Ухвала суду № 71580099, 12.01.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2441/17

Провадження № 2/0203/150/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Єдаменко С.В.

при секретарі – Заярній А.Ю.

за участю представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідачки – ОСОБА_3

представника відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним та усунення від права на спадкування, –

встановив:

В провадженні Кіровського районного суду міста Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, треті особи без самостійних вимог – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання договорів недійсними та витребування майна.

14 грудня 2017 року через канцелярію суду від відповідачки ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання заповіту недійсним та усунення від спадкування.

В судовому засіданні представники позивача проти прийняття вказаної позовної заяви заперечували з мотивів її безпідставності, а також посилались на те, що вимоги за цією позовною заявою не є зустрічними, оскільки право власності ОСОБА_5 на спірну квартиру в порядку спадкування за заповітом, про визнання недійсним якого заявлено зустрічний позов, вже визнано іншим судовим рішенням, що набрало законної сили.

Представник відповідача вважала за необхідне прийняти зустрічний позов та об’єднати в спільне провадження з первісним.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 123 ЦПК України (в редакції, чинній на день подання зустрічної позовної заяви) відповідач має право пред’явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватись, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Такі ж положення містить ч. 2 ст. 193 ЦПК України в редакції, що набрала чинності 15 рудня 2017 року.

Суд, ознайомившись із зустрічною позовною заявою та доданими до неї документами приходить до висновку, що підстави для залишення вказаного позову без руху відсутні.

Водночас, оскільки підставою первісного позову є встановлений судовим рішенням факт набуття позивачкою права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_12, навіть у разі визнання заповіту недійсним це саме по собі, без перегляду іншого судового рішення, не може бути підставою для спростування відповідних підстав позову. Таким чином вимоги за первісним позовом та зустрічною позовною заявою не є взаємовиключними.

Вирішуючи питання щодо взаємопов’язаності позовних вимог за первісним позовом та зустрічною позовною заявою та доцільності їх спільного розгляду суд виходить з наступного.

При вирішення первісного позову суд має з’ясувати наявність підстав для визнання недійсним правочинів щодо спірної квартири, а також щодо витребування спірної квартири з володіння ОСОБА_3 Натоміть при вирішенні зустрічного позову слід оцінювати дійсність заповіту померлої, наявність підстав для усунення ОСОБА_5 від спадкування. Обсяг доказів для встановлення фактичних обставин за первісними та зустрічними позовними вимогами є різним, отже у разі їх об’єднання в спільне провадження відсутня процесуальна економія, натомість розгляд кожної з вимог буде ускладнено.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про недоцільність спільного розгляду первісного позову та зустрічної позовної заяви та відсутність визначених ст. 123 ЦПК України (в редакції, чинній на день подання зустрічної позовної заяви), ч. 2 ст. 193 ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) для об’єднання зустрічної позовної заяви в спільне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України (в чинній редакції) зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Оскільки, редакція ЦПК України, чинна на день подання зустрічної позовної заяви не виключала можливості повернення зустрічної позовної заяви заявнику, суд не вбачає підстав для застосування положень п.п.11 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 123 ЦПК України (в редакції, чинній на день подання зустрічної позовної заяви), ч. 2 ст. 193, ст.ст. 260, 261 ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року), суд –

ухвалив:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання заповіту недійсним та усунення від права на спадкування – повернути заявнику.

Роз’яснити ОСОБА_3 право на звернення до суду з самостійним позовом з відповідними вимогами.

Роз’яснити ОСОБА_3 право на звернення до суду із заявою про повернення судового збору, сплаченого при поданні зустрічної позовної заяви.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – безпосередньо до апеляційного суду. Строк подання апеляційної скарги – 15 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя С.В. Єдаменко