Вирок № 71573617, 12.01.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2018 Справа №607/14993/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря с/з Ліщинського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210010003789 від 12 листопада 2016 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_2, несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_3 українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_4, несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю прокурора Юськів О.В.

захисників Оскоріп Я.М.

Покотило Ю.В.

обвинувачених ОСОБА_3

ОСОБА_2

законних представників ОСОБА_6

ОСОБА_7

представника служби у

справах дітей

Збаразької РДА Назаренко Т.В.

В С Т А Н О В И В :

12 листопада 2016 року близько 03.30 год. обвинувачений ОСОБА_9, перебуваючи у громадському місці, а саме неподалік бару «Темп», що на Привокзальному майдані, 1 у м. Тернополі, маючи на меті показати свою винятковість та розпущеність, пов'язану з неповагою до особи та людської гідності, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій громадян, а також дотримання правил поведінки у суспільному житті, з метою самоутвердитись в очах сторонніх осіб, що на той момент перебували поблизу, діючи із особливою зухвалістю, яка виразилася у застосуванні фізичного насильства, підійшов до раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_10 та безпричинно штовхав його обома руками в грудну клітку. Після чого наніс йому два-три удари кулаком у грудну клітку та один удар кулаком правої руки у нижню ліву частину живота.

До злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_9 приєднався обвинувачений ОСОБА_2, який, маючи на меті показати свою винятковість та розпущеність, пов'язану з неповагою до особи та людської гідності, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій громадян, а також дотримання правил поведінки у суспільному житті, з метою самоутвердитись в очах сторонніх осіб, що на той момент перебували поблизу, діючи із особливою зухвалістю, яка виразилася у застосуванні фізичного насильства, наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар правою рукою у його праву руку.

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_9, продовжуючи свої злочинні дії, об'єднанні єдиним злочинним умислом, наніс один удар правою ногою у нижню ліву частину живота та один удар лівою рукою по обличчі потерпілого ОСОБА_10 і до його дій приєднався обвинувачений ОСОБА_2, та наніс удар правою рукою по обличчі потерпілого ОСОБА_10, який від вказаного удару розвернувся до обвинуваченого ОСОБА_2 спиною і той наніс йому удар лівою та правою рукою у спину та один удар правою ногою по задній частині ніг. Внаслідок нанесення ударів потерпілому ОСОБА_10 було спричинено травму голови зі струсом головного мозку та саднами і забоєм м'яких тканин ділянки обличчя, що за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я.

Також, цього ж дня близько 03.30 год. у обвинуваченого ОСОБА_9, який перебував у громадському місці - неподалік бару «Темп», що на Привокзальному майдані, 1 у м. Тернополі, під час вчинення хуліганства, виник злочинний умисел, спрямований на спричинення потерпілому ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень. Так, обвинувачений ОСОБА_9, умисно, з метою спричинення потерпілому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень наніс один удар кулаком правої руки у нижню ліву частину живота та один удар правою ногою у нижню ліву частину живота потерпілого ОСОБА_10, внаслідок чого заподіяв йому травму живота з розривом селезінки і внутрішньочеревною кровотечею, що за ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2 12 листопада 2016 року близько 04.30 год., перебуваючи неподалік бару «Темп», що на Привокзальному майдані, 1 у м. Тернополі, підійшов до потерпілого ОСОБА_11 та відкрито викрав із його руки мобільний телефон торгової марки «LG G З» вартістю 963 грн разом із стартовим пакетом «Київстар», що для потерпілого матеріальної цінності не становить, який знаходився у чохлі чорного кольору вартістю 95 грн. Після викрадення вказаних речей обвинувачений ОСОБА_2 застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, умисно наніс удар кулаком у груди потерпілого ОСОБА_11

Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 шкоду на загальну суму 1058 грн.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що 12 листопада 2016 року близько 03.30 год. він разом з ОСОБА_9, перебували неподалік бару «Темп», що на Привокзальному майдані, у м. Тернополі, та ОСОБА_9 підійшов до раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_10 та безпричинно штовхнув обома руками в грудну клітку після чого наніс йому два-три удари кулаком у грудну клітку та один удар кулаком правої руки у нижню ліву частину живота. Потім він вдарив ОСОБА_10 правою рукою у руку. В подальшому ОСОБА_9, наніс один удар правою ногою у живіт та один удар рукою по обличчі потерпілого ОСОБА_10 Далі він наніс удар правою рукою по обличчі потерпілого ОСОБА_10, який від вказаного удару розвернувся до нього спиною і він наніс потерпілому удар лівою та правою рукою у спину та один удар правою ногою по задній частині ніг. Внаслідок нанесення ними ударів потерпілому ОСОБА_10 було спричинено тілесні ушкодження. Також ОСОБА_9 наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар кулаком та один удар правою ногою у нижню частину живота, спричинивши тілесні ушкодження. Окрім цього, він відкрито викрав із руки потерпілого ОСОБА_11 мобільний телефон у чохлі чорного кольору та наніс йому удар кулаком у груди. Із викраденим майном з місця вчинення злочину втік, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 шкоду. Просить суд, враховуючи визнання вини, щире каяття та повне відшкодування завданої шкоди і суворо його не карати.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що він разом із ОСОБА_2 12 листопада 2016 року близько 03.30 год. перебували неподалік бару «Темп», що на Привокзальному майдані, у м. Тернополі. Він підійшов до раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_10 та безпричинно штовхнув обома руками в грудну клітку після чого наніс йому два-три удари кулаком у грудну клітку та один удар кулаком правої руки у нижню ліву частину живота. Потім ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_10 правою рукою у руку, а він наніс один удар правою ногою у живіт та один удар рукою по обличчі потерпілого ОСОБА_10 Після чого він наніс удар правою рукою по обличчі потерпілого ОСОБА_10, який від вказаного удару розвернувся до ОСОБА_2 спиною і той наніс йому удар лівою та правою рукою у спину та один удар правою ногою по задній частині ніг. Внаслідок нанесення ними ударів потерпілому ОСОБА_10 було спричинено тілесні ушкодження. Також він наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар кулаком та один удар правою ногою у нижню частину живота, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Також йому відомо, що ОСОБА_2 викрав у потерпілого ОСОБА_11 мобільний телефон. Просить суд, враховуючи визнання вини, щире каяття та повне відшкодування завданої шкоди, суворо його не карати та не позбавляти волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_9 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачені та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії:

- за ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб;

- за ч 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Також, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії:

- за ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб;

- за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, те, що він раніше несудимий, його молодий вік, думку потерпілих та відсутність у них майнових претензій до обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, вчинення злочинів неповнолітнім, активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень, повне відшкодування завданої шкоди потерпілим. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає. Крім цього, суд приймає до уваги досудову доповідь ТМРВ з питань пробації від 16 листопада 2017 року, згідно якої виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який є раніше не судимим, його молодий вік, думку потерпілих та відсутність у них майнових претензій до обвинуваченого, визнання в повному обсязі позову прокурора, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, вчинення злочинів неповнолітнім, активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень, повне відшкодування завданої шкоди потерпілим. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_9 суд не вбачає. Крім цього, суд приймає до уваги досудову доповідь ТМРВ з питань пробації від 22 листопада 2017 року, згідно якої виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 можливе без ізоляції від суспільства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2слід призначити покарання: за ч. 2 ст. 296 КК України та за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі. У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_2остаточне покарання за вчинені кримінальні правопорушення шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі. У той же час, враховуючи особувинного та інші обставини справи, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, та вважає за можливе застосуванням ст.104 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Також суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України обов'язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Окрім цього, суд приймаючи до уваги вищенаведені обставини, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_9 слід призначити покарання: за ч. 2 ст. 296 КК України та за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі. У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_9 остаточне покарання за вчинені кримінальні правопорушення шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі. У той же час, враховуючи особувинного та інші обставини справи, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_9 можливе без його ізоляції від суспільства, та вважає за можливе застосуванням ст.104 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 у період дії іспитового строку, суд вважає, на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України обов'язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

У ході судового розгляду кримінального провадження прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Тернопільської міської ради до законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_10 на суму 4761,97 грн. Так, згідно довідки комунального закладу Тернопільської МКЛШД № 723 від 26 грудня 2016 року вартість затрат на лікування та перебування ОСОБА_10 у медичній установі становить 4761,97 грн.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно вимог ст. 1179 ЦК України передбачено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Таким чином, суд враховує те, що в обвинуваченого ОСОБА_3 немає майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди та відсутній самостійний дохід, він не працює. Позовні вимоги прокурора у судовому засіданні повністю визнав законний представник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 За наведених обставин, позовні вимоги прокурора Тернопільської місцевої прокуратури підлягають до задоволення в повному обсязі.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 901/16-22 від 25 листопада 2016 року в сумі 1409,60 грн., та за проведення судової трасологічної експертизи № 1.4-1145/16 від 14 грудня 2016 року в сумі 660,30 грн. а всього 2069, 90 грн., які суд вважає слід стягнути з законного представника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_7, з врахуванням відсутності в обвинуваченого майна, достатнього для сплати вказаних судових витрат, та відсутності самостійного доходу, у користь держави, оскільки вказані витрати виникли у зв'язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження, стосовно речових доказів які стосуються епізодів інкримінованих саме ОСОБА_2

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання:

- за ч. 2 ст. 296 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання:

- за ч. 2 ст. 296 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 121 КК України - у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Тернопільської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_10 - задовольнити.

Стягнути з законного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 в користь держави в особі Фінансового управління Тернопільської міської ради (р/р 31413544700002 ГУДКСУ у Тернопільській області, код 37977726, МФО 838012, сіький бюджет, призначення платежу «інші надходження») витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_10 в сумі 4761,97 грн. ( чотири тисячі сімсот шістдесят одна гривня дев'яносто сім копійок).

Стягнути із законного представника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 901/16-22 від 25 листопада 2016 року в сумі 1409,60 грн., та судової трасологічної експертизи № 1.4-1145/16 від 14 грудня 2016 року в сумі 660,30 грн., а всього в сумі 2069, 90 грн. (дві тисячі шістдесят дев'ять гривень дев'яносто копійок) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скаргана вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо