Ухвала суду № 71567576, 10.01.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1

суддів – Збитковської Т.І., Єремейчука С.В.,

при секретарі – Коробчук А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Табаки Ю.Б. на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2017 року.

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, яка народилася 1988 року грудня місяця 20 дня, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, мікрорайон ОСОБА_3, буд.24, корп.Б, кв. 65, фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, не працюючої, раніше не судимої, підозрюваної у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України з визначенням застави у розмірі 128 000 грн.

з участю: прокурора – Табаки Ю.Б.,

захисника – ОСОБА_3,

слідчого – Стрільчука В.М.,

підозрюваної – ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 інкримінується те, що вона діючи у порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV та інших нормативно-правових актів, впродовж тривалого періоду часу незаконно придбавала у невстановлених на даний час досудовим слідством осіб психотропні речовини для їх подальшого зберігання з метою особистого вживання.

ОСОБА_2, за невстановлених досудовим слідством обставин, перебуваючи, в м. Києві у грудні 2017 року, незаконно придбала психотропні речовини у вказаних цілях, які зберігала для продовження вчинення протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Надалі, ОСОБА_2, діючи з метою контрабандного переміщення психотропних речовин у великих розмірах через митний кордон України, ініціювала створення штучних умов для швидкого та безпечного проходження митого контролю у митному пості «Аеропорт «ОСОБА_4» (Жуляни») Київської міської митниці на рейсове повітряне судно сполученням Київ-Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) для подальшого досягнення злочинної мети в частині контрабанди вказаних таблеток у Соціалістичну Республіку В’єтнам.

Однак з причин, що не залежали від волі вказаної особи, співробітниками Управління СБ України в Рівненській області, у ході проведення санкціонованого обшуку, таку діяльність припинено шляхом виявлення у багажі ОСОБА_2 23 таблеток, які згідно з висновком експерта ІСТЕ СБ України від 23.12.2017 № 316/5, містять особливо небезпечну психотропну речовину МДМА загальною масою 3.370 грам.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Звертає увагу, що слідчий суддя вказуючи наявність обґрунтованих ризиків та покладаючи на підозрювану певні обов’язки, визначив розмір застави, який не може достатньою мірою гарантувати запобігання встановлених судом ризиків, застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваною, покладених на неї обов’язків. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 1 200 000грн..

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора про скасування ухвали слідчого судді, думку ОСОБА_2 (Шваї) та її захисника, які просили залишити ухвалу суду без зміни, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За роз’ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 25 квітня 2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" (з змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 10, від 24 жовтня 2008 року № 15) суди при вирішенні питань, пов’язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають додержувати вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим. 04.ХІ.50), відповідно до якої обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

За ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до вимог ст.ст.177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України та п.«е» ч.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або його продовження обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя перевірив обставини на які були посилання в клопотанні та прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України.

Висновки слідчого судді про обрання підозрюваній ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтовані матеріалами, які були досліджені в суді першої інстанції та є правильними, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, дослідження вчинених впродовж тривалого періоду часу у складі групи, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених осіб, у зв’язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, які причетні до їх вчинення, а перебування підозрюваної на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин. Остання може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які можуть ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які їй стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

Окрім цього встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_5, а також ОСОБА_6 і ОСОБА_4 мали намір 22.12.2017 перетнути державний кордон України у вказаному митному пості, де під час проведення обшуку у багажі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 серед різних чоловічих і жіночих речей виявлено зазначені психотропні речовини, що повністю дає підстави вважати про можливу обізнаність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про обставини вчинюваних злочинів.

Ухвала слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою ніким не оскаржується.

В рішенні від 12 березня 2009 року в справі “ОСОБА_7 проти Росії”(Aleksandr Makarov v Russia) №15217/07 Європейський суд вказав, що «… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме Мангрус проти Іспанії ( Mangouras v. Spain), Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_2запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя, визначаючи розмір застави, в порушення вимог ст.ст. 177, 178 КПК України, не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, не співставив існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки, з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що ОСОБА_2не буде порушувати покладені на неї процесуальні обов'язки, про що зазначає в своїй апеляційній скарзі прокурор, та визначив заставу у розмірі 128 000 грн., яка, з урахуванням конкретних обставин справи та даних, щодо особи ОСОБА_2не зможе достатньою мірою забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, обставин кримінального провадження, особливої соціальної небезпеки діяння, практику Європейського суду з прав людини (розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні), даних про матеріальні можливості ОСОБА_2 та її близьких родичів, колегія суддів вважає, за доцільне, з урахуванням виключних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваній ОСОБА_2заставу, яка перевищує встановлений ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави та призначити заставу в розмірі п’ятсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 881 000 (вісімсот вісімдесят одна тисяча) грн.( 500*1762 = 881 000).

Колегія суддів прийшла до висновку, що саме такий розмір застави з достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваною, покладених на неї, процесуальних обов'язків та не буде завідомо непомірним для неї.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, рішення Європейського суду від 12 березня 2009 року в справі “ОСОБА_7 проти Росії”(Aleksandr Makarov v Russia) №15217/07 , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області ОСОБА_8 про застосування до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, яка народилася 1988 року грудня місяця 20 дня, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, мікрорайон ОСОБА_8, буд.24, корп.Б, кв. 65, фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, не працюючої, раніше не судимої, підозрюваної за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000004922 у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.305, ч.2 ст.309 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши її під варту із зали суду.

Визначити строк дії ухвали до 16 год. 55 хв. 21 лютого 2018 року.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі п’ятсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 881 000 (вісімсот вісімдесят одна тисяча) грн.( 500*1762 = 881 000), яка може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок 37319080015144 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Апеляційний суд Рівненської області ЄДРПОУ 02893096.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_2, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити до 21 лютого 2018 року термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов’язана виконувати покладені на неї обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_2 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10