Рішення № 71572823, 10.01.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3361/17

Провадження №2/442/233/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої судді: Гарасимків Л.І.

при секретарі - Петрів В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ОПК Планета здоров»я" про зміну формулювання звільнення та зобов"язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ТОВ "ОПК Планета здоров»я" про зміну формулювання звільнення та зобов"язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29 березня 2017р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області прийняв рішення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1, тобто його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного заробітку, а саме 2275,24 грн. з ТОВ «ОПК Планета здоров'я». 30 березня 2017р., він на прохідній підприємства, показавши керівництву ТОВ «ОПК Планета здоров'я» вищезгадане рішення суду, близько трьох годин, змушений був вичікувати під підприємством - керівництво не вбачало за потрібне виконувати рішення суду, і тільки завдяки його неодноразовому телефонуванню юристу підприємства, його впустили для виконання своїх трудових обов'язків. Рішення в частині сплати середнього в межах місячного заробітку в сумі 2275,25 грн., що підлягало негайному виконанню ТОВ «ОПК Планета здоров»я» в добровільному порядку не виконало. Факт невиконання ТОВ «ОПК Планета здоров»я» рішення суду вже є підставою для звернення працівника з заявою про звільненням підставі п.3 ст.38 КЗпП України. 31.03.2017р. йому надали для ознайомлення посадову інструкцію столяра після довготривалих наполягань, але внутрішній трудовий розпорядок так і не надали. Наказом №24-к від 01.06.2016р. він був прийнятий на посаду столяра до ТОВ «ОПК Планета здоров»я». Згідно п.п.5.5. Внутрішнього трудового розпорядку підприємства «Працівники чергуються змінами рівномірно. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило відбувається через кожні робочі дні в години, визначені графіками змінності. Вважає, що було порушено ст..43 Конституції України, ст.32 КЗпП України, а саме : переміщення на тому ж підприємстві на інше робоче місце, в інший підрозділ має бути з тими ж істотними умовами праці може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва, в даному випадку мотивація переміщення це упереджене ставлення адміністрації до нього у зв»язку з поновленням на роботі та унеможливити йому звернутися в суд та виконавчу службу, а про зміну істотних умов праці, а саме режиму роботи працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, а не словесно за два дні. Просить зобов»язати відповідача звільнити його за власним бажанням у зв»язку з порушенням адміністрацією законодавства про працю, згідно п.3 ст.38 КЗпП України та провести розрахунок всіх належних виплат на момент звільнення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в позовні заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, пославшись на письмові заперечення, викладені письмово, просить відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він працював разом із ОСОБА_1 столяром, мав розмову з ним на рахунок виходу на роботу замість позивача, оскільки той буде перебувати у відпустці. ОСОБА_1 того підтвердив той факт, що графік їх роботи завжди був такий : 2 дні по 12 годин – один столяр, наступні 2-дня по 12 годин – інший столяр, тобто два через два дні, з 08.00 год. по 20.00 год. та згідно п.5.5. Внутрішнього трудового розпорядку підприємства, працівники чергуються змінами рівномірно.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він є керівником відділу ТзОВ «ОПК Планета здоров»я», де безпосередньо працював позивач ОСОБА_1 на посаді столяра. ОСОБА_1 був ознайомлений із наказом про переміщення в інший структурний підрозділ та йому було відомо про новий графік роботи. Добавив, що наказ про звільнення ОСОБА_1 саме за п.3 ст. 38 КЗпП України не видавався, а відтак останній не виходив на роботу без поважних причин.

Свідок ОСОБА_5»як С.В. суду пояснила, що остання працює начальником відділу кадрів ТзОВ «ОПК Планета здоров»я». Їй відомий той факт, що ОСОБА_1 було звільнено з роботи з посади слюсара, чи останнім було подано заяву про зміну графіку та чи порушено підприємством закон про працю їй невідомо. Зазначила той факт, що наказ про звільнення ОСОБА_1 саме за п.3 ст. 38 КЗпП України не видавався, а відтак останній не виходив на роботу без поважних причин.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволення заявлених позовних вимог слід відмовити з наступних причин.

В судовому засіданні не оспорюється той факт, що позивачем ОСОБА_1 - 04.04.2017 року було подано заяву про звільнення на підставі ч.3 ст.38 КЗпП, тобто у зв’язку із не виконання роботодавцем законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору. З цих підстав можливе розірвання як безстрокового трудового договору, так і строкового.

У заяві працівник має вказати, що саме порушує роботодавець. Наприклад, роботодавець не забезпечує безпечних умов праці; несвоєчасно або в неповному розмірі виплатив заробітну плату; незаконно здійснив переведення на іншу посаду; не надав відпустку, не дотримувався графіка відпусток, несвоєчасно виплатив відпускні тощо.

Роботодавець може не звільняти працівника за частиною третьою статті 38 КЗпП, якщо він упевнений у відсутності порушень зі свого боку. Тоді працівник має право відстоювати свою позицію в суді, надавши відповідні докази.

Якщо ж роботодавець все-таки погоджується звільнити працівника згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП, крім обов’язкових виплат при звільненні (заробітної плати, грошової компенсації за невикористану відпустку) також виплачується вихідна допомога в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП).

Як вбачається із відповіді на заяву від 04.04.2017 року, позивачу ОСОБА_1 було подано повідомлення від 04.04.2017р. за №82 «Про відсутність порушень законодавства про працю» та запропонували припинити трудові відносини на підставі передбаченій п.1 ч.І ст.36 КЗпП або на підставі ч.1 ст.38 КЗпП.

Також позивачу було видано обхідний лист.

Однак, незалежно від підстави для звільнення існує загальний порядок оформлення розірвання трудового договору. Наказ про звільнення працівника складається в двох примірниках і підписується керівником підприємства. Один примірник передається до відділу кадрів для оформлення трудової книжки працівника, а другий направляється до бухгалтерії для проведення з ним остаточного розрахунку. У наказі наводиться повне формулювання підстави звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП. Працівника необхідно ознайомити з ним під підпис.

Як вбачається із ОСОБА_2 №4 від 05.04.2017р., №5 від 06.04.2017р., №6 від 07.04.2017р., №8 від 11.04.2017р., акт № 9 від 12.04.2017 року, акт № 10 від 13.04.2017р., акт №11 від 14.04.2017 року., акт № 12 від 18.04.2017 року, акт №13 від 19.04.2017р., акт за №14 від 20.04.2017р., зафіксовано факти невиходу ОСОБА_1 на роботу після написання заяви

Наказом від 20 квітня 2017 року №57-к «З особового складу» ОСОБА_1, столяра з 20 квітня 2017 року було звільнено за п.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Що стосується посилання позивача про переведення його на іншу роботу, то як вбачається з положення ч.2 ст.32 КЗпП передбачено, що не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує зголи працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Судом враховано і те, що факт відсутності позивача на робочому місці протягом зазначеного в наказі строку підтверджується численними актами про відсутність працівника на робочому місці та позивача ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі наказу №57-к від 20.04.2017р., а відтак звільнення останнього є законним, оскільки на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин. Прогул – це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

Невихід на роботу у зв»язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника чи уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника, а тому суд прийшов до переконання, що позивач вчинив прогул, самовільно, без погодження з відповідачем не вийшов на роботу, у зв»язку із чим його звільнено за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, про що було повідомлено листом за №95 від 20.04.2017р.

ОСОБА_1 того, судом взято до уваги ту обставину, що згідно Наказу №22-к від 03.04.2017р. «Про переміщення працівників», ОСОБА_1 переміщено у відділ прийому та розміщення ТОВ «ОПК Планета здоров»я» з 03.04.2017р. без змін умов оплати праці, а тому посилання позивача на той факт, що йому було змінено істотні умови праці не відповідає дійсності.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи викладене суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст.ст. 21, 32, 38, 147 КЗпП суд,-

В и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ " ОПК Планета здоров»я" про зміну формулювання звільнення та зобов"язання вчинити дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Гарасимків Л.І.