участю секретаря Дякун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати і виплатити пенсію за віком, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому поставив питання про покладення на відповідача обов’язку нарахувати та виплатити йомму пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01 червня 2015 року до 2 липня 2016 року.

Заявлені вимоги мотивував тим, що з 1992 року по 2 липня 2017 року він працював на посаді судді та голови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.

В серпні 2011 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому була призначена пенсія за віком. З 1 квітня 2015 року нарахування та виплату вказаної пенсії було припинено.

На його звернення від 11.09.2017 року поновити виплату пенсії за віком, відповідач по справі, листом № 42/Г-15 від 25 вересня 2017 року повідомив, що відповідно до Закону України № 213 від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесені зміни в тому числі в статтю 47 вищезазначеного Закону щодо виплати пенсій, зокрема починаючи з 1 квітня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII) на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виплачуються.

Вважає дії відповідача протиправними з огляду на таке: 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України № 213-ІУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким внесені зміни до статті 47 Закону України № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та визначено, що тимчасово, у період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІ1 на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виплачуються. Пунктом п'ятим Прикінцевих положень Закону України № 213 -УІІ 1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів. Оскільки до 01 червня 2015 року Закону, щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України « Про судоустрій статус суддів». Таким чином, з 01 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів» втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм слід було відновити виплату пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В ході судового розгляду позивач подав заяву у які заявлені вимоги уточнив. Просив зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити йому пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період часу з 01.06.2015 року по 08.06.2016 року.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, та вказала, що позивачу дійсно з 01.07.2011 року була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У період з 01.04.2015 року по 02.07.2016 року позивач працював на посаді голови Богородчанського районного суду і на нього поширювалась дія Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року, внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року особам, крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які працюють на посадах та на умовах передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону не виплачуються. Виходячи з вимог цього закону виплата пенсії ОСОБА_1 у вказаний період була припинена.

Крім того, про припинення виплати ОСОБА_1 дізнався з 01.04.2015 року, тому вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач з 1992 року по 02.07.2016 року дійсно працював на посаді судді та голови Богородчанського районного суду. З 02.07.2016 року йому призначено довічне грошове утримання.

Відповідно до матеріалів справи з 01.07.2011 року позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-V-III від 02.03.2015 р. були внесені зміни, зокрема до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою визначено, що тимчасово у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. А Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 р. вище зазначений період продовжено з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Враховуючи наведені норми, у період з 01.04.2015 р. по 02.07.2016 р. відповідачем була припинена виплата позивачу пенсії за віком.

Пунктом 5 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-V-III передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначено відповідно до Законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів»та інші.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» не скасовано, а до 1 червня 2015 року Закону, щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було тому, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України « Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, з 1 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів» втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм слід було відновити виплату пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таку правову позицію висловив Верховний Суду України у постанові від 24.05.2016 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016 положення п.5 розділу ІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ в частині скасування з 01.06.2015 року норми щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визнано таким, що не відповідає Конституції України і не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Оскільки згадана норма визнана неконституційною починаючи з 08.06.2016 року, то з 01.06.2015 року і до дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення відповідач повинен нарахувати і виплатити безпідставно не отриману позивачем пенсію, що призначена за віком.

Відповідач неправомірно відхилив вимогу позивача про виплату йому пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.06.2015 року до 07.06.2016 року, з якою ОСОБА_1 звернувся заявою від 29.09.2017 року.

Доводи представника відповідача стосовно того, що позивач пропустив строк позовної давності передбачений ст. 99 ч.5 КАС України, суд вважає не обґрунтованими, оскільки відповідно до ч.2 ст 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержаної своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На підставі наведеного, керуючись ст. 246 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Тисменицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 червня 2015 року до 07 червня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду в 30-ти денний строк, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Битківський Л.М.

Повний текст рішення виготовлено 15 січня 2018 року.