Ухвала суду № 71567953, 15.01.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

Номер провадження 1-кс/711/102/18

Справа № 711/265/18

15 січня 2018 року

Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Дунаєв С.О. за участю:

секретар - Нарадько Л.О., прокурор - Овсієнко Б.В., слідчий - Бойко М.В., підозрюваний - ОСОБА_1, захисник - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ГУ НП в Черкаській області Бойко М.В., погоджене прокурором прокуратури Черкаської області ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_1, народився 06.08.1991р. в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстроване місце проживання за адресою: вул. Військове Містечко, гуртожиток, кім.43, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, фактичне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, кримінальне провадження №12017250110000683,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулась до суду з клопотанням, в якому просить продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 19.02.2018р..

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудове розслідування здійснюється за обставинами відповідно до яких 18.11.2017р. близько 09год 20хв ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шкода Октавія», рухаючись по автодорозі Київ-Знам’янка, зі сторони с. Валява Городищенського району Черкаської області в напрямку м. Городище Черкаської області, в порушення вимог пп. «б» п.2.3 та п.10.1 Правил дорожнього руху України, знаходячись на 160км автодороги, перед зміною напрямку руху, не переконався в тому, що це буде безпечним для інших учасників руху, порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1 - суцільна лінія, змінив напрямок руху ліворуч і виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2101» під керуванням ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_4, 1986р.н., та пасажир ОСОБА_5, 2017р.н., внаслідок отриманих тілесних ушкоджень від зіткнення автомобілів загинули.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.

19.11.2017р. ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, а ухвалою слідчого судді від 23.11.2017р. до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із строком дії запобіжного заходу до 15год 52хв 16.01.2018р..

На теперішній час строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу спливає, але закінчити досудове розслідування в цей строк виявилось неможливим, оскільки необхідно виконати ряд слідчий дій, пов'язаних з великим об'ємом об'єднаних матеріалів кримінальних проваджень, зокрема, долучити до матеріалів кримінального провадження висновок експертизи деталей транспортного засобу, висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_6, виконати вимоги ст.290 КПК України та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків в кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор і слідчий підтримали клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою і наполягали на його задоволенні.

Захисник та підозрюваний заперечили проти доводів прокурора, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та наполягали на можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, потерпілої ОСОБА_6, свідка ОСОБА_7, вивчивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12017250110000683, та, дослідивши докази по даних матеріалах (протокол огляду місця ДТП від 18.11.2017р., протокол затримання підозрюваного, протокол огляду місця події, висновки експертів, протоколи допиту потерпілої повідомлення про підозру, висновок результатів медичного огляду тощо) прихожу до наступних висновків.

Оцінивши додані до клопотання документи, вважаю доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.3 ст. 286КК України, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, тобто тяжкого злочину.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 закінчується 16.01.2018р., але в судовому засіданні встановлено, що на даний час ризики передбачені ст.177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, в повній мірі не припинилися.

Разом з тим, необґрунтованими є доводи прокурора щодо ризику незаконного впливу на свідків чи потерпілого. В цьому контексті слід звернути увагу, що прокурором не надано відомостей про свідків, які були очевидцями події ДТП, а також в чому полягає незаконний вплив на потерпілу, яка фактично є свідком, але надала пояснення, зміст яких не відображає визначальних обставин та причин, внаслідок яких відбулось зіткнення транспортних засобів.

Отже на теперішній час об’єктивними є доводи прокурора про існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду і можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, які в сукупності з тяжкістю злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, обумовлюють необхідність застосування заходів процесуального примусу до підозрюваного.

Проте, варто зауважити, що ступень значущості ризику переховування підозрюваного в даному випадку здебільшого обумовлюється тяжкістю покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.286 КК України, оскільки інші об’єктивні дані (позитивні характеристики підозрюваного, відсутність негативної репутації, соціальні зв’язки за місцем проживання, відсутність судимостей т.і.) свідчать про незначний ступень такого ризику.

Ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення обумовлюється наявністю в нього права керування іншими транспортними засобами, що з урахуванням обставин даного кримінального провадження (стан свідомості підозрюваного в момент події ДТП згідно його пояснень) створює небезпеку стосовно інших учасників дорожнього руху при реалізації підозрюваним свого права. Зазначений ризик є актуальним і на теперішній час, з огляду на стан здоров'я підозрюваного, але має оцінюватись відповідним чином з урахуванням всіх інших обставин, які мають значення.

Таким чином, на даний час ризики передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, частково продовжують існувати, що дає підстави для застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи питання доцільності застосування запобіжного заходу варто зауважити, що передбачений законом порядок розгляду питань про продовження строку застосування запобіжного заходу визначає необхідність надання оцінки виправданості такого заходу, що обумовлює обов’язок вирішення питання можливості застосування інших більш м'яких видів запобіжних заходів.

Разом з тим, в порушення п.3 ч.1 ст.194 КПК прокурором не доведено достатніх підстав на підтвердження неможливості застосування до підозрюваного іншого виду запобіжного заходу ніж той, що пов'язаний з обмеженням його волі.

Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. В цьому контексті слід враховувати, що вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув’язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

В судовому засіданні встановлено, що з урахуванням даних про особу підозрюваного, стан його здоров'я, матеріальний стан, його спосіб життя, міцність соціальних зв’язків, обставини події кримінального провадження, поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та його ставлення до наслідків кримінального правопорушення, на теперішній час не вбачається вкрай необхідним застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу, що відповідно до ч.4 ст.194 КПК України дає підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Разом з тим, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що спричинив загибель двох людей. При цьому підозрюваний хоча і має постійне місце проживання, де проживає протягом останніх чотирьох років, але зареєстрований за іншою адресою. До того ж стороною захисту не надано суду відомостей про офіційне працевлаштування підозрюваного. Підозрюваний не одружений і не має дітей та особистого нерухомого майна. Зазначені обставини свідчать про те, що особисте зобов’язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного через відсутність надходжень до слідчого судді заяв осіб, які бажали поручитись за нього.

Наступним на суворістю запобіжним заходом є домашній арешт.

З огляду на характер обставин події кримінального правопорушення, беручи до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, вважаю що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та досягнення мети застосування запобіжного заходу, подальше його тримання під вартою є невиправданим, а до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки у такий спосіб буде забезпечено пропорційність дотримання балансу між гарантіями виконання ним своїх процесуальних обов’язків підозрюваним, дотриманням належної правослухняної поведінки, усуненням негативних ризиків для кримінального провадження та необхідністю недопущення зайвого втручання у приватне життя.

При цьому, виходячи з обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу, вважаю за необхідне задля підтримання дієвості такого запобіжного заходу покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені п.4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, 06.08.1991р.н., запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, - та покласти на нього наступні обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

2) утримуватися від спілкування з ОСОБА_6;

3) здати на зберігання слідчому документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

4) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу визначити тривалістю до 19 лютого 2018 року.

Здійснення контролю за виконанням домашнього арешту покласти на начальника Криворізького ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, якого зобов’язати негайно поставити ОСОБА_1 на облік та повідомити про це слідчого суддю.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі невиконання цих обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2-х встановлених законом розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваного ОСОБА_1 негайно доставити до місця проживання, де звільнити з-під варти.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому і прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_8