Ухвала суду № 71567988, 11.01.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

Номер провадження 1-кс/711/80/18

Справа № 711/107/18

11 січня 2018 року

Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Дунаєв С.О.

за участю: секретар - Нарадько Л.О., прокурор – Яшник Б.С., слідчий – Сербин О.В., підозрюваний – ОСОБА_1, захисник – ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого ГУ НП в Черкаській області Сербина О.В., погоджене прокурором прокуратури Черкаської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного:

ОСОБА_1, народився 21.06.1967р. в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, фактичне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, кримінальне провадження №12016250000000250,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням обов’язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із ОСОБА_4 та свідками по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання слідчому документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудове розслідування здійснюється за обставинами відповідно до яких ОСОБА_1, який є одноосібним засновником ПП «Меблева фабрика «РОМІРА», та з 18.12.2013р. будучи призначеним на посаду директора вказаного підприємства, достовірно знаючи про наявність в ПП «Меблева фабрика «РОМІРА» кредитних зобов’язань перед ПАТ «Державний ощадний банк України», за договорами кредитної лінії № 08-12 від 27.09.2012 на суму 910 000 грн. та договору кредитної лінії № 22-13 від 18.11.2013 на суму 1 200 000 грн., переслідуючи умисел на заволодіння отриманих в ПАТ «Державний ощадний банк України» грошових коштів, користуючись репутацією підприємства, як добросовісного платника, шляхом обману, з метою неповернення отриманих ПП «Меблева фабрика «РОМІРА» коштів по вказаних кредитних договорах, з квітня 2015р. перестав здійснювати платежі по кредитних зобов’язаннях підприємства та вступив у злочинну змову із ОСОБА_4 з метою підробки документів та створення умов для шахрайського заволодіння державними коштами ПАТ «Державний ощадний банк України».

По обставинах кримінального провадження ОСОБА_1, діючи від імені ПП «Меблева фабрика «РОМІРА», з метою збільшення боргових зобов’язань підприємства, 01.07.2014р. підписав із ОСОБА_4 договір будівельного підряду б/н від 01.07.2014 на виконання робіт по будівництву, ремонту, реконструкції та технічному переоснащенню об’єкта, розташованого в Черкаському районі, с. Червона Слобода по вул. Берегова-Промислова, 12, за ціною 2 750 000,40грн.

В подальшому, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, в липні 2015 року (точної дати під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 склав та спільно з ОСОБА_1 підписали завідомо підроблений офіційний документ – акт прийому виконаних підрядних робіт форми КБ-2В за липень 2015 рік на суму 2 750 000,40грн, до якого внесено переліки робіт та матеріалів, які згідно висновку судово-економічної експертизи №647/17-23, 900/17-23 від 17.08.2017 та висновку судової будівельно-технічної експертизи №787/16-23 від 28.07.2017 фактично не виконувались, та за які ПП «Меблева фабрика «РОМІРА» не розрахувалась. Тим самим, ними штучно створено кредитне зобов’язання ПП «Меблева фабрика «РОМІРА» перед ФОП ОСОБА_5 на суму 2 750 000,40грн основного боргу та штрафу в сумі 825 000,12грн.

В подальшому ОСОБА_1 з метою ухилення від виплати заборгованості по кредитних договорах 26.02.2016 звернувся до господарського суду Черкаської області з заявою про порушення справи про банкрутство, в якій просив визнати ПП «Меблева фабрика «РОМІРА», банкрутом.

Постановою господарського суду Черкаської області від 23.03.2016 ПП «Меблева фабрика «Роміра» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Далі, з метою утримання більшості голосів кредиторів та подальшого управління процедурою банкрутства, крім реальних кредиторів, кредиторами боржника ПП «Меблева фабрика «Роміра» визнано самого засновника підприємства ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 ( на загальну суму 3 577 756,52 грн.)

В подальшому 29.07.2016 комітетом кредиторів (більшість голосів складають кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_7), незважаючи на заперечення представника кредитора ПАТ «Державний ощадний банк України», прийнято рішення про укладення мирової угоди з прощенням практично всіх боргів, зокрема перед ПАТ «Державний ощадний банк України».

Своїми вищевказаними протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 реалізували свій злочинний умисел та шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами держави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» за Договором кредитної лінії №08-12 від 27.09.2012 в сумі 591 298,49 грн., що в 970 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та по договору кредитної лінії № 22-13 від 18.11.2013 в сумі 1 097 121,85, що в 1801 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великими розмірами.

04.01.2018р. винесено письмове повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та суду, впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше правопорушення, слідчий вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, внаслідок чого за погодженням з прокурором звернувся до суду з зазначеним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор і слідчий підтримали клопотання про обрання запобіжного заходу і наполягали на його задоволенні, посилаючись на обґрунтованість підозри та відсутність можливості запобігання ризикам неналежної поведінки підозрюваного більш м'яким запобіжним заходом.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри і відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що доводи прокурора і слідчого є помилковими, внаслідок чого йому оголошену підозру, яка є вочевидь необґрунтованою. Пояснив, що всі його дії з приводу здійснення процедури ліквідації ПП «Меблева фабрика «РОМІРА» вчинені виключно внаслідок необхідності виконання вимог законодавства. Кредитні зобов’язання підприємства по кредитних договорах з ПАТ «Ощадбанк» на теперішній час повністю виконані. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12016250000000250, та, дослідивши докази по даних матеріалах (письмові додатки до клопотання та документи, надані стороною захисту), заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Оцінивши додані до клопотання документи (протокол допиту ОСОБА_1 від 09.01.2018р., листи ПАТ «Ощадбанк», протоколи допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9В,, ОСОБА_10, декларації про доходи ОСОБА_1 за 2014, 2015рр., висновки експерта за результатами проведення судових економічної та будівельно-технічної експертиз, повідомлення про підозру) та надані стороною захисту документи (акт приймання передачі документів від 11.10.2017р., довідки ПАТ «Ощадбанк» від 16.01.2017р. та від 31.10.2017р., бухгалтерські довідки ПП «Меблева фабрика «РОМІРА», від 26.02.2016р., платіжні квитанції по кредитних договорах т.і.) вважаю доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).

Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв’язок, свідчить, що правовідносини, з якими пов’язана подія кримінального правопорушення мають договірний характер і на теперішній час такі правовідносини припинені внаслідок виконання боржником зобов’язання перед кредитором. Натомість зазначене не спростовує обставин події кримінального правопорушення, а є лише беззаперечним доказом відшкодування шкоди, завданої внаслідок таких дій.

Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом з тим, в судовому засіданні не встановлено достатніх підстав вважати про наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити нове або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. Про відсутність зазначених ризиків свідчать особисті характеризуючи дані підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, не порушував своїх процесуальних обов’язків, має міцні соціальні зв’язки, а також його поведінка під час досудового розслідування. При цьому з огляду на тривалість досудового розслідування та момент, з яким пов’язана подія кримінального правопорушення, то ризик втрати речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження є неактуальним.

Натомість обґрунтованими є доводи прокурора щодо можливості у підозрюваного впливу на свідків, зокрема свідка ОСОБА_10, яка в період часу, з яким пов’язана подія кримінального провадження, обіймала посаду директора ПП «Меблева фабрика «РОМІРА».

Також обґрунтованими є доводи прокурора щодо існування ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, що обумовлюється поведінкою підозрюваного, який відмовляється давати показання, має родичів за межами території України та ділові відносини з іноземними особами, внаслідок чого може виїжджати за межі України, що перешкоджатиме швидкому закінченню кримінального провадження. Натомість ступень значущості такого ризику з огляду на особливості події кримінального правопорушення та потреби досудового розслідування є посереднім.

Отже наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п.п.3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному.

Разом з тим, в порушення п.3 ч.1 ст.194 КПК прокурором не доведено достатніх підстав на підтвердження неможливості застосування до підозрюваного іншого виду запобіжного заходу ніж той, що пов'язаний з обмеженням його волі.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Під час судового засідання встановлено, що підозрюваний раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв’язки, одружений, не має негативної репутації, особисто здійснив відшкодування шкоди на користь ПАТ «Ощадбанк», дотримується належної процесуальної поведінки. Зазначені обставини з урахуванням даних про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, матеріальний стан, свідчать, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та досягнення мети застосування запобіжного заходу, до нього необхідно та достатнє застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання з покладанням обов’язків, передбачених п.2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України. При цьому доводи прокурора про покладання на підозрюваного обов’язку здати на зберігання слідчому документ, що дає право виїзду за кордон, не є вкрай необхідним і має бути замінений обов’язком не виїжджати за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-179, 184, 193, 194, 196, 198 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, 21.06.1967р.н., запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання і покласти на нього наступні обов’язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі Черкаської області;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_4 та ОСОБА_10.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу визначити тривалістю два місяці, тобто на період до 11 березня 2018р..

Здійснення контролю за виконанням підозрюваним особистого зобов’язання покласти на слідчого ГУ НП в Черкаській області Сербина О.В..

Роз’яснити підозрюваному, що у разі невиконання цих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2-х розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали після проголошення негайно вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 12 січня 2018 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_11