Рішення № 71570381, 29.04.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4960/15-ц

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 квітня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Трегубенко Л. О. ,

при секретарі - Лемішко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2015 р. позивач, ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 26.09.2011 року між ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" в особі ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір №120380003 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, а саме: Тахта Інна 1 категорія (Мега), крісло-ліжко Американка 1 категорія, крісло-ліжко Американка 1 категорія, загальною вартістю 6337 грн.

ОСОБА_1 лише частково сплатив суму заборгованості в розмірі 6337 грн. 01 коп., має заборгованість у загальній сумі 9302 грн. 18 коп., з яких: компенсація вартості наданого обладнання - 105 грн. 61 коп., плата за прострочення щомісячних платежів - 9152 грн. 77 коп., компенсація понесених витрат, пов'язаних з отриманням виконання зобов'язання - 43 грн. 80 коп.

Позивач просив стягнути з відповідача, ОСОБА_1, на їх користь суму заборгованості за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 9302 грн. 18 коп.

Представник позивача на підставі довіреності, ОСОБА_4, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1, у судове засідання повторно не з»явився, судові повістки - повідомлення, надіслані за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, повернуті з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання, тому в розумінні ст. 74 ЦПК України він вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та третіх осіб, на підставі наявних даних і доказів, та ухвалити заочне рішення, оскільки повноважний представник позивача проти такого вирішення справи не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.09.2011 між ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" в особі ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений договір № 120380003 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, а саме: Тахта Інна 1 категорія (Мега), крісло-ліжко Американка 1 категорія, крісло-ліжко Американка 1 категорія, загальною вартістю 6337 грн. (а.с.4) .

Відповідно до п. 1.1 умов даних договорів клієнт приймає участь у системі LeaseІТ, зокрема отримує обладнання та інші товари від постачальника - учасників системи LeaseІТ, а також отримує послуги на умовах, визначених обраним клієнтом Пакетом LeaseІТ, а оператор LeaseІТ зобов'язується на підставі заяви клієнта забезпечити передання клієнту товарів ( ІТ-обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів тощо) обраним клієнтом Постачальників та надання клієнту послуг за умовами виконання клієнтом вимог, передбачених пакетом LeaseІТ.

Згідно із актами приймання-передачі майна від 26.09.2011 №12380003 позивач передав відповідачу, а ОСОБА_1 отримав від лізингодавця Тахта Інна 1 категорія (Мега), крісло-ліжко Американка 1 категорія, крісло-ліжко Американка 1 категорія, загальною вартістю 6337 грн. (а.с. 12 ).

Сторони визначили, що Правила отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ є невід'ємною частиною договору - п. 1.2 договору (а.с. 5-9 ).

Пунктом 8.1. даних договорів передбачено, що строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець зобов'язаний передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Факт належного виконання лізингодавцем взятого на себе обов'язку щодо передачі лізингоодержувачу предмета лізингу підтверджується актами приймання-передачі майна від 26.09.2011 №120380003 (а.с. 11 ).

Відповідно до п.6.12. Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи євро по відношенню до української гривні, оператор LeaseІТ залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється клієнту в рахунку на оплату чергового поточного платежу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний відповідно до умов договору своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 5.4.2. договору про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі передбачено обов'язок лізингоодержувача своєчасно в повному обсязі сплачувати платежі, визначені пакетом LeaseІТ та цим договором.

Строки та порядок сплати лізингових платежів встановлені у п. п. 6.1.- 6.11. Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за договором №120380003 від 26.09.2011 щодо своєчасної та у повному обсязі сплати лізингових платежів, допустив прострочення сплати останнього платежу, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 105 грн. 61 коп.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальний розмір заборгованості за договором склав суму 9302 грн. 18 коп., з яких: компенсація вартості наданого обладнання - 105 грн. 61 коп., плата за прострочення щомісячних платежів - 9152 грн. 77 коп., компенсація понесених витрат, пов'язаних з отриманням виконання зобов'язання - 43 грн. 80 коп.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки.

Статтею 551 цього Кодексу визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд, враховуючи, що відповідачем внаслідок невчасної сплати за договором допущено прострочення сплати останнього платежу, у зв'язку з чим 21.11.2011 виникла заборгованість в розмірі 105 грн. 61 коп., а також заявлено позов за межами позовної давності, про застосування якої, як підстави у відмові у позові, є заява відповідача, а тому вважає необхідним зменшити розмір неустойки заявленої позивачем до суми реальних збитків, і встановлює її розмір до 105 грн. 61 коп.

Щодо заявленої позивачем компенсації понесених витрат, пов'язаних з отриманням виконання зобов'язання - 43 грн. 80 коп., то ці вимоги належними і допустити доказами не підтверджені, а тому задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором доведені і підлягають задоволенню частково в сумі компенсації вартості наданого обладнання - 105 грн. 61 коп. та плати за прострочення щомісячних платежів - 105 грн. 61 коп., а всього у сумі 211 грн. 22 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовляє.

Ч.3 ст. 88 ЦПК України передбачено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача у дохід держави витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп..

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 10, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" ст. ст. 256, 257, 509, 526, 530, 543, 549, 550, 553, 554, 599, 610, 625, 629, 639, 806 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (код ЄДРПОУ 33149830) компенсації вартості наданого обладнання - 105 грн. 61 коп. та плати за прострочення щомісячних платежів - 105 грн. 61 коп., а всього у сумі 211 грн. (двісті одинадцять гривень коп. 22).

Присудити з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) у дохід держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л. О. Трегубенко