Ухвала суду № 71575749, 15.01.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 січня 2018 року Чернігів Справа № 825/86/18

Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., суддів Кашпур О.В., Скалозуба Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», Національного банку України про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», Національного банку України, в якому просить:

визнати незаконною бездіяльність/відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп» та Національного банку України з приводу розгляду по суті заяви позивача про внесення змін до реєстру кредиторів від 10.07.2017 про внесення змін щодо позивача до Переліку (реєстру) вимог кредиторів у сумі 802310,62 грн. згідно положень статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІV від 29.11.2005, що стягнута з ОСОБА_2 акціонерного товариства Банка «БІГ ЕНЕРГІЯ» заочним рішенням Деснянського райсуду м. Чернігова від 25.02.2016 у сумі 447340,95 грн. та рішенням Деснянського райсуду м. Чернігова від 02.06.2017 у сумі 354969,67 грн. та у невнесенні змін щодо позивача до Переліку (реєстру) вимог кредиторів;

зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп» внести зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, а Національний банк України погодити внесення змін до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, якими включити позивача і його вимоги до Переліку (реєстру) вимог кредиторів четвертої черги у сумі 2443564,58 грн. згідно положень статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІV від 29.11.2005 та виключити позивача і його вимоги з Переліку (реєстру) вимог кредиторів четвертої черги наразі діючого і складеного згідно положень статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІV від 24.07.2009 з виплатою коштів кредиторської заборгованості у сумі 2443564,58 грн. згідно положень статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІV від 29.11.2005, які для наявних тривалих правовідносин мають вищий пріоритет над положеннями статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІV від 24.07.2009 діючого Переліку (реєстру) вимог кредиторів, в порядку черговості до (перед) чергою виплати (ою) коштів за вимогами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які віднесено до наступної (5) черги кредиторів. Виплату за Переліком (реєстром) вимог кредиторів банку коштів за вимогами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проводити після повного задоволення кредиторських вимог ОСОБА_1.

12.01.2018 позивачем було подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просив зупинити розрахунки, що проводить відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», з вигодонабувачами, віднесеними до третьої черги вигодонабувачів (з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) Переліку (реєстру) вимог кредиторів ОСОБА_2 акціонерного товариства Банка «БІГ ЕНЕРГІЯ»; заборонити відповідачу, Товариству з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», проводити задоволення вимог/перерахування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з усіх рахунків ОСОБА_2 акціонерного товариства Банка «БІГ ЕНЕРГІЯ», що відкриті у Національному банку України до повного задоволення кредиторських вимог ОСОБА_1 за набувшими силу судовими рішеннями про виплату на його користь коштів кредиторської заборгованості ОСОБА_2 акціонерного товариства Банка «БІГ ЕНЕРГІЯ».

Дана заява обґрунтована тим, що судові рішення, ухвалені на користь позивача не виконуються відповідачами, що свідчить про те, що і аналогічне рішення у даній справі не буде виконане, а тому є очевидними ознаки протиправності бездіяльності відповідачів, що є підставою для задоволення даної заяви.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Перевіривши зазначені у заяві доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, а також оцінивши докази, які подано на обґрунтування поданої заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки, за переконанням суду, у поданій заяві позивач не наводить фактів, які б свідчили про наявність обставин для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме не вказано обґрунтувань та не надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, суд звертає увагу, що заборона Товариству з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп» проводити задоволення вимог/перерахування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з усіх рахунків ОСОБА_2 акціонерного товариства Банка «БІГ ЕНЕРГІЯ», що відкриті у Національному банку України, про яку просить позивач, може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб, що не є учасниками даної справи.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.М. Баргаміна

Суддя О.В. Кашпур

Суддя Ю.О. Скалозуб