Ухвала суду № 71572874, 15.01.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3331/15-ц

УХВАЛА

15 січня 2018 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді - ОСОБА_1

при секретарі - Обертас Н.М.

за участю позивача - ОСОБА_2

представника позивача – ОСОБА_3

представника відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 5449 доларів США, що на день подання позову за офіційним курсом НБУ складає 114 701,45 грн. заборгованості за договором позики від 15.03.2012 р., в судовому засіданні подав заяву про збільшення розміру позовних вимог на суму 5855,62 долари США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 166 592,39 грн.

Разом з тим, позивач 15.01.2018 р. подав заяву про забезпечення позову, просить накласти арешт на належне відповідачеві на праві приватної власності майно в межах суми заявлених позовних вимог, а саме - на квартиру 19 в будинку 80 а по вул. Сахарова в м. Львові. Заяву мотивує тим, що згідно інформації, наявної у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, частина належного відповідачеві майна перебуває в іпотеці ПАТ ?ОТП ОСОБА_1?, де відповідач є майновим поручителем на суму зобов?язання 4 688 529,51 грн., строк виконання якого 10.10.2023 р., у позивача є побоювання, що у випадку порушення забезпеченого іпотекою зобов?язання, яке у 28 разів перевищує суму боргу за договором позики від 15.03.2012 р., може бути звернено стягнення і на інше майно відповідача. Крім цього, за період з липня 2017 року відповідачем здійснено відчуження належних йому на праві приватної власності нежитлових будівель загальною площею 223,80 кв м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 120 д. За наведених підстав вважає, що відповідачем в подальшому можуть вживатися дії щодо відчуження належного йому майна, а тому заявляє, що в даному випадку, якщо не вжити заходів забезпечення позову, в подальшому може бути утруднене чи неможливе виконання рішення суду в частині стягнення коштів, що може спричинити заподіяння негативних наслідків у вигляді матеріальної шкоди, для усунення яких слід буде вживати додаткових зусиль.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заяву про забезпечення позову з наведених вище мотивів, просить таку задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову, покликаючиь на те, що ним оскаржено ухвалу суду від 20.12.2017 р. з підстав порушення правил підсудності при відкритті провадження у справі, вважає, що розгляд даного питання підлягає відкладенню. Крім цього зазначає, що вартість квартири № 19 в будинку № 80 а по вул. Сахарова у м. Львові є неспівмірною із ціною позову, оскільки квартира дворівнева і знаходиться в елітному районі м. Львова, а відтак накладення арешту порушуватимуть конституційні права його довірителя.

Суд заслухавши думку учасників справи, дійшов висновку, що клопотання до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

Відповідно до вимог ч. 1. ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5855,62 долари США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 166 592,39 грн.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи те, що суд позбавлений можливості перевірити вартість належного відповідачу майна на предмет співмірності із заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку про відсутність необхідних підстав для забезпечення позову на даній стадії судового розгляду. Крім того, в заяві про забезпечення позову не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано доказів, того, що відповідач має намір відчужити квартиру 19 в будинку 80 а по вул. Сахарова в м. Львові, відсутні обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії судового розгляду справи. Викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 258, 260 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти днів.

Суддя: Б.М.Гедз

Оригінал ухвали.