Вирок № 71569290, 15.01.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2244/17

ЄУН 226/2244/17

Провадження 1-КП/226/48/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Клепка Л.І.,

за участю секретаря Тіссен О.В.,

прокурора Савельєва В.В.,

захисника Хлоп’яника О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області кримінальне провадження № 12017050490000880 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Димитров, Донецької області, громадянина України, не судимого, працює на ПАТ «ШУ «Покровське» на посаді гірничого майстра дільниці №1, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, за ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2017 приблизно о 21 годині 50 хвилин водій ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним належним йому автомобілем марки «Ford Scorpio», реєстраційний номер НОМЕР_1, в салоні якого в якості пасажирів знаходились ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в порушення вимог п 12.4 правил дорожнього руху, яким в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. (до змін, які набрали чинності з 01.01.2018року), рухався по проїзній частині вулиці Соборна зі сторони квартал 40 в напрямку мікрорайону «Західний» в м.Мирноград Донецької області зі швидкістю приблизно 80 км/год.

Проїжджаючи поблизу перехрестя вулиць Соборна та Молодої Гвардії в м.Мирноград Донецької області, водій ОСОБА_8 в порушення вимог п.2.3 «б» Правил дорожнього руху, який для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, в порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в порушення п.14.6 «а» Правил дорожнього руху, яким обгін заборонено на перехрестях, в порушення обмеження лінії дорожньої розмітки «вузька суцільна» 1.1. Правил дорожнього руху України, якою поділені транспортні потоки протилежних напрямків і позначено межі смуг руху на дорогах та яку перетинати заборонено, маючи можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та оцінювати її, діючи необережно, проявляючи самовпевненість, з метою обгону невстановленого транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку, не переконався в безпеці свого маневру, не вибрав безпечної швидкості свого автомобіля, пересік вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на полосу зустрічного руху і не впоравшись з керуванням автомобілем, виїхав за межу проїзної частини дороги та здійснив наїзд на бетонну опору, в результаті чого сталося перекидання його автомобіля.

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді множинної травми: закритого осколкового перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням, закритого подовжнього перелому верхньої гілки лівої лонної кістки з поширенням на лонний горбок, зі зміщенням на ширину кортикального шару, гематоми малого таза зліва та забою м'яких тканин лівого тазостегнового суглоба, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Допущені водієм ОСОБА_8 порушення вимог п.п.12.1,14.6 «а» та обмеження лінії дорожньої розмітки «вузька суцільна» 1.1. Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв'язку зі скоєною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_6. середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і суду пояснив, що 8 жовтня 2017року близько 21 години він, перебуваючи в стані алкольного сп'яніння, сів за кермо свого автомобіля «Ford Scorpio» і поїхав до магазину «Щедрий кошик», розташований по вулиці Соборній в м.Димитров, де зустрів свою малознайому ОСОБА_3, яка перебувала в компанії двох хлопців і однієї дівчини на ім'я ОСОБА_6, яких він раніше не знав, і запропонував їй підвезти її додому, знаючи, що вона живе на мікрорайоні «Західний». Проїзджаючи біля магазина «Щедрий кошик» неподалік мікрорайону «Західний» зі швидкістю приблизно 80 км/год, він пішов на обгін автомобіля, який рухався попереду в його напрямку. Здійснивши маневр вліво, автомобіль винесло на обочину дороги і автомобіль лівою стороною вдарився о залізобетонний стовп, від чого автомобіль перевернувся. Він і пасажири з салону автомобіля автомобіля вибрались через вікна. Швидку допомогу пасажири викликати не захотіли і пішли. Приблизно метрів за 30 від автомобіля ОСОБА_6 впала. Він підбіг до неї і хотів викликати швидку допомогу, але ОСОБА_6 відмовилась. І тоді він зателефонував своєму товаришу таксисту, який під'їхав до них, і ОСОБА_6 на його автомобілі в супроводі її друзів було доставлено до лікарні. Потім на місце приїхали співробітники поліції, які склали протокол і відвезли його на медичне обстеження на предмет встановлення вживання ним алкогольних напоїв, в результаті якого було підтверджено, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Тоді ж він хотів дізнатися про стан здоров'я ОСОБА_6, яку було госпіталізовано, проте йому про це ніхто не повідомив і тоді він наступного дня приїхав до лікарні, де дізнався про те, що у неї переломи ключиці та забої тазостегнового суглоба, і він оплачував її лікування. Сам він отримав легкі тілесні ушкодження, струс мозку, забиття, порізи рук і знаходився на лікуванні до 31.10.2017року. Розуміє, що ДТП сталася виключно з його вини через порушення ним правил дорожнього руху та керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння і готовий нести відповідальність за вчинене.

Обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди, крім показань обвинуваченого, підтверджуються також наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження та показаннями свідка ОСОБА_4, який під час даної дорожньо-транспортної пригоди перебував в автомобілі обвинуваченого. Потерпіла і її представник до судового засідання не з'явилися, надавши суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до витягу з ЄРДР № 12017050490000880, дорожня-транспортна пригода за участю обвинуваченого сталася 08.10.2017року о 21год.50хвилин біля перехрестя вулиці Молодої Гвардії в м.Мирноград, де водій ОСОБА_8 не впорався з керуванням автомобілем марки «Ford Scorpio» і здійснив зіткнення з бетонною електроопорою, в результаті чого постраждала ОСОБА_6, 1995року народження.

Обставини даної дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються протоколом огляду місця події від 08.10.2017року, здійсненого слідчим за участю обвинуваченого та понятих, та долученими до нього схемою ДТП і фототаблицею.

Згідно висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу №2/19-290 від 19.10.2017 року, рульове керування автомобіля марки «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1, його гальмова система, зовнішні освітлювальні прилади перебували у працездатному стані. Пошкодження автомобіля у виді деформації кузова та інших деталей автомобіля - передніх крил, заднього правого крила, даху і стійок кузова, дверей салону та ін. виникли внаслідок наїзду автомобіля бічною частиною на опору лінії електропередач.

Деформація металевого диска переднього лівого колеса і його механічні ушкодження, а так само наскрізне ушкодження зовнішньої бічної поверхні встановленої на нього еластичної шини, розгерметизація шини переднього лівого колеса й руйнування металевого диску, а також деформація металевого диску заднього лівого колеса, його механічні ушкодження а також розгерметизація утворилися безпосередньо в процесі плину ДТП, від контактування з перешкодою, на яку здійснено наїзд при русі автомобілем боком.

Обставини вчинення ДТП знайшли своє достатнє підтвердження і в ході слідчих експериментів, проведених за участю обвинуваченого ОСОБА_8 і очевидця ОСОБА_4, чиї показання в судовому засіданні повністю узгоджуються з показаннями, даними ними в ході слідчого експерименту, та протоколі слідчого експерименту, проведеного за участю іншого очевидця ДТП ОСОБА_5, який також в момент ДТП безпосередньо перебував в салоні автомобіля.

Згідно протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.11.2017року і ОСОБА_4, і ОСОБА_5, які до цього з обвинуваченим знайомі не були, вказали на ОСОБА_8 як особу, яка керувала автомобілем «Форд Скорпіо» в момент настання ДТП.

Згідно висновків автотехнічної експертизи №2/19-348 від 16.11.2017 року та № 2/19-362 від 24.11.2017 року з технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій автомобіля марки «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був в населеному пункті керувати автомобілем зі швидкістю не більш ніж 60 км/год, відмовитись від виконання обгону на перехресті та не пересікати лінію 1.1 дорожньої розмітки ПДР, а при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху автомобіля урахувати дорожню обстановку щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, тобто діяти відповідно до вимог п.14.6(а); п.12.1 та п.12.4; п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, у даній дорожній обстановці, виконуючи вимоги п.14.6(а); п.12.1 та п.12.4; п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України та обмеження лінії дорожньої розмітки «вузька суцільна» 1.1 ПДР України, водій ОСОБА_8 мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти наступу даної ДТП. Оскільки водій автомобіля марки «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 керував транспортним засобом в межах населеного пункту зі швидкістю більш ніж 60 км/год, то в його діях вбачаються невідповідності з вимогами п.12.4 і п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України. Так як водій автомобіля марки «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 у дорожній обстановці, що склалася, не впорався з керуванням автомобілем, внаслідок чого допустив його виїзд за межі проїзної частини автодороги, то в його діях вбачаються невідповідності з вимогами п.12.1 ПДР України. Оскільки водій автомобіля марки «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 у дорожній обстановці, що склалася, виконував обгін на перехресті та пересік лінію дорожньої розмітки «вузька суцільна» 1.1 ПДР України, то в його діях вбачаються невідповідності з вимогами п.14.6(а) та дорожньої розмітки ПДР України. З технічної точки зору, у причинному зв'язку з подією, що настала, перебувають дії водія автомобіля марки «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8, який у дорожніх умовах, що склалися, пересік лінію 1.1 дорожньої розмітки, виконував обгін на перехресті, не впорався з керуванням транспортного засобу та допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини, що у свою чергу, призвело до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП - наїзду автомобіля на опору освітлення з негативними наслідками, що настали, тобто дії водія «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8, як невідповідні вимогам п.14.6 (а); п.12.1 та обмеження лінії дорожньої розмітки «вузька суцільна» 1.1 Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв'язку з подією, що настала. Швидкість руху автомобіля «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1, виходячи з наявних слідів на проїзній частині, визначається рівною не менш 75.8 км/год. Фактична швидкість руху автомобіля «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно висновку експерта, перевищувала розрахункову, оскільки формула не враховує витрат кінетичної енергії, що погасила швидкість при наїзді автомобілю на опору освітлення і його переміщення після наїзду, та сліди замету могли не повною мірою відобразитись в місті скоєння ДТП.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №232 від 13.11.2017 року, у потерпілої ОСОБА_6 після ДТП виявлені тілесні ушкодження у виді: множинної травми: закритого осколкового перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням, закритого подовжнього перелому верхньої гілки лівої лонної кістки з розповсюдженням на лонний горбок зі зміщенням на ширину кортикального шару, гематоми малого тазу ліворуч, забиття м'яких тканин лівого тазостегнового суглобу. Ці ушкодження, як складові множинної травми, утворилися в результаті ударної дії тупих твердих предметів або при зіткненні об такі, якими могли бути частини салону транспортного засобу, що виступають, при дорожньо-транспортній події, можливо в строк 08 жовтня 2017 року, і відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які вимагають для свого загоєння тривалий час, понад 21 день.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №230 від 13.11.2017 року тілесні ушкодження ОСОБА_8, виявлені при зверненні до медичного закладу у виді забиття м'яких тканин у вигляді їх припухлості потиличної області голови і шийного відділ хребта, саден тильної і долонної поверхні правої кисті, пальців правої кисті, тильної поверхні лівої кисті, проксимального міжфалангового суглоба третього пальця лівої кисті могли утворитися в результаті ударної і тангенціальної дії тупих твердих предметів або при зіткнення об такий, яки може бути частина салону транспортного засобу при дорожньо-транспортній події, і які як кожне окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров'я.

Таким чином, аналіз приведених доказів, як кожен окремо так і у своїй сукупності, дає суду підстави для висновку про вину обвинуваченого ОСОБА_8 у інкримінованому йому злочині та правильність правової кваліфікації, представленої органом обвинувачення за ч.1 ст.286 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій особі середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання щодо обрання виду та міри покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість та обставини вчиненого ним злочину, дані про його особу, а також обставини, які впливають на призначення покарання.

Судом встановлено, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, займається суспільно-корисною працею і виключно позитивно характеризується як за місцем роботи, так і за місцем проживання.

Його щире каяття у вчиненні злочину, готовність нести покарання за наслідки, що настали, а також його ставлення до зазначених наслідків та поведінка після вчинення злочину, зокрема надання матеріальної допомоги потерпілій в її лікуванні, суд приймає в якості пом'якшуючих покарання обставин, що дає суду можливість з урахуванням пункту 20 постанови ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005року застосувати до нього покарання в виді штрафу.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що порушення правил безпеки дорожнього руху вчинені обвинуваченим в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком результатів наркологічного диспансеру і не спростовується обвинуваченим, суд враховуючи цю обставину як таку, що обтяжує покарання обвинуваченому, вважає за необхідне наряду з основним покаранням в виді штрафу застосувати і додаткове у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що призначення обвинуваченому такого покарання відповідатиме засадам справедливості і буде достатнім і необхідним для його виправлення і перевиховання та попередження інших злочинів.

Вирішуючи питання цивільного позову, поданого прокурором в рамках даного кримінального провадження в інтересах закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину в розмірі 6648,40грн., з яким погодився обвинувачений, суд виходить з наступного.

Статтею 127 Кримінального процесуального Кодексу передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.128 КПК цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

За правилами ст.1206 Цивільного Кодексу особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Статтею 18 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров'я» визначено, що фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигнованих на охорону здоров'я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медичної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров'я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993року.

Вказаним Порядком передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Кошти, які підлягають стягненню, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному ліку ванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Як встановлено в ході судового розгляду провадження, Мирноградська центральна міська лікарня, де з 08.10.2017року по 30.10.2017року перебувала на стаціонарному лікуванні потерпіла ОСОБА_6, фінансується з бюджету Мирноградської міської ради. Вартість лікування потерпілої за вказаний період, виходячи з вартості одного ліжко-дня по травматологічному відділенню, який становить 302,20грн., складає 6648,40грн.

Оскільки нормами ст.1206 Цивільного Кодексу України на винну особу покладено обов'язок відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, з ОСОБА_8 на користь Мирноградської міської ради підлягає стягненню 6648,40грн. Зазначена сума цивільним відповідачем не спростовується.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що витрати, пов'язані із залученням експертів у зв'язку з проведенням судових експертиз в сумі 3954,80грн. підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.

Вирішуючи питання речових доказів у порядку ст.100 КПК України, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 08.10.2017року №013241 відносно ОСОБА_8, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, підлягає залишенню у справі. Посвідчення водія НОМЕР_4 від 22.05.2013року на ім'я ОСОБА_8, яке знаходиться на зберіганні у ОСОБА_8, підлягає передачі Територіальному сервісному Центру №1444 Регіонального сервісного Центру МВС в Донецькій області. Автомобіль марки «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається у ОСОБА_8, підлягає поверненню його власнику ОСОБА_8

Керуючись ст.ст.373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначити йому за ч.1 ст.286 КК України, покарання в виді штрафу в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком 1 рік 6 місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили не обирати.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, код платника податків НОМЕР_3, на користь Мирноградської міської ради: р/р35417001038956 ЄДРПОУ 01990855 МФО 834016 ГУДКСУ в Донецькій області, код платежу 24060300, місце розташування: м.Мирноград Донецької області, вул.Центральна,9, витрати на лікування потерпілих у сумі 6648 (шість тисяч шістсот сорок вісім) грн.40коп.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, код платника податків НОМЕР_3, на користь держави витрати за проведення судових автотехнічних експертиз у сумі 3954,80 гривень.

Речові докази: протокол про адміністративне правопорушення від 08.10.2017року №013241 відносно ОСОБА_8, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах справи. Посвідчення водія НОМЕР_4 від 22.05.2013року на ім'я ОСОБА_8, яке знаходиться на зберіганні у ОСОБА_8, передати Територіальному сервісному Центру №1444 Регіонального сервісного Центру МВС в Донецькій області. Автомобіль марки «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається у ОСОБА_8, залишити його власнику ОСОБА_8

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Клепка Л.І.