Постанова № 71578494, 10.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 р. ХарківГоловуючий І інстанції: Котенко О.А. Суддя - доповідач: Кононенко З.О. Справа № 592/10827/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2017р., суддя Котенко О.А., вул. Першотравнева, 12, м. Суми, 40009, повний текст складено 16.11.2017 року по справі № 592/10827/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, щодо нарахування розміру пенсії ОСОБА_1, оскільки дані дії вчинені в порушення вимог ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільненних з військової служби та деяких інших осіб", в редакції згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1, та виплату недоотриманої пенсії, відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільненних з військової служби та деяких інших осіб", в редакції згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, з моменту виходу на пенсію 31.08.2011 року.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає дії відповідача безпідставними, протиправними та такими, що порушують його права, свободи та інтереси.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії не відповідно до вимог ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.09.2011 року та провести виплату недоплаченого розміру пенсії.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 в період часу з 1995 року по 31.08.2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

31.08.2011 року Наказом УМВС України в Сумській області №160 о/с від 31.08.2011 року ОСОБА_1 був звільнений зі служби за вислугою років.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як одержувач пенсії за вислугу років з 01.09.2011 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

04.09.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про надання інформації про розмір премії та надбавки за виконання особливо важливих завдань, який був врахований при обчисленні розміру його пенсії (а.с.7)

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 574/П-11 від 08.09.2017 року розмір призначеної пенсії ОСОБА_1 визначений з грошового забезпечення відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 місяці становить 4052,64грн., в т.ч. до грошового атестату розмір премії, що врахований при розрахунку розміру пенсії становить 180%, розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50% (а.с.8).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача щодо відсутності підстав для проведення перерахунку позивачу пенсії державного службовця не ґрунтується на вимогах закону.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові вили грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінет Міністрів України.

Порядок обчислення грошового забезпечення визначений постановою Кабін Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги рок: призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейськ та членам їхніх сімей" (далі - Порядок). Згідно з пунктом 7 Порядку пенсії обчислюються розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язков державне соціальне страхування, з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

З матеріалів справи вбачається, що при обчисленні пенсії ОСОБА_1 враховано щомісячні додаткові види грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у відповідності до чинної на момент призначення ст. 43 Закону № 2262.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4.6-8.10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22,24 - 34, підпунктів 1 - 6. 8 - 12 пункту 35. пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Крім того п. 6 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 встановленого рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Правовідносини які розглядаються у цій справі виникли у 2011 році і не мають відношення до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, враховуючи наведені нормативно-правові акти та положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідача відповідно до вимог ч.3 ст. 43 Закону № 2262, в редакції згідно з Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховано вимоги ст. 99 КАС України стосовно того, що вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії з 01.09.2011 виходять за межі процесуальних строків.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому відповідно до ст. ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 245 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Сттабігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії-").

Як вбачається з приписів частини 1, 2 ст. 122 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Як встановлено з матеріалів справи, порушення прав позивача в частині невиплати пенсії у розмірі відповідно до норм чинного законодавства відбувалося періодично, починаючи з 01.09.2011 року, а тому кожного місяця, не отримуючи пенсію у належному розмірі позивач був обізнаний про порушення його прав та мав змогу звернутись до суду за їх захистом.

До відповідача з заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 04.09.2017 року.

На вказану заяву отримав відповідь від 08.09.2017 року про те, що розмір призначеної пенсії ОСОБА_1 визначений з грошового забезпечення відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

До суду з позовом позивач звернувся 29.09.2017 року.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про перерахунок пенсії 04.09.2017 року колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 04.03.2017 року тобто за 6 місяців до дня звернення до відповідача з заявою від 04.09.2017 року.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1, та виплату недоотриманої пенсії, відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільненних з військової служби та деяких інших осіб", в редакції згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, з 31.08.2011 року по 03.03.2017 року у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду підлягають залишенню без розгляду.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблені передчасні висновки, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2017 року по справі № 592/10827/17, прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317, ст. 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області задовольнити.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2017р. по справі № 592/10827/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії та виплату недоотриманої пенсії, відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільненних з військової служби та деяких інших осіб", в редакції згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, з 31.08.2011 року по 03.03.2017 року залишити без розгляду.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1, та виплату недоотриманої пенсії, відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільненних з військової служби та деяких інших осіб", в редакції згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, з 04.03.2017 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 15.01.2018 р.