Рішення № 71572430, 11.01.2018, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/1560/17

Провадження № 2/326/29/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря Назарової А.Г.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Приморську цивільну справу за позовом Приморського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді переплати пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді переплати пенсії. Свої вимоги мотивує тим, що у липні 2017 року проводилась тематична перевірка пенсійних справ в Приморському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, під час якої головним спеціалістом відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій встановлено, що при перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 29.08.2011 виникла переплата за період з 29.08.2011 по 31.07.2017. Головним спеціалістом відділу з питань призначення пенсій було невірно враховано період роботи в районі Крайньої Півночі за трудовим договором від 27.10.1984, строк дії якого 36 місяців. До пільгового стажу в 1,5 кратному розмірі було включено весь строк договору, але в цей період ОСОБА_4 було змінено роботу, та з 28.08.1987 по 26.10.1987 він працював на території, яка не відноситься до районів Крайньої Півночі, тому вказаний період необхідно зарахувати в однократному розмірі. В результаті виникла переплата в розмірі 316,95 грн. за період з 29.08.2011 по 31.07.2017. ОСОБА_3 було запрошено до управління Пенсійного фонду в телефонному режимі та листом-викликом повідомлено про переплату пенсії, однак ОСОБА_3 відмовилась погасити переплату пенсії. Просить стягнути з відповідача на користь Приморського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області переплату пенсії в сумі 316,95 грн. (а.с.1-4, 23-24).

Відповідач ОСОБА_3, повідомлена в установленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилася, клопотань не направила.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 пояснила, що чоловік ОСОБА_3 працював в районах Крайньої Півночі, при призначенні йому пенсії не було враховано, що згідно з трудовою книжкою він з 28.08.1987 вже працював у Приморському комбінаті комунального підприємства, і період роботи з 28.08.1987 по 27.10.1984 йому був врахований як стаж роботи в районах Крайньої Півночі із застосуванням коефіцієнту 1,5; тому йому була нарахована завищена пенсія. Після його смерті 14.08.2011 його дружина ОСОБА_3 звернулася до позивача про призначення їй пенсії по втраті годувальника, і з 29.08.2011 їй була призначена пенсія по втраті годувальника в сумі по 2411,18 грн. щомісячно, яка була визначена з розміру пенсії померлого чоловіка. У теперішній час ця помилка виявлена. В результаті виникла переплата пенсії ОСОБА_3 в розмірі 316,95 грн. за період з 29.08.2011 по 31.07.2017. З боку відповідачки не встановлено порушень та зловживань при подачі документів про призначення пенсії по втраті годувальника. Фактично помилка була при нарахуванні пенсії її чоловіку, хоча ї не рахункова. В добровільному порядку ОСОБА_3 відмовилась погасити переплату пенсії. Просила позов задовольнити, стягнути з відповідача переплату пенсії в сумі 316,95 грн. за період з 29.08.2011 по 31.07.2017.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, пенсійну справу відповідача, судом фактично встановлено, що у паспорті громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначено, що вона зареєструвала шлюб 22.01.1956 з ОСОБА_4 (а.с.9).

Згідно із свідоцтвом про одруження 22.05.1956 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружились, прізвища після реєстрації шлюбу у чоловіка та дружини: ОСОБА_4, ОСОБА_4 (а.с.45).

Згідно із трудовою книжкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, 16.11.1979 його прийнято на роботу водієм 1-го класу на усі марки автобусів на Бердянське автотранспортне підприємство; 08.04.1981 звільнено за власним бажанням; 03.09.1981 прийнято водієм першого класу до Управління технологічного транспорту НРДА «Варьєганнефть» (прирівняний до районів Крайньої Півночі); 10.08.1987 звільнено за власним бажанням; 28.08.1987 прийнятий на роботу до Приморського ККП водієм першого класу для роботи на усіх автомобілях експлуатаційних в комбінатах, тобто вже не працював в районі Крайньої Півночі (а.с.10-11). 27.10.1984 між начальником Управління технологічного транспорту НРДА «Варьєганнефть» та ОСОБА_4 було укладено договір на строк 3 роки, тобто до 27.10.1987 (а.с.12). Цей стаж прирівнюється до районів Крайньої Півночі

У свідоцтві про смерть вказано, що ОСОБА_4 помер 14.08.2011 у віці 74 роки, актовий запис 149 (а.с.46).

29.08.2011 ОСОБА_3 звернулась до Управління Пенсійного фонду України Приморського району із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника (а.с.13). Розпорядженням № 108653 від 02.09.2011 ОСОБА_3 було призначено пенсію по втраті годувальника з 29.08.2011 в сумі 2411,18 грн. щомісячно (а.с.14). 29.06.2017 їй було проведено перерахунок пенсії по втраті годувальника через зміну надбавок, розмір пенсії з (а.с.15-16).

Викликом Приморського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.07.2017 ОСОБА_3 запрошено до управління для вирішення питання з приводу виплати її пенсії (а.с.17). Згідно із індивідуальним перерахунком сума переплати пенсії склала 316,95 грн. (а.с.18-18а).

Згідно з Відомостями з ЄДРПОУ позивач є юридичною особою (а.с.5-6). Положенням про управління Пенсійного фонду України в районнах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління передбачено, що однієї з основних задач управління Фонду є реалізація політики з пенсійного забезпечення, забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування та виплату пенсій (а.с.7-8).

Відповідно до ч.1 ст.102 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

З пенсійної справи відповідача вбачається, що відповідач отримувала пенсію по втраті годувальника у зв’язку зі смертю свого чоловіка.

Відповідно до ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.

Пунктами 3, 4 «Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру та списання сум переплат, що є безнадійними до стягнення», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 (в редакції постанови від 25.11.2014 №25-3) визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У разі припинення виплати пенсії відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Водночас, відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 Цивільного Кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ОСОБА_6 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_6 та законами України.

Згідно із статтею 24 ОСОБА_6 України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального положення, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст.68 ОСОБА_6 України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися ОСОБА_6 України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

ОСОБА_6 України є нормами прямої дії.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на пенсійному обліку у позивача, їй пенсія призначена та виплачується в установленому порядку правомочним органом, відповідно до діючого законодавства та добровільно. При цьому позивачем не заявлено про наявність та в судовому засіданні не доведено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих грошових коштів, які є пенсійною виплатою. Відповідачем як пенсіонером не допущено зловживань або подання недостовірних даних, вона не допускала протиправних дій, які б завдали позивачушкоду; в пенсійній справі маються відомості про роботу чоловіка відповідача з 28.08.1987 у Приморському ККП, тобто не в районі Крайньої Півночі; позивачем при цьому не допущено рахункової помилки.

Судом не може бути прийнято до уваги посилання позивача на те, що чоловіку відповідача була нарахована дещо завищена пенсія у зв’язку з неправильним розрахунком його стажу, в результаті чого відповідачу пенсія по втраті годувальника нарахована теж у завищеному розмірі, через що і сталася переплата їй пенсії в сумі 316,95 грн. за період з 29.08.2011 по 31.07.2017. Обов’язок по організації роботи управлінь Пенсійного фонду України не покладається на відповідача, а покладається на органи УПФУ. Свідоме неприйняття до уваги документів, що були в пенсійній справі відповідача при нарахуванні їй пенсії не можна віднести до рахункової помилки та підстав для задоволення позову. Тим більше неправильно було нарахована пенсія не відповідачу, а ще її чоловіку за його життя. Рахункова помилка за своїм змістом, смисловим та логічним значенням - це математична помилка, зокрема помилка під час здійснення математичних дій, розрахунків (множення, додавання, іншого обрахунку). До рахункової помилки не можна віднести помилки в застосуванні закону, інші свідомі помилкові дії, не пов'язані з помилками під час здійснення математичних дій, розрахунків.

Тому позов УПФУ в Приморському районі Запорізької області задоволенню не підлягає, у його задоволенні позивачу необхідно відмовити.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то суд виходить з того, що відповідно п.18 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подачі позову) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються Пенсійний фонд України та його органи.

Керуючись ст.19, 24, 68 ОСОБА_6 України, ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, ч.1 ст.102, ч.1 ст.103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ч.1 ст.50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.4,10,12,13,19,81,89,141,223,247,259,263-265,273,352,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог Приморського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді переплати пенсії – відмовити за безпідставністю.

Повний текст рішення буде виготовлений 15 січня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис ОСОБА_1

Копія вірна: суддя Т.В. Стріжакова

11.01.2018