Ухвала суду № 71579191, 12.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

12.01.2018 Київ К/9901/565/17 336/1933/17(2-а/336/198/2017) Суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Гриців М.І. під час розгляду касаційної скарги Міністерства оборони України (далі - Міноборони) на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 4 жовтня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міноборони про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

суд першої інстанції за наслідками розгляду позову постановив рішення про часткове задоволення позовних вимог. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував в частині визнання протиправними дій Міноборони щодо не призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в цій частині прийняв нове - про часткове задоволення позову.

Міноборони не погодилося з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і 14 грудня 2017 року подало касаційну скаргу про їх скасування.

Вважаю, що касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про порядок її подання, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки скаржник подав касаційну скаргу до набрання чинності новою редакцією КАС, то відповідно до вимог процесуальних положень у редакцій, чинній на час подання скарги, мав дотримуватись їх в частині вимог щодо форми, змісту та порядку подання касаційної скарги.

Згідно із частиною п'ятою статті 213 КАС (у редакції, що діяла на час здійснення процесуальної дії) до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, натомість у ній викладено клопотання про відстрочення його сплати через відсутність коштів. Зокрема, Міноборони обґрунтовує своє клопотання тим, що є бюджетною установою і повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету, а також посилається на тривалість процедури отримання коштів. Однак наведенні причини про відстрочення сплати судового збору не можна визнати достатніми для задоволення клопотання.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент звернення із касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Цією ж статтею передбачено, що за подання позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно із статтею 7 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 1600 гривень.

Як видно з оскаржуваних судових рішень, у позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового та майнового характеру.

Отже, при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у сумі 1280 грн., то за подання касаційної скарги Міноборони необхідно сплатити 1536 грн (1280*120%=1536).

Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31213207700007, код класифікації доходів бюджету 22030102, призначення платежу (*; 101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД).

У разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута скаржнику в порядку, встановленому статтею 169 КАС.

Керуючись підпунктами 4 та 12 пункту 1 Перехідних положень, статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без руху.

Недоліки слід усунути протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Гриців