Постанова № 71578612, 10.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Старосєльцева О.В.

Суддя-доповідач: Любчич Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3464/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача - Лавречук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017, повний текст складено 06.11.2017, по справі № 820/3464/17

за позовом ОСОБА_5

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5) до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській обл.).

Не погодившись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки була проведена у 2013 році, в той же час, норми законодавства на підставі яких було збільшено розмір базової орендної плати до 84711,14 грн, набрали чинності з 01.04.2014. Позивач вважає, що обчислення орендної плати за 2017 рік із розрахунку базової орендної плати у розмірі 84711,14 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік не відповідає положенням законодавства, адже вказана базова орендна плата була встановлена лише з 26.03.2014, тобто три місяці 2014 року вона діяла у значно меншому розмірі, на який і мав бути нарахований коефіцієнт індексації як мінімум за три місяці 2014 року згідно п. 56.21, п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі.<…>

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.04.2017 ГУ ДФС у Харківській обл., винесено податкове повідомлення-рішення № 546-1303 про визначення гр.ОСОБА_5 суми податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 160714,47 грн.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 1 січня 2011 року набрав чинності ПК України, який відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України плата за землю належить до місцевих податків і зборів (податок на майно), яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні, згідно пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, ПК України визначено обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК).

Під час судового розгляду був досліджений договір про оренду замлі, укладений між ОСОБА_5 (Орендар) та Харківською міською радою Харківської обл. (Орендодавець).

За умовами зазначеного договору в оренду передається земельна ділянка площею 0.0551 га. (п.2 Договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період реконструкції становить 130.297,00 грн., на період експлуатації - 651.483,00 грн. становить 105.829,84 грн. (п. 5 договору). Розмір орендної плати за місяць становить: на період реконструкції - 2004 - 208,15 грн., 2005 - 277,53 грн., 2006 - 408,59 грн., на період експлуатації: 2006 рік - 1610,79 грн., з 2007 - 2.234,48 грн. (п.9 Договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції (п.10 Договору).

Вищезазначений договір не припинений, є чинним.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 02.11.2016 у справі №645/7078/15-ц змінено з 26.03.2014 абзац другий пункту 9 договору оренди землі від 10.12.2004, укладеного між Харківською міською радою Харківської області і ОСОБА_5, і викладено його в такій редакції: "розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №444/14 від 07.11.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 84.711,14 грн. або в місяць - 7.059,26 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 289.1. ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. ( п. 289.2. ПК України)

Згідно з вимогами п. 289.3 ст. 289 ПК України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 11 січня 2016 року № 6-28-0.22-201/2-16 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» повідомила, зокрема, що за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2015 рік становив 143,3 %.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: зокрема, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним проведений податковим органом розрахунок орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 160714,47, який складається із суми діючої орендної плати та коефіцієнтів індексації залежно від дати проведення грошової оцінки земель, тобто 84711,14 грн.*1,0*1,249*1,433*1,06.

Посилання апелянта на необхідність нарахування коефіцієнту індексації із розрахунку базової орендної плати за три місяці 2014 року, коли вона діяла у значно меншому розмірі, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки податковим органом під час нарахування податку правомірно було взято до уваги суму орендної плати, яка була чинна станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення та коефіцієнти індексації, починаючи з дати проведення нормативної грошової оцінки.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність покладення податковим органом на позивача податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 160714,47 грн.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 по справі № 820/3464/17 залишити без задоволення .

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року по справі № 820/3464/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 12.01.2018.