Постанова № 71578073, 10.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/161/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Приватного підприємства «Техпродагро» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з Приватного підприємства «Техпродагро» податковий борг у сумі 200 878,95 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «Техпродагро» зареєстроване 04.08.2010 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області та перебуває на податковому обліку у Білоцерківській ОДПІ Київської області з 05.08.2010 року.

Податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача з ПДВ, за результатами якої складено акт №667/10-02-12-01/37235776 від 08.06.2016 року.

Актом перевірки встановлені порушення відповідачем вимог законодавства, а саме: п.п.49.18.1 п.49.18 ст. 49 ПК України - несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ за жовтень - грудень 2015 року; п.201.10 ст. 201 ПК України - несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень - грудень 2015 року на загальну сум ПДВ 660 406,50 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення рішення від 29.06.2016 року форми «Р» № 0005091201 на суму штрафних санкцій 3 060,00 грн. та форми «Н» № 0005101201 на суму штрафних санкцій 198 121,95 грн.

Податкові повідомлення-рішення були направлені за податковою адресою відповідача та вручені його уповноваженому представнику під розписку 01.07.2016.

В подальшому, у відповідності до ст. 59 ПК України Білоцерківською ОДПІ виставлено відповідачеві податкову вимогу форми «Ю» № 635-23/83 від 15.03.2016 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями 4 049,42 грн. Вимога була направлена відповідачеві за податковою адресою та вручена його уповноваженому представнику 31.03.2016 року.

Оскільки вказані зобов'язання платником податків в повному обсязі погашені не були, податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для стягнення податкового боргу станом на час розгляду справи відсутні, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (ст. 57.3. ПК України).

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення.

В силу приписів п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналогічні положення закріпленні в ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Техпродагро» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005091201 від 29.06.2016 на суму 3 060,00 грн., №0005101201 від 29.06.2016 на суму 198 121,95 грн. (справа № 810/93/17).

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року в адміністративній справі №810/93/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, позов задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0005091201 та № 0005101201 від 29.06.2016.

Тобто, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовані податкові повідомлення-рішення, що були єдиною підставою для звернення позивача до суду про стягнення з відповідача суми заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 12 січня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Т.Р.Вівдиченко

І.В.Федотов