
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2018 року справа №805/1789/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Чернявської К.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 р. у справі № 805/1789/17-а (головуючий суддя I інстанції Давиденко Т.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 28.04.2017 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача з незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" має право реєструвати податкові накладені та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 855 906, 51 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін; зобов’язати відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 855 906, 51 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ; вирішити питання судових витрат (т. 1 а.с. 5-13).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 р. у справі № 805/1789/17-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 2 а.с. 37-41).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що податковим законодавством передбачені випадки коли податкова накладна складається платником податків на самого себе і таке складання не потребує наявності іншої сторони – платника податку. Звертає увагу на те, що відповідач збільшив загальну суму податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування зареєстрованими в реєстрі за рахунок суми податкового зобов’язання, зазначеного у податковій накладній № 891 від 30.04.2015 року у розмірі 855 906, 51 грн., але відмовився від зменшення показника відповідно до розрахунку коригування № 346 від 29.02.2016 року до цієї ж податкової накладної.
Також посилається на п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.
Відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" до суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Представник відповідача проти доводів апеляційної заперечував.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДРПОУ 31158623), місцезнаходження юридичної особи: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ширшова, 6А (т. 1 а.с. 17-27).
30.12.2013 року ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" (ОСОБА_1) договір про надання послуг № 273 –П-МАФ-13 (т. 1 а.с. 92 – 95).
ДП «Адміністрація морських портів України» на виконання умов договору у квітні 2015 року нарахувало ПДВ на вартість послуг для суден, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, що сплачуються у складі портових зборів, та виписало Товариству з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" податкові накладні на суму відповідних портових зборів, що складала суму 5135439 грн. 06 коп., в тому числі ПДВ в сумі 855906 грн. 51 коп.
30.04.2015 року ТОВ "Метінвест-Шіппінг", не погодившись з таким нарахуванням, виписало податкову накладну № 891 на суму 5135439 грн. 06 коп., в тому числі ПДВ в сумі 855906 грн. 51 коп., внаслідок чого сума податкового кредиту за накладними, виписаними Адміністрацією, збалансована відповідною сумою податкового зобов?язання ОСОБА_1, тобто, обнульована.
Як вбачається з зазначеної податкової накладної, в рядку платник податку - продавець вказане Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" та в рядку платник податку – покупець, також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" (т. 1 а.с. 73).
Надалі, рішенням Господарського суду Донецької області від 16.06.2015 року у справі № 908/3016/15 відмовлено в задоволені позовних вимог ДП «Адміністрація морських портів України» до ТОВ "Метінвест-Шіппінг" про стягнення суми в розмірі 1338303 грн. 43 коп. (т.1 а.с. 101-102).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.2015 року рішення Господарського суду Донецької області від 16.06.2015 року у цій справі залишено без змін і з цієї дати набрало законної сили, оскільки постановою Вищого господарського суду України судові рішення були залишені без змін (т.1 а.с. 103-113).
Під час розгляду справи господарським судом встановлена відсутність у ДП «Адміністрація морських портів України» права на нарахування податку на додану вартість на вартість послуг для суден, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, що сплачуються у складі портових зборів.
У зв?язку з наведеним ДП «Адміністрація морських портів України» відкоригувало суму податкового зобов?язання з податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними на виконання умов договору № 273 –П-МАФ-13.
29.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг", в свою чергу, відкоригувало податкове зобов’язання за квітень 2015 року на суму 855906 грн. 51 коп. та виписало розрахунок коригування № 346 (т. 1 а.с. 72).
09.09.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" звернулось до Державної фіскальної служби України з листом № 16/09/800 про включення розрахунку коригування від 29.02.2016 року № 346 на суму 855906 грн. 51 коп. до витягу суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування ЄРПН з системи електронного адміністрування» рядка 4 «Загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у реєстрі» (т. 1 а.с. 14-15).
Листом від 26.10.2016 року № 23128/6199-99-12-05-01-15 Державна фіскальна служба України повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" про відсутність підстав для коригування сум ПДВ, оскільки, як зазначено у листі, у звітному періоді податкова накладна, складена відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, не підлягала видачі покупцю, тому розрахунок коригування до неї не змінює показник ?НаклВид (т. 1 а.с. 16).
Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
Спірним у даній справі є правомірність дій відповідача з незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" має право реєструвати податкові накладені та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 855 906, 51 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до п.200-1.1, п.200-1.2 ст.200-1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;
де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.
УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року (п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України).
На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно п.1 Порядку № 569, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Відповідно до п.2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.
Зареєстрованим платникам податку значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується ДФС:
1) на суму залишків коштів на електронних рахунках платників станом на початок дня 3 серпня 2015 р. (третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість”) за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період (червень 2015 р.) до перерахування з електронного рахунка до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Кодексу. Сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Реєстрі, зменшується на суму податкових зобов’язань з податку, задекларовану за звітний (податковий) період (червень 2015 р./II квартал 2015 р.);
2) на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку, що обліковувалась в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази ДФС станом на 1 липня 2015 року.
29.07.2015р. набрав чинності Закон України від 16.07.2015р. № 643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року (п.34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу (абз. 9, 10 п. 200-1.3 ПК України).
Матеріалами підтверджено, що податкова накладна № 891 від 30.04.2015 року була зареєстрована позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних 08.05.2015 року і відображена у податковій декларації за квітень 2015 року, розрахунок коригування № 346 від 29.02.2016 року зареєстрований у Єдиному реєстрі податкових накладних 11.03.2016 року та відображений у податковій декларації за лютий 2016 року.
Таким чином, товариство відповідно до вимог ст. 201-1 Податкового кодексу України має право на автоматичне зменшення показника УНаклВид та за рахунок цього збільшення суми, на яку він може зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.
Посилання відповідача на те, що розрахунок коригування від 29.02.2016 року був складений до податкової накладної, яка не підлягала наданню покупцям-платникам податку, колегія суддів до уваги не бере з огляду на наступне.
Наказом Міністерством фінансів України від 22.09.2014 року № 957 затверджено форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної.
Відповідно до п. 12 цього Порядку у разі складання податкової накладної за операціями з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими суми податку на додану вартість попередньо були включені до податкового кредиту, в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими суми податку на додану вартість попередньо були включені до податкового кредиту, не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих; здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку „Індивідуальний податковий номер покупця” відображається умовний ІПН “400000000000”, а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.
У разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій - виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / собівартості / балансової (залишкової) вартості/ звичайної ціни над фактичною ціною. У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 цього Порядку (01 - Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій); 15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання; 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані (п. 20 Порядку).
Таким чином, податковим законодавством передбачені випадки коли податкова накладна складається без наявності іншої сторони-платника податку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач урахував у системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення податкового зобов’язання позивача на підставі податкової накладної № 891 від 30.04.2015 року і не врахував коригування цього податкового зобов’язання на підставі розрахунку коригування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами ч. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме: зобов’язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністративного податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у розмірі 855906, 51 грн. та відобразити збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим постанова підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 317, 321, 322, ч.1 ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" – задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 р. у справі № 805/1789/17-а – скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" задовольнити.
Зобов’язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністративного податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіппінг" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у розмірі 855906, 51 грн. та відобразити збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 15 січня 2018 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
ОСОБА_3
Судове рішення № 71578255, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/1789/17-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: