Ухвала суду № 71565036, 12.01.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/9597/17

Провадження №2-з/359/107/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Гомолі О.А.,

за участю представника позивача Мельника М.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотех» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотех» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ченцова Наталія Аркадіївна, про визнання недійсними договору про надання поворотної (безстрокової) фінансової допо-моги та договору іпотеки,

встановив:

В грудні 2017 року ТОВ «Ізотех» звернулось до суду з вказаною заявою та обґрунто-вує її тим, що до Бориспільського міськрайонного суду пред'явлений позов про визнання недійсним договору про надання поворотної (безстрокової) фінансової допомоги №3 від 17 липня 2014 року та договору іпотеки від 23 серпня 2017 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ «Ізотех». Предметом іпотеки є будинок АДРЕСА_1, а також земельна ділянка пло-щею 2,0 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для розміщення виробничо-складського комплексу з торгівельними приміщеннями, розташо-вана на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району. Відповідач має можливість відчужити ці об'єкти нерухомого майна. Після цього виконання рішення суду про задоволення позов стане неможливим. Тому ТОВ «Ізотех» просить суд накласти арешт на будинок АДРЕСА_3, а також на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номе-ром НОМЕР_1 з цільовим призначенням для розміщення виробничо-склад-ського комплексу з торгівельними приміщеннями, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує заяву та напо-лягає на її задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 категорично заперечує проти задоволення заяви. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що власником будинку та земельної ділянки є ОСОБА_5 Накладення арешту на ці об'єкти нерухомого майна буде свідчить про невиправдане та свавільне втручання у право ОСОБА_5 на мирне володіння її майном. У такий спосіб будуть порушуватись вимоги ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Тому пред-ставник відповідача ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні заяви.

Сама ОСОБА_5 не з'явилась у судове засідання. Вона завчасно у встановлено-му порядку повідомлена про час та місце розгляду заяви. Її неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду питання про забезпечення позову.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення пору-шених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмір-ними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз.1 п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального зако-нодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забез-печення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосу-вати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що 1 грудня 2017 року ТОВ «Ізотех» пред'явило до Бориспільського міськрайонного суду позов (а.с.27-30) та просить визнати недійсними договір про надання поворотної (безстрокової) фінансової допомоги №3 від 17 липня 2014 року та договір іпотеки від 23 серпня 2017 року, укладені між ОСОБА_3 та ТОВ «Ізотех».

З копії оспорюваного договору іпотеки (а.с.33-44) вбачається, що предметом іпоте-ки є будинок АДРЕСА_2, а також земельна ділянка площею 2,0 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для розміщення виробничо-складського комплексу з торгівельними приміщеннями, розташована на території Сеньківської сіль-ської ради Бориспільського району.

Аналіз цих обставин свідчить про те, що вказані об'єкти нерухомого майна є пред-метом спору. Тому заходи забезпечення позову, які просить вжити ТОВ «Ізотех», є спів-мірними позовним вимогам та повністю відповідають їх змісту.

З копій інформаційних довідок №103408447 від 10 листопада 2017 року (а.с.18-21) та №109249725 від 27 грудня 2017 року (а.с.22-23) вбачається, що за договором купівлі-про-дажу від 15 листопада 2017 року ОСОБА_3 вже відчужила будинок та земельну ділянку у власність ОСОБА_5 В Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні записи про накладення будь-яких обтяжень на спір-ний будинок та земельну ділянку. Тому ОСОБА_5 має можливість відчужити ці об'єкти нерухомого майна у власність інших осіб. В такому випадку ТОВ «Ізотех» буде змушено додатково звертатись з позовами про оспорювання правочинів щодо відчуження будинку та земельної ділянки, а також витребування цих об'єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння інших осіб. Ця обставина красномовно свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову значно ускладнить ефективний захист прав пози-вача.

З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення позову допустимо накласти арешт на будинок АДРЕСА_3, а також на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номе-ром НОМЕР_1 з цільовим призначенням для розміщення виробничо-склад-ського комплексу з торгівельними приміщеннями, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах сус-пільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов'яз-кового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Безумовно, накладення арешту на будинок та земельну ділянку є втручанням дер-жави у право ОСОБА_5 на мирне володіння її майном. Водночас, арешт будинку та земельної ділянки полягає лише в обмеженні можливості ОСОБА_5 розпоряд-жатись цими об'єктами нерухомого майна та не перешкоджає їй продовжувати вільно володіти та користуватись ними. Ця обставина свідчить про те, що вказане втручання не є обтяжливим та не призводить до жодних незворотних наслідків. Крім того, накладення арешту на будинок та земельну ділянку є не тільки виправданим, але й конче необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Така мета становить суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами ОСОБА_5 Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що накладення арешту на будинок та земельну ділянку повністю відповідає п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також не порушує ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Кон-венції.

Суд вважає, що ці обставини є додатковою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись п.1 ч.1 ст.258, ч.4 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотех» про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на такі об'єкти нерухомого майна:

- будинок АДРЕСА_3;

- земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для розміщення виробничо-складського комплексу з торгівель-ними приміщеннями, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспіль-ського району.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня постановлення незалежно від її оскарження.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець