Ухвала суду № 71577976, 12.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/2854/17

УХВАЛА

12 січня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві про стягнення пені з Державного бюджету України,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем 27.11.2017 року подано апеляційну скаргу (копія постанови отримана апелянтом – 15.11.2017 року).

Відповідно до пунктів 12, 13 Перехідних положень КАС України в редакції від 15.12.2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Перевіривши апеляційну скаргу на додержання вимог процесуального законодавства, що діяли до набрання чинності новою редакцією КАС України згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Апелянтом зазначених вимог законодавства не виконано.

Питання, пов’язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У вищезазначеному адміністративному позові, який подано у серпні 2017 року оскаржується вимога майнового характеру про стягнення пені у розмірі – 314 845,04 грн.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору складає – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01.01.2017 року становить 1 600, 00 грн.).

Так, 1,5 % ціни позову складатиме – 4722,68 грн.

Отже, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: 4722,68 *110% = 5194,95 грн.

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було. При цьому, в апеляційній скарзі викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Викладені апелянтом доводи не підтверджуються жодними доказами та не свідчать про неможливість сплати обов’язкового платежу при зверненні до суду з апеляційною скаргою. Апелянтом також не надано доказів щодо вжиття заходів спрямованих на отримання таких коштів шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів.

Крім того, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб’єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення чи звільнення суб’єкта владних повноважень від такої сплати.

Отже, обставин, які можуть бути підставами для відстрочення чи звільнення апелянта – суб’єкта владних повноважень від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вставлено не було, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 п. 12, 13 Перехідних положень КАС України КАС України, суддя, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві про стягнення пені з Державного бюджету України,- залишити без руху.

Надати апелянту строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя Костюк Л.О.