Ухвала суду № 71570787, 10.01.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 692/308/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

прокурора - Чепурної Т.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42016250000000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2016 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 42016250000000034, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань

18 лютого 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою особою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Під час судового засіданні прокурором подано клопотання про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, в обґрунтування якого викладено фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та вказано, що останній обґрунтовано підозрюється у його вчиненні. Оскільки на час вчинення кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 був працівником поліції та на даний час перебуває на службі в поліції, є реальні підстави вважати, що останній, використовуючи свої зв’язки в правоохоронних органах, може перешкоджати здійсненню судового розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням шляхом незаконного впливу на свідків, а також переховуватися від суду. Обвинуваченому ОСОБА_1 інкримінується вчинення тяжкого службового злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією. З огляду на викладене та враховуючи існування ризиків, що встановлені в ході досудового розслідування, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків прокурор просила обрати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем проживання в період з 18:00 по 07:00 та покласти на нього обов’язки, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання і просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання категорично заперечили. Вказували, що жодних підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту немає. Стверджували, що обвинувачений ОСОБА_1 обов’язок щодо явки у судові засідання не порушує, своє службове становище з метою перешкоджання кримінальному провадженню не використовує, на свідків не впливає. Вказане кримінальне провадження розглядається в суді не в перше. Повідомили також, що до обвинуваченого вже застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і в останнє в продовженні строку його дії судом було відмовлено.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Згідно із змістом ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим прокурором не доведено наявність ризиків, на які вона посилається як на підставу для застосування запобіжного заходу, тобто такі ризики є фактично припущенням прокурора.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 перебував перед домашнім арештом з

5 березня по 9 листопада 2016 року. Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 13 січня 2017 року у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у зв’язку з відсутністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

За період з 13 січня 2017 року до теперішнього часу судом не встановлено та прокурором не наведено випадків порушення обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків, а також вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання розгляду кримінального провадження.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 194, 196, 369-372 КПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження.

Повний текст ухали проголошено 15 січня 2018 року о 12:00.

Суддя В.В. Чубай