
Справа № 200/15481/15-к
Провадження № 1-кп/200/171/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді Леонова А.А.
за участі секретаря: Сокол І.С.,
сторін судового провадження:
прокурора: Смірнова А.В.,
захисника: ОСОБА_1
обвинуваченого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження №1-кп/200/171/17 (кримінальне провадження №12015040030000418) за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 199, ч.3 ст. 204 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
В судовому засіданні з врахуванням не можливості призначити наступне судове засідання в межах строків тримання обвинуваченого під вартою, прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.
В обгрунтування даного клопотання прокурор послався на ту обставину, що існує ризик, що в разі не продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, останній може продовжити переховуватися від суду. Обгрунтовуючи даний ризик, прокурор послався на ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_2 тривалий час, майже півтора роки переховувався від суду. Також прокурор пояснив, що існують ризики того, що опинившись на волі обвинувачений ОСОБА_2 може впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора в частині продовження строків тримання під вартою обвинуваченого. Вважав, що продовжувати міру запобіжного заходу його підзахисному недоцільно, оскільки прокурор не навів доказів, що існують ризики того, що обвинувачений опинившись на волі, розпочне переховуватися від суду. Крім того, захисник вперше надав суду документи щодо стану здоров’я обвинуваченого та пояснив, що у останнього наявна хвороба тугоухість другого-третього ступеню. Також захисник, в обгрунтування свого клопотання послався на ту обставину, що у обвинуваченого наявна дружина та неповнолітній син, які приходять до нього майже у всі судові засідання, що свідчить про наявність у ОСОБА_2Ю, міцних соціальних зв’язків. Проси суд змінити його підзахисному міру запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу чи особисте зобов’язання.
Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти клопотання прокурора. Заявив, що він ніяких злочинів не вчиняв. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Пояснив, що переховуватися від суду він більше не буде. Просив змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Вислухавши сторони судового провадження, вирішуючи питання доцільності продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, суд виходть з наступного.
Судом встановлено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов до суду 31.07.2015 року.
З того часу обвинувачений ОСОБА_2 переховувався від суду майже півтора роки, на виклики суду не з’являвся, з місця постійного проживання виїхав, не повідомивши про це суд.
Судом двічі ухвалювалося рішення про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_2 до суду.
Згідно рапорту інспектора Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, виходом за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2, йому двері будинку ніхто не відчинив, встановити місце знаходження ОСОБА_2 не вдалося.
Обвинуваченому надсилалися судові повістки за місцем проживання, секретар судового засідання Коляда В.В. двічі намагалася викликати обвинуваченого ОСОБА_2 до суду телефонограмами за номером телефону, зазначеному в обвинувальному акті. На дзвінки суду абонент не відповів.
Аналогічно не вдалося встановити місце знаходження та викликати обвинуваченого ОСОБА_2 до суду і секретарю судового засідання Буц Д.С. під час знаходження даного судового провадження на розгляді під головуванням судді Марущак С.Л..
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 тривалий час переховувався від суду, в результаті чого його було оголошено в розшук та обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років – виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 199 та ч.3 ст. 204 КК України за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років.
Прокурором доведено, а судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі переховувався від суду.
Разом із тим, в судовому засіданні 10.01.2018 року адвокат обвинуваченого вперше подав суду документи про наявність у обвинуваченого хвороби – тугоухості. Згідно довідки лікаря, ОСОБА_2 необхідні обстеження стану здоров’я та періодичного налаштування слухового апарату.
Також, суд приймає до уваги твердження захисника про наявність у ОСОБА_2 міцних соціальних зв’язків, оскільки дійсно, досить часто в судові засідання з’являється дружина та син обвинуваченого, чим проявляють наявність саме міцних соціальних зв’язів з обвинуваченим.
З врахуванням викладених обставин, на думку суду, існують ризики, що в разі не продовження ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або зміни такої міри запобіжного заходу на особисте зобов’язання, обвинувачений ОСОБА_2, опинившись на волі може продовжити переховуватися від суду.
Разом із тим, суд вважає за можливе продовжуючи міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, застосувати можливість внесення застави, як альтернативного запобіжного заходу, оскільки з врахуванням стану здоров’я обвинуваченого та соціальних зв’язків із сім’єю, на думку суду внесення застави, в комплексі зазначених факторів, може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, в разі звільнення останнього з-під варти.
Щодо клопотання обвинуваченого про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вважає за неможливе застосувати такий запобіжний захід, оскільки до обвинуваченого раніше вже застосовувався такий запобіжний захід і можливість його застосування вичерпана.
Щодо клопотання захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання суд, з врахуванням попередньої поведінки обвинуваченого, вважає такий запобіжний захід недостатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого, в разі звільнення з-під варти.
В зв’язку із викладеним, суд вважає за необхідне відмовити стороні захисту в зміні обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт чи особисте зобов’язання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 350 КПК України
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Дніпровській установі виконання покарань №4 строком на два місяці до 08.03.2018 року з можливістю внесення застави в розмірі 36 000 (тридцять шість тисяч) гривень.
В разі внесення застави обвинуваченим чи заставодавцем, роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що з того моменту відносно нього обраний запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення вказаної вище застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:
прибувати до судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Леонова А.А. щоп’ятниці о 09:00 годині для засвідчення факту не переховування від суду;
не відлучатися з м. Дніпро без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
не спілкуватися поза межами судових засідань із свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що в разі порушення покладених на нього обов’язків, застава може бути звернена судом в дохід держави, а відносно нього може бути обраний більш суворий запобіжний захід.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на особисте зобов’язання чи домашній арешт – відмовити.
Для виклику в судове засідання свідків в даній справі, по справі оголосити перерву до 05.02.2018 року до 13:30 години.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Леонов
Судове рішення № 71579459, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 10.01.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/15481/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: