Ухвала суду № 71569293, 15.01.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/14422/17

Провадження№ 4-с/263/9/2018

УХВАЛА

15 січня 2018 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, отримавши цивільну справу скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2017 року до Жовтневого районного суду м.Маріуполя надійшла скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, яку автоматизованою системою документообігу суду розподілено судді Кулику С.В.

За результатами розгляду вищевказаної скарги 27.11.2017 року було постановлено ухвалу, якою скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області задоволено, визнано дії державного виконавця Центрального ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ в Донецькій області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №54785656 від 26.09.2017 року неправомірними; скасовано постанову державного виконавця Центрального ВДВС м.Маріуполя ГТУЮ в Донецькій області про відкриття виконавчого провадження №54785656 від 26.09.2017 року.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 09.01.2018 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» задоволено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.11.2017 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Жовтневого районного суду м.Маріуполя цивільну справу було передано раніше визначеному складу суду - судді Кулику С.В.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і ОСОБА_3 ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з'їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням ОСОБА_3 суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 необхідно пам’ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «кожен має право на справедливий розгляд справи ... незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та свобод…».

У рішенні ОСОБА_3 суддів України № 36 від 12.05.2016 року роз’яснено, що в разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульований в процесуальний спосіб (відвід, самовідвід), суддя врегульовує його самостійно без повідомлення про таке ОСОБА_3 суддів України.

Отже, на виконання постанови Апеляційного суду Донецької області від 09.01.2018 року мною не може надалі розглядатися скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, оскільки 27.11.2017 року мною було ухвалено остаточне рішення по скарзі.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, з метою виключення будь-якого сумніву в об’єктивності та неупередженості судді при розгляді даної цивільної справи з боку сторін чи інших осіб, що беруть участь у справі, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід, оскільки мною вже висловлено свою думку з приводу вирішення вищезазначеної справи.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Кулика С.В. від участі в розгляді цивільної справи №263/14422/17 (4-с/263/9/2018) за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області задовольнити.

Дану справу передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною другою статті 14 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В.Кулик