Ухвала суду № 71568711, 12.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

У Х В А Л А

12 січня 2018 року

м. Київ

Справа №800/271/17

Провадження №11-12сап18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В.С.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянула матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про скасування рішень, і

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої ради правосуддя, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив скасувати: рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; рішення Вищої ради правосуддя

від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17 про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 березня 2017 року

№ 528/1дп/15-17; рішення Вищої ради правосуддя від 01 серпня 2017 року

№ 2321/0/15-17 про звільнення позивача з посади судді.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2017 року відкрито провадження у цій справі, а ухвалою цього ж суду від 18 вересня 2017 року призначено справу до розгляду.

03 січня 2018 року керівником апарату Вищого адміністративного суду України справу передано до Великої Палати Верховного Суду на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України за його розпорядженням від 15 грудня 2017 року № 1443.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейська комісія з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказала, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом. Аналогічна позиція була висловлена Європейським судом з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

Згідно з підпунктом 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; позовні заяви щодо оскарження рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарної палати, які подані до Вищого адміністративного суду України та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Великої Палати Верховного Суду і розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Положеннями частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративні справи, зокрема щодо законності дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, законності актів Вищої ради правосуддя, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.

Відповідно до частини сьомої цієї статті на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.

Положеннями статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Ураховуючи те, що розгляд справи по суті Верховним Судом не розпочато, суд вважає за можливе роз'єднати позовні вимоги, оскільки вимоги про скасування рішення Вищої ради правосуддя від 06 червня 2017 року № 1412/0/15-17, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати

від 17 березня 2017 року №528/1дп/15-17 підлягають розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами касаційного провадження, при цьому справа в частині вимог щодо скасування рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та рішення Вищої ради правосуддя

від 01 серпня 2017 року № 2321/0/15-17 про звільнення позивача з посади судді має бути передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду ним як судом першої інстанції відповідно до підпункту 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене та керуючись статтями 172, 266, підпунктом 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА :

Роз'єднати позовні вимоги шляхом виділення в самостійне провадження вимоги позивача про скасування рішення Вищої ради правосуддя від 06 червня 2017 року

№ 1412/0/15-17, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17, передавши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя в частині вимог про скасування рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та рішення Вищої ради правосуддя

від 01 серпня 2017 року № 2321/0/15-17 про звільнення позивача з посади судді - до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.С. Князєв

Судді:

Н.О. Антонюк О.Б. Прокопенко

С.В. Бакуліна Л.І. Рогач

В.В. Британчук І.В. Саприкіна

Д.А. Гудима О.М. Ситнік

О.С. Золотніков О.С. Ткачук

О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич

Л.М. Лобойко О.Г. Яновська

Н.П. Лященко