Рішення № 71580109, 15.01.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/4034/17

Провадження №2-а/0203/7/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-позивача ОСОБА_1;

-представниці відповідача Крупій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі про визнання дій незаконними та протиправними, зобов'язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

31 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпрі про визнання дій незаконними та протиправними, зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач від 25.03.2014 року має статус пенсіонера за віком. При обрахунку пенсійного стажу позивачеві було відмовлено у зарахуванні кількох періодів (від 01.08.1976 року по 24.08.1980 року, від 26.10.1983 року по 26.12.1983 року, від 26.09.1984 року по 16.02.1986 року, від 03.02.1992 року по 12.06.2007 року) через недоліки записів у трудовій книжці. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання таких дій відповідача незаконним та протиправними, зобов'язання відповідача включити до його загального пенсійного стажу вказані періоди роботи (а.с.а.с. 1 - 4).

У судовому засідання позивач підтримав заявлений позов, а представниця відповідача - заперечувала проти його задоволення.

Заслухавши пояснення позивача, представниці відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач від 25.03.2014 року має статус пенсіонера за віком і перебуває на обліку у відповідача.

Позов побудовано на тому, що при розрахунку пенсійних виплат відповідач не врахував роботу позивача у періоди від 01.08.1976 року по 24.08.1980 року, від 26.10.1983 року по 26.12.1983 року, від 26.09.1984 року по 16.02.1986 року, від 03.02.1992 року по 12.06.2007 року (а.с.а.с. 7 - 9, 13).

26 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про роз'яснення дій з невключення вказаних періодів до його загального трудового стажу.

06 жовтня 2017 року відповідач листом №К 264 повідомив позивача про неможливість зарахування цих періодів до пенсійного стажу позивача, пославшись на недоліки відповідних записів у трудовій книжці (а.с. 13).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач, у тому числі, просить зобов'язати відповідача перерахувати йому пенсію від моменту її призначення.

Між тим, така вимога, на думку суду, є безпідставною, оскільки позивач був обізнаний про її розмір від початку і лише 08.09.2017 року висунув відповідну вимогу відповідачеві. При цьому з позовом до суду позивач звернувся 31.10.2017 року.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов в частині вимог про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивача у період від 25.03.2014 року по 30.04.2017 року залишити без розгляду.

Що стосується решти позовних вимог, то суд при їх розв'язанні виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Вичерпний перелік дій, які пенсійний орган уповноважений виконувати при прийманні документів для призначення пенсії, міститься у пункті 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок).

Так, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

- перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

- перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

- перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). При цьому орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

- видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Судом встановлено, що записи у трудовій книжці позивача про роботу у період від 01.08.1976 року по 24.08.1980 року та від 26.09.1984 року по 16.02.1986 року містять виправлення у датах видання наказів про прийняття його на роботу, а щодо роботи у період від 26.10.1983 року по 26.12.1983 року - взагалі не містять дати видання наказу про звільнення позивача з роботи.

Крім того, суд вважає цілком обґрунтованим невключення до пенсійного стажу позивача і періоду його роботи від 03.02.1992 року по 12.06.2007 року, оскільки за цей період із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески, а відповідний запис затверджено недійсною печаткою зразка СРСР.

Заяви про перерахування пенсійного стажу з урахуванням вказаних періодів, направлення відповідних запитів до архівних установ з проханням надати уточнюючі довідки позивачем на адресу відповідача не подавалися.

Ураховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заявленого у справі позову.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 10, 12, 19, 20, 72 - 77, 90, 94, 122, 123, 132 - 139, 143, 192 - 194, 210, 211, 219, 220, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1; 49101, АДРЕСА_1Б) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі (код ЄДРПОУ - 40380972; 49033, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 116А) у частині зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі здійснити перерахунок пенсії за період від 25 березня 2014 року по 30 квітня 2017 року залишити без розгляду.

ОСОБА_1 у задоволенні решти позовних вимог до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі про визнання дій незаконними та протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 15 січня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян