Вирок № 71573581, 12.01.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2018 Справа №607/2667/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретарів Кісіль Т.М., Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210000000209 від 03 грудня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Пустомити Львівської області, громадянина України, одруженого, на утриманні двоє малолітній дітей, із середньо-спеціальною освітою, працюючого водієм ДПФ «Альфатер-Тернопіль», зареєстрованого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Турецького П.С., Єдинак І.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Лисака В.Б., потерпілої ОСОБА_3, представника потерпілої ОСОБА_4, представника цивільного відповідача ОСОБА_5,-

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2017 року о 02 год. 40 хв. водій ДПФ «Альтфатер-Тернопіль» - ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем-сміттєвозом НОМЕР_1, рухався заднім ходом від вул. Купчинського на прилеглій території до будинків вулиці Петлюри, м. Тернополя в напрямку будинку №2.

Під час руху обвинувачений ОСОБА_1, в порушення вимог пунктів 1.5, 1.10 (в частині визначення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови» та «дорожня обстановка»), 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, належно не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не враховував дорожні умови, неправильно вибрав безпечну швидкість руху і такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб своїми діями, не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до вимог пунктів 1.3, 3.11, 3.11.1, 6.1 Інструкції з охорони праці, затвердженої наказом директора ДП «Фірма Альтфатер Тернопіль» №29/оп від 01.09.2013 р. (яку ОСОБА_1 зобов'язаний був знати, згідно ст. 18 Закону України «Про охорону прані») при просуванні сміттєвоза заднім ходом вантажники були зобов'язані контролювати безпеку руху і давати вказівки водію, знаходячись позаду автомобіля так, щоб водій постійно бачив їх у дзеркала заднього виду, а не бачачи їх водій зобов'язаний зупинити рух транспортного засобу. Однак, в порушення вказаних вимого Інструкції, під час руху автомобіля заднім ходом два вантажники: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходилися в салоні автомобіля "MAN М 44 25.264".

Рухаючись в темну пору доби, в умовах снігу, порушуючи п. 10.10 ПДР України, положеннями якого водію заборонено рух заднім ходом на ділянці з недостатньою видимістю, та порушуючи п. 10.9 ПДР України, рухаючись заднім ходом, ОСОБА_1 не повинен був створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, а для забезпечення безпеки не звернувся за допомогою до інших осіб, зокрема в даному випадку до вантажників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про що його зобов'язували вимоги вищевказаної Інструкції.

Унаслідок порушення вище перелічених пунктів Правил дорожнього руху України та Інструкції, ОСОБА_1 створив небезпеку для руху пішоходу ОСОБА_8, поставивши себе в такі умови, що не зміг забезпечити безпеку дорожнього руху та скоїв наїзд задньою лівою частиною керованого автомобіля "MAN М 44 25.264" на пішохода ОСОБА_8, який знаходився на проїзній частині позаду даного автомобіля.

У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді масивної поєднаної травми грудей та живота з численними переломами кісток скелета та ушкодженнями внутрішніх органів (грудної, черевної порожнин), що супроводжувалась внутрішньою кровотечею, яка обумовила масивну крововтрату, котра і послужила безпосередньою причиною смерті потерпілого, та від яких настала його смерть.

Дорожньо-транспортна пригода перебуває у прямому причинному зв'язку із порушенням водієм ОСОБА_1 вище перелічених вимог ПДР України та вищевказаних вимог Інструкції з охорони праці.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Показав, що працює водієм у ДП фірми «Альфатер Тернопіль». 03 грудня 2016 року о 02 годині 40 хвилин перебував на робочому місці. Зокрема, перебуваючи у вказаний час по вул.Купчинського, 2 в м.Тернополі, керуючи автомобілем-сміттєвозом марки «МАН», рухався заднім ходом. У цей час падав сніг, видимість була обмежена. Рухаючись заднім ходом, він відчув удар, зупинився, вийшов з автомобіля і побачив людину, яка лежала на землі. Тоді він викликав швидку медичну допомогу. З інструкцією з охорони праці він ознайомлений, проте ніхто з працівників, а саме, вантажників ОСОБА_6, ОСОБА_7 позаду автомобіля для забезпечення безпеки руху не знаходились, оскільки перебували у салоні автомобіля, у зв'язку із поганими погодними умовами. Заподіяну ним шкоду він частково відшкодував потерпілій. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд застосувати до нього п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» у зв'язку з тим, що має на утриманні двоє малолітніх дітей, відносно яких не позбавлений батьківських прав.

Крім власного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доводиться показаннями потерпілої, представника цивільного відповідача та наданими в судовому засіданні стороною обвинувачення доказами, а саме.

-показаннями, допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3, яка суду показала, що 03 грудня 2016 року близько 05 години 30 хвилин до неї за місцем її проживання прийшли працівники поліції, які повідомили про ДТП та необхідність з'явитись до слідчого. Коли вона прибула до службового кабінету слідчого у даному кримінальному провадженні, то останній повідомив її про смерть сина ОСОБА_8 Її син - ОСОБА_8 02 грудня 2016 року ввечері вийшов з дому у тверезому стані, повідомивши, що направляється на роботу. Вони спільно проживали, ОСОБА_8 був її годувальником. Обвинувачений просив у неї пробачення, відшкодував 5 тис. гривень. Просить суд не позбавляти його волі.

Представник цивільного відповідача ДП фірми «Альфатер Тернопіль» ОСОБА_5 звертався до неї з наміром надати допомогу щодо поховання сина та відшкодування заподіяної шкоди, вказавши, що відшкодують усі документально підтверджені витрати на поховання.

Цивільний позов про стягнення з ДП фірми «Альфатер Тернопіль» 500000 гривень на відшкодування моральної шкоди підтримує повністю та просить його задовольнити. Вказаний цивільний позов потерпіла обґрунтовує тим, що втратила близьку людину - сина, змінився нормальний уклад її життя, що відбилось на душевному стані, перенесла серйозні страждання та душевний біль, вимушена приймати медичні препарати. Вона є особою похилого віку, а смерть сина як єдиного годувальника, поставила її у скрутне матеріальне становище.

-показаннями, допитаного в судовому засіданні представника цивільного відповідача ДП фірма «Альфатер Тернопіль» ОСОБА_5, який суду показав, що обвинувачений ОСОБА_1 дійсно працює водієм у ДП фірма «Альфатер Тернопіль» та 03 грудня 2017 року перебував по місцю праці, виконуючи свої трудові обов'язки.

Щодо поданого цивільного позову потерпілою до ДП фірми «Альфатер Тернопіль» заперечує з наступних міркувань. Потерпілою ОСОБА_3, всупереч ст.1200 ЦК України не надано доказів того, що остання є непрацездатною особою, яка була на утриманні у ОСОБА_8 Також, ДП фірма «Альфатер Тернопіль» на момент ДТП застраховано цивільно-правову відповідальність, згідно полісу №АК/0097546. Цивільним позивачем вже отримано в частині підтверджуючих документів відшкодування, а в іншій частині вимог провадження про страхову виплату за її заявою триває, оскільки заявницею не було надано всіх документів необхідних для страхової виплати. Крім цього, позивач відмовилась від запропонованої матеріальної допомоги від цивільного відповідача. Поряд з цим представник цивільного відповідача просить врахувати суд ту обставину, що ДТП відбулося також з вини самого потерпілого, який відповідно до висновку експерта перебував у стані важкого отруєння етиловим алкоголем, зокрема із досліджених взірців крові та сечі трупа ОСОБА_8 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 3,96‰ та 4,42‰ (проміллє). При вказаному ступені сп'яніння порушується координація рухів та відчуття орієнтації в навколишньому середовищі.

У зв'язку з тим, що ступінь вини ОСОБА_8 у ДТП є значною, цивільним позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, представник цивільного відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та план схемою з фототаблицею від 03 грудня 2016 року, згідно якого встановлено місце вчинення злочину, зафіксована ділянка дороги, дорожнє покриття, слідова інформація, розташування тіла потерпілого на проїзній частині;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №0085084 від 06 грудня 2016 року, згідно якого під час огляду ОСОБА_1 03.12.2016 року о 05 год. 35 хв. ознак сп'яніння не виявлено;

-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №1717 від 16 грудня 2016 року, з якого слідує, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові громадянина ОСОБА_1, відібраної 03 грудня 2016 року о 06 годині, метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №886 від 01 січня 2017 року, з якого слідує, що у ході проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 виявлено такі травматичні зміни тіла:

*закриту травму грудей, у вигляді: численних двобічних переломів ребер по кількох анатомічних лініях, з ушкодженнями плеври, міжреберних м'язів та тканини легень; повних поперечних переломів правої ключиці та остистих відростків 7,8,9-го грудних хребців; поширених крововиливів у м'які тканини задньої поверхні грудей, з уламковим переломом правої лопатки;

*розрив правого купола діафрагми з частковим переміщенням органів черевної порожнини (фрагменти печінки, петлі кишківника) у праву плевральну порожнину, з їх ушкодженням - надривом поперечної частини товстого кишківника та його брижі, двох розривів петель тонкого кишківника;

*закриту травму живота, у вигляді: повного руйнування правої частки та поперечного розриву печінки; надриву селезінки; крововиливу у клітковину правої половини заочеревинного простору та клітковину, що оточує головку підшлункової залози; розміщення речовини правого наднирника;

*закрита травма тазу з розривом обох здухвинно-крижових та лобкового зчленувань, розривом стінки прямої кишки та виходом петель тонкого кишківника та межі черевної порожнини;

- зовнішні ушкодження обличчя - два крововилив у слизову оболонку губ та сім саден; грудей - садно проекції .тіла правої ключиці, поширена ділянка внутрішньо-шкірних крововиливів та синців з відбитками текстури тканини одягу по передній поверхні правого плечового суглоба з поширенням на верхню третину передньо-внутрішньої поверхні правого плеча та верхню третину правої половини передньої поверхні грудей; правого плеча -поширена ділянка внутрішньо-шкірних крововиливів та синців з відбитками текстури тканини одягу та рельєфу протектора колеса по задньо-внутрішній поверхні всього протяг кінцівки; правого передпліччя - садно по зовнішній поверхні у нижній третині; обох кистей -у вигляді численних синців; спини - поширені ділянки внутрішньо-шкірних крововиливів та синців з відбитками рельєфу протектора колеса у правій лопатковій ділянці та в ділянці лівої сідниці.

Зазначені тілесні ушкодження, стосовно живих осіб, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, кваліфікуються як тяжкі.

Види ушкоджень (переломи кісток та розриви зчленувань між ними; тріщини, надриви, розриви та розміщення внутрішніх органів; крововиливи, синці, садна) свідчать, що всі вони спричинені значною за силою дією тупих предметів.

Морфологічні властивості ушкоджень (запалі рожево-коричневі поверхні саден: відсутність ознак загоєння в ушкодженнях внутрішніх органів; відсутність ознак консолідації (зрощення) переломів кісток; виражені темно-червоні крововиливи у м'які тканини в місцях ушкоджень); наявність внутрішньої кровотечі; макро- та мікроскопічно встановлені ознаки прижиттєвої крововтрати (малокрів'я внутрішніх органів); відсутність різниці у проявах вираженості крововиливів в місцях ушкоджень та відсутність виражених макроскопічних і мікроскопічних проявів тканинних та клітинних реакцій вказують, що всі травматичні зміни у потерпілого, утворилися прижиттєво, незадовго до настання його смерті, у короткий проміжок часу.

Множинність, масивність тілесних ушкоджень, локалізація їх на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, наявність крововиливів у фіксуючо-підвішуючий апарат внутрішніх органів, дають підстави стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма.

Характер травмування м'яких тканин, в поєднанні, з морфологічними ознаками ушкоджень внутрішніх органів (повне розділення печінки, розрив купола діафрагми, вихід органів черевної порожнини назовні через задньопрохідний отвір тощо) та властивостями переломів кісток скелету (ребер, правої лопатки, тазу, хребта), наявністю сплощення та деформації частин тіла у фронтальній площині, розташування ушкоджень на діаметрально протилежних поверхнях тулуба, дають підставу вважати, що весь комплекс травматичних змін у ОСОБА_8 виник внаслідок їх динамічного стискання між двома площинами, що зазвичай спостерігається при горизонтальному чи близькому до нього положенні тіла людини. Наявність у м'яких тканинах тіла специфічних слідів - негативних відбитків рельєфу протектора колеса, безумовно дають право стверджували про перекочування по задній поверхні тулуба (спині) ОСОБА_8 колеса (коліс) автомобіля.

Специфічних та характерних слідів наїзду на тілі потерпілого не виявлено. Однак, при малій швидкості транспортного засобу, що звичайно спостерігається при рухові останнього заднім ходом, наїзд може носити характер незначного поштовху, без утворення специфічних та характерних тілесних ушкоджень і обумовлює втрату рівноваги пішоходом з наступним його падінням на підлягаючу поверхню та переїздом колесом (колесами) автомобіля, тобто комплекс тілесних ушкоджень, що мав місце у ОСОБА_8 міг утворитися за обставин викладених в наданій постанові, а саме при наїзді автомобіля котрий рухався заднім ходом на пішохода, котрий перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні, з послідуючим його падінням та переїздом через тіло колесом транспортного засобу.

Смерть гр-на ОСОБА_8 настала від масивної поєднаної травми грудей та живота з численними переломами кісток скелета та ушкодженнями внутрішніх органів (грудної, черевної порожнин), що супроводжувалась внутрішньою кровотечею, яка обумовила масивну крововтрату, котра і послужила безпосередньою причиною смерті потерпілого.

Цей висновок стосовно причини смерті підтверджується виявленням в ході проведення судово-медичної експертизи його трупа зазначених вище ушкоджень органів грудної та черевної порожнин, а також результатом мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів з трупа ОСОБА_8 (крововиливи, ділянки деструкції в легенях, печінці, селезінці; крововиливи в міокарді, пішлунковій залозі; морфологічні прояви шокової реакції в печінці; шунтування кровообігу в нирках; розлади кровообігу у внутрішніх органах).

Таким чином, між спричиненням потерпілому внаслідок транспортної травми тілесних ушкоджень і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.

За даними судово-медичної експертизи взірця крові з трупа гр-на ОСОБА_8, виконаній у відділенні судово-медичної імунології, вона належить до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Незадовго до смерті ОСОБА_8 у значній кількості вживав алкогольні напої, що підтверджується наявністю різкого запаху алкоголю від порожнин та внутрішніх органів, а також результатом токсикологічного дослідження взірців крові та сечі з його трупа, при якому виявлено етиловий алкоголь в концентрації відповідно: 3,96‰ та 4,42‰ (проміллє). Така його кількість в крові живих осіб, за своєю функціональною оцінкою відповідає стану важкого отруєння етиловим алкоголем.

При такому ступені сп'яніння у людини, зазвичай, на фоні загальної загальмованості виникає пригнічення центральної нервової системи та зниження швидкості проведення нервових імпульсів (зокрема пригнічення рефлексів тощо), порушується координація рухів та відчуття орієнтації в навколишньому середовищі;

-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №1703 від 09 грудня 2016 року, з якого слідує, що при газохроматографічному дослідженні взірців крові та сечі від трупа ОСОБА_8 знайдено етиловий спирт в концентрації: в крові - 3,96‰ (проміллє); в сечі 4,42‰ (проміллє). Метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №618 від 05 грудня 2016 року, з якого слідує, що кров від трупа ОСОБА_8 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

-висновком експерта, проведеної судової інженерно-транспортної експертизи від 04 січня 2017 року №5-632/16, з якого вбачається, що на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля «МАі\і-М44 25.264», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, знаходиться в працездатному стані, та вимогам п. 31.4.2. ПДР України відповідає.

Технічних несправностей (невідповідностей) вимогам п. 31.4.1. ПДР України (Гальмові системи) робочої гальмової системи автомобіля «МАМ-М44 25.264», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, не виявлено -робоча гальмова система знаходиться в працездатному стані.

Колеса та шини наданого на дослідження автомобіля «МА1Ч-М44

25.264», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 вимогам ПДР

України відповідають.

На момент експертного огляду технічних несправностей

(невідповідностей) приладів зовнішнього освітлення автомобіля «МАМ-М44

25.264», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 вимогам п.31.4.3.

(Зовнішні світлові прилади) ПДР України, щодо тех. стану ТЗ, не виявлено -

зовнішні освітлювальні прилади знаходяться в працездатному стані.

На момент експертного дослідження встановлено, що склоочисники та склообмивачі вітрового скла автомобіля «МАК-М44 25.264», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 перебувають в працездатному стані і вимогам п. 31.4.4. (Склоочисники і склообмивачі вітрового скла) ПДР України відповідають, а також на цьому автомобілі, відповідно до його передбачених елементів конструкції, наявні дзеркала заднього виду.

На момент експертного дослідження технічних несправностей в досліджуваних системах, при наявності яких забороняється експлуатація, які могли бути до ДТП і вплинути на керування автомобілем «МА1М-М44 25.264», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 не виявлено. Системи перебувають в працездатному стані і можуть виконувати свої функції. Тому питання слідства: «Якщо виявлені несправності виникли до ДТП, то чи мав водій можливість їх виявити?», «Чи могли виявлені несправності бути наслідком ДТП?», втрачають зміст з технічної точки зору і по цій причині не вирішувались;

-висновком експерта, проведеної судової інженерно-транспортної експертизи від 30 грудня 2016 року №5-631/16, з якого вбачається, що первинний контакт при наїзді на пішохода відбувся задньою лівою частиною автомобіля НОМЕР_3, а саме задньою лівою підніжкою та задньою лівою частиною днища кузова.

Наїзд автомобіля MAN М 44 25.264, р. н. НОМЕР_2, на пішохода відбувся у поперечному напрямку по відношенню до елементів дороги - в заїзді до будинку №2 вул. Петлюри, тобто в межах зафіксованого сліду кочення лівих задніх коліс автомобіля MAN. У повздовжньому напрямку - в місці, що дещо передує розміщенню трупа пішохода, якщо переміщатись в напрямку руху автомобіля, а саме до будинку №2 вул. Петлюри;

-витягом з журналу реєстрації подорожніх листів П/Пр-02/02 ДПФ «Альфатер Тернопіль», з якого вбачається, що 02.12.2016 року водій ОСОБА_1 отримав подорожній лист за №0007 на автомобіль НОМЕР_4, маршрут №6;

-витягом з журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці ДПФ «Альфатер Тернопіль», з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшов вказаний інструктаж 03 жовтня 2016 року;

-витягом з журналу щоденного передрейсового та після рейсового медогляду водіїв ДПФ «Альфатер Тернопіль», з якого слідує, що водій ОСОБА_1 02 грудня 2016 року за висновком медогляду є придатний;

-наказом №25/п від 03 грудня 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на роботу з 03.12.2012 року на посаду водія ДПФ «Альфатер Тернопіль»;

-посадовою інструкцією водія автотранспортного засобу ДПФ «Альфатер Тернопіль», з якою ОСОБА_1 ознайомлений 01 жовтня 2013 року;

-інструкцією з охорони праці №5 для водія сміттєвоза з механізованим завантаженням ДПФ «Альфатер Тернопіль», а саме, п.1.18.11 водій сміттєвоза зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про здоров'я і безпеку вантажників екіпажу, оточуючих людей в процесі виконання робіт;

п.1.18.12 водій сміттєвоза зобов'язаний контролювати та вживати заходи щодо дотримання правил безпечного проведення робіт вантажниками екіпажу, у разі порушень зупинити роботу, пояснити правильність та безпечність проведення робіт, продовжити роботу вантажників екіпажу (зобов'язковим повідомленням про подію безпосереднього керівника);

п.3.11 при просуванні сміттєвоза заднім рухом вантажники зобов'язані контролювати безпеку руху і давати вказівки водію, знаходячись при цьому позаду автомобіля так, щоб водій постійно бачив їх в дзеркалах заднього виду;

п.3.11.1 у випадку, коли водій не бачить своїх вантажників, то він зобов'язаний зупинити рух до появи вантажників.

Таким чином, оцінивши всі докази в кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, думку потерпілої ОСОБА_3, яка просить суд не позбавляти волі обвинуваченого.

Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та настання наслідків - смерть потерпілого, і враховує обставини, які пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілій, виключно позитивні характеристики з місця роботи та проживання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Тому, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про застосування до нього амністії, звільнивши від відбування покарання, оскільки на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» має двоє малолітніх дітей, батьківських прав відносно яких не позбавлений, вчинив тяжке кримінальне правопорушення з необережності, повністю визнає свою вину.

Прокурор та потерпіла в судовому засіданні не заперечували проти звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Як встановлено ст.85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч. 2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст.1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

06 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.13 названого Закону).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, зокрема особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів кримінального провадження: копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_7, серії НОМЕР_8 довідки служби у справах дітей Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 1088/1 від 08.12.2017 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» є батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, батьківських прав відносно яких не позбавлений, вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 03.12.2016 року, тобто до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування основного та додаткового покарання. Обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснені судом правові наслідки застосування амністії.

Потерпілою ОСОБА_3, до початку судового розгляду, пред'явлено цивільний позов до ДП фірми «Альфатер Тернопіль» про відшкодування моральної шкоди, в якому цивільний позивач ОСОБА_3 просить стягнути на її користь: з ДП фірми «Альфатер Тернопіль» на відшкодування моральної шкоди 500000 гривень.

Відповідно до положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні цивільного відповідача приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Уніка», будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з'явилися. Представник ПрАТ «СК «Уніка» - ОСОБА_11 направив на адресу суду клопотання про проведення судового засідання без участі представника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні цивільного відповідача, суд дійшов висновку про можливість з'ясувати всі обставини кримінального провадження з вирішенням цивільного позову без участі представника ПрАТ «СК «Уніка».

При розв'язанні зазначеного цивільного позову суд виходить з наступних положень закону.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Також відповідно до роз'яснень п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Як встановлено судом, 03 грудня 2016 року на момент події вчинення злочину ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП фірма «Альфатер Тернопіль», керував транспортним засобом «МАН» д.н.з. НОМЕР_5 під час безпосереднього виконання своїх трудових обов'язків на посаді водія сміттєвоза, що в силу ч.1 ст. 1172 ЦК України відповідальність за завдану працівником моральну шкоду несе ДП фірма «Альфатер Тернопіль»

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ДП фірми «Альфатер Тернопіль» у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_8 на її користь завданої моральної шкоди в розмірі 500 000 грн., суд виходить з положення ч.1 ст.1172 ЦК України, відповідно до якого юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Вказані положення стосуються відшкодування як майнової, так і моральної шкоди.

Судом встановлено, що внаслідок завдання смерті ОСОБА_8 внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_3 зазнала моральних страждань та переживань, оскільки відчула сильний емоційний стрес через втрату близької людини - сина, з яким проживала спільно, був порушений її звичний спосіб життя, з урахуванням суттєвості змін у житті потерпілої, тяжкості та серйозності наслідків, які настали для потерпілої, постійний характер моральних страждань, враховуючи їх серйозність, обсяг та тривалість, а також ступінь вини потерпілого у ДТП, який перебував у стані важкого отруєння етиловим алкоголем, що є підставою для зменшення розміру відшкодування, суд дійшов висновку, що підлягає компенсації завдана моральна шкода ОСОБА_3 в розмірі 100 000 грн., що відповідає принципу розумності, справедливості, інтенсивності та тривалості моральних страждань ОСОБА_3

У відповідності до вимог ч.1 ст.1172, ст.1193 ЦК України, необхідно стягнути з ДП фірми «Альфатер Тернопіль» на користь ОСОБА_3 визначену завдану моральну шкоду в розмірі 100000 гривень.

Крім цього, при вирішенні цивільного позову суд враховує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 р. в справі № 6-2808 цс 15, та яка є обов'язковою для застосуванню.

Заперечення представника цивільного відповідача ДП фірми «Альфатер Тернопіль» про те, що підприємство не може нести відповідальність перед потерпілою, і яка повинна була звернутись із заявою до ПАТ «Страхова компанія «Уніка» про страховий випадок, судом не приймаються.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежено договором, стороною якою потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

А тому суд вважає, що саме ДП фірма «Альфатер Тернопіль», з яким на момент ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах, повинно нести перед потерпілою обов'язок про відшкодування завданої їй моральної шкоди в розмірі 100000 гривень.

У справі є процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи №5-632/16 від 04.01.2017 року в розмірі 770,35 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-631/16 від 30.12.2016 року в розмірі 880,40 грн., всього на загальну суму 1650,75 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят гривень сімдесят п'ять копійок), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Клопотання ОСОБА_1 про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2016 році" задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Цивільні позов ОСОБА_3 про стягнення з ДП фірма «Альфатер Тернопіль» 500000 гривень моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ДП фірма «Альфатер Тернопіль» (ідентифікаційний код юридичної особи 22601875) в рахунок відшкодування моральної шкоди - 100000 грн. (сто тисяч гривень) на користь ОСОБА_3.

В задоволенні решта позовних вимог - відмовити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи №5-632/16 від 04.01.2017 року в розмірі 770,35 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-631/16 від 30.12.2016 року в розмірі 880,40 грн., всього на загальну суму 1650,75 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят гривень сімдесят п'ять копійок) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін