
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
14 грудня 2017 рокусправа № 804/2808/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.
судді: Лукманової О.М. Дурасової Ю.В.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
ознайомившись з матеріалами адміністративної справи по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлайн" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлайн" до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Скайлайн” до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати:податкове повідомлення-рішення №0005202202 від 25.11.2015 року;податкове повідомлення-рішення №0005182202 від 25.ТІ .2015 року;податкове повідомлення- рішення №0000752205 від 01.03.2016 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з’ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги .
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову перевірку ТОВ “Скайлайн” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.
За результатами перевірки складено Акт №3707/22-02/24615887 від 12.11.2015 року на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення:
№ НОМЕР_1 від 25.11.2015 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2,00 грн.;
№ НОМЕР_2 від 25.11.2015 року про збільшення грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток в розмірі 83530,00 грн., з яких 66 824,00 грн. за основним платежем та 16706 грн. за штрафними санкціями; № НОМЕР_3 від 25.1 1.2015 року про збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 85050,00 грн., з яких 68 040.00 грн. за основним платежем та 17010,00 грн. за штрафними санкціями.
Рішення Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №656/10104-36-100709 від 05.02.2016р. скаргу ТОВ “Скайлайн” від 08.12.2015 року вих..№33 задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення № 000519z202 від 25.1 1.2015 року в частині збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 2043,75 грн., з яких 1635,00 грн. за основним платежем та 408,75 грн. за штрафними санкціями. Податкові повідомлення-рішення №0005202202 від 25.11.2015 року, №0005182202 від 25.11.2015 року залишені без змін.
01 березня 2016 року товариство отримало нове податкове повідомлення-рішення №0000752205 від 01.03.16 р. винесене з урахуванням рішення Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 656/10104-36-100709 від 05.02.2016р.
19 квітня 2016 року товариство отримало рішення ДФС України про результати розгляду скарг №8074/6/99-99-10-01-01-25 від 12.04.2016 року, яким залишені без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.11.2015 року №0005202202, №0005182202, від
01.03.2016 року № НОМЕР_4.
Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток витрат врегульовано статтями 138, 139, 198 ПК України.
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.1 1, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1' названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
Як встановлено судом першої інстанції, осподарські відносини між ТОВ “Скайлайн” з ТОВ “Мед-сервіс Групп” відбулися на підставі наступних документів, а саме: Копія договору № 15/09-14 від 15.09.2014 р. про надання юридичних послуг; копія акту надання послуг № 195 від 31.10.2014 р. до договору № 15/09-14 від 15.09.2014 р.; копія звіту про виконану роботу (надані послуги) № 1 за договором № 15/09-14 від 15.09.2014 р.
На підтвердження вищевказаного, ТОВ “Скайлайн” надало: копію заяви про анулювання ліцензії за вих. № 127 від 24.07.2014р.; копію повідомлення про припинення діяльності відокремленим підрозділом ліцензіата з.а вих. № 112 від 22.07.2014 року;копію заяв про анулювання торгових патентів від 08.07.2014 р.
Разом з тим, вказані документи є необхідними, проте недостатніми для підтвердження факту реальності придбання товарів та послуг.
Як вірно зазначив суд першої інстанції позивачем не надано документів на підтвердження сплати коштів за ремонтно-будівельні роботи.Крім того, позивачем не надано доказів щодо доцільності проведення ремонту аптеки за адресою вул..Леніна, 17, м.Джанкой.
З огляду на викладе слід погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки отримання економічної вигоди виключно за рахунок збільшення валових витрат не можна розглядати як самостійну ділову мету.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайлайн"- залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017р. -беззмін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту п проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцята днів з дня викладення повного тексту згідно ст.ст. 211-212 КАС України.
Головуючий суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Ю.В. Дурасова
Судове рішення № 71575872, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/2808/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: