Постанова № 71564279, 10.01.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/11986/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М. Провадження № 22-ц/773/73/18 Категорія: 44 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Галицької І.П.,

представника позивача Савчук О.М.

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Луцького базового медичного коледжу до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку, стягнення заборгованості за комунальні послуги за апеляційною скаргою позивача Луцького базового медичного коледжу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Луцький базовий медичний коледж звернувся до суду з даною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що частина будівлі (7-9 поверхи правого блоку) по АДРЕСА_1 має статус гуртожитку і знаходиться на балансі Луцького базового медичного коледжу. Гуртожиток призначений для проживання студентів коледжу, лікарів-інтернів факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та слухачів відділення післядипломної освіти молодших та фармацевтичних спеціалістів Луцького базового медичного коледжу. Відповідач ОСОБА_2 була поселена в гуртожиток разом із сестрою - відповідачкою ОСОБА_3 на прохання заступника головного лікаря з лікувальної роботи Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання, де ОСОБА_2 проходила інтернатуру. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами з АР Крим. Згідно з ордером на житлову площу в студентському гуртожитку Луцького базового медичного коледжу № 63 від 02.07.2014 р. за договором на проживання в гуртожитку № 60 від 02.07.2014 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було надано дозвіл на проживання у студентському гуртожитку (кімната АДРЕСА_1) до 30.06.2015 року з умовою здійснення оплати за комунальні послуги. Після закінчення терміну дії ордеру ОСОБА_2 з гуртожитку не виселилась і продовжує безпідставно проживати в ньому по даний час. За період проживання у гуртожитку ОСОБА_2 жодної оплати за комунальні послуги не здійснила. До адміністрації коледжу з питання продовження терміну проживання в гуртожитку ОСОБА_2 не зверталася, на вимогу коменданта погасити заборгованість за комунальні послуги не реагує, не дає змоги технічним працівникам здійснити заміну вікна в кімнаті, неодноразово створювала конфлікті ситуації при спробі працівників соціальних служб, коменданта гуртожитку та дільничного інспектора вивчити побутові умови проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На адресу ОСОБА_2 неодноразово надсилалися листи з попередженням про виселення з гуртожитку у місячній строк та про необхідність погасити заборгованість за комунальні послуги. Проте, відповідач ОСОБА_2 від отримання таких листів ухиляється.

З врахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог, просив суд виселити відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Луцького базового медичного коледжу заборгованість за проживання в гуртожитку в розмірі 17236,85 грн., стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2017 року позов в даній справі задоволений частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь Луцького базового медичного коледжу заборгованість за проживання в гуртожитку в сумі 9315 грн. 89 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Луцького базового медичного коледжу заборгованість за проживання в гуртожитку в сумі 7920 грн. 96 коп.

В іншій частині позовних вимог Луцького базового медичного коледжу відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Луцького базового медичного коледжу понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 800 грн. з кожної.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову, позивач подав апеляційну скаргу в якій, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду в частині відмови в задоволені позову про виселення скасувати та ухвали в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог жодною із сторін не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову про виселення скасувати та ухвали в цій частині нове рішення.

Відмовляючи в задоволені позову про виселення відповідачів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 та її сестра ОСОБА_3 є тимчасово переміщеними особами з окупованої території, а саме з Автономної Республіки Крим, а тому у Луцького медичного коледжу не має правових підстав виселяти даних осіб, оскільки вони потребують особливого піклування зі сторони держави. Однак такі висновки не відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з порушенням нормам матеріального права.

Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом.

Відповідно до ст. 127 ЖК України та п. 2 Примірного положення про гуртожитки, гуртожитки призначаються лише для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання.

Статтею 129 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний орден, який є єдиною підставою для вселення на надану житлову площу.

Відповідно до рішення Волинської обласної ради від 26.12.2012 року № 14/63 «Про гуртожиток по пр.-ті. Соборності, 3 в місті Луцьку», від 10.04.2013 року № 18/45 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 26.12.2012 року № 14/63» частина будівлі (7-9 поверхи правового блоку гуртожитку) передана з балансу Волинської обласної клінічної лікарні на баланс Луцького базового медичного коледжу для проживання студентів коледжу, лікарів інтернів факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та слухачів відділення післядипломної освіти молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів Луцького базового медичного коледжу.

Порядок надання житлової площі у гуртожитку, користування ним та їх утримання регулюється Примірним положенням про студентській гуртожитки вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки 13.11.2007 року № 1004, відповідно до приписів п. 2 розділу 1, якого студентські гуртожитки вищих навчальних закладів призначені для проживання на період навчання іногородніх студентів, слухачів, курсантів, асистентів-стажистів, інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів, ад'юнктів, докторантів тощо, а також студентів з числа дітей сиріт, позбавлених батьківського піклування, за умови відсутності в них іншого місця проживання.

Відповідно до ч. 2 Загальних положень Положення про студентський гуртожиток Луцького базового медичного коледжу затвердженого директором ЛБМК Хмельковою А.І. від 03.01.2014 року, студентський гуртожиток Луцького базового медичного коледжу призначений для проживання на період навчання іногородніх студентів, слухачів курсів, інтернів, а також студентів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за умови відсутності іншого місця проживання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 були вселені в кімнату АДРЕСА_1 медичного коледжу, який знаходиться по пр-ті. Соборності, 3 в місті Луцьку на підстав ордеру № 63 від 02 липня 2014 року. Даний ордер виданий на підставі рішення адміністрації коледжу та з терміном проживання з 02.07.2014 року по 30.06.2015 року ( а.с.6).

Спірне житлове приміщення було надано ОСОБА_2 та її сестрі ОСОБА_3 у зв'язку з проходженням ОСОБА_2 інтернатури у Волинському Обласному територіальному медичному об'єднанні.

За змістом ст. 130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що 02 липня 2014 року між Луцьким медичним коледжем та ОСОБА_2, як інтерном, ОСОБА_3, як рідною сестрою ОСОБА_2 було укладено договір № 60 на проживання у студентському гуртожитку Луцького медичного коледжу. Термін дії договору до 30.06.2015 року. ( а.с.5).

Відповідно до п. 3.1.14 Договору ОСОБА_2 зобов'язувалась при закінченні проходження інтернатури, навчання або при достроковому припиненні дії цього договору знятися з реєстрації місця проживання у гуртожитку, здати майно інвентар, що знаходилось у користуванні, ключі, кімнату у придатному для проживання стані, оформити належним чином обхідний лист та виселитись з гуртожитку протягом 14 днів віддати виходу відповідного наказу чи розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 ЖК України, сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Оскільки термін дії ордеру на підставі якого відповідачі були вселені в кімнату АДРЕСА_1 гуртожитку закінчився 30 червня 2015 року, інтернатура ОСОБА_2 закінчилась 01 липня 2015 року, відповідно до наказу № 147ос про припинення трудового договору ( контракту), в добровільному порядку відповідачі не звільнили займане приміщення, а тому у медичного коледжу наявні були всі правові підстави для звернення до суду з позовом про виселення відповідачів з займаного приміщення, з метою захисту порушеного права.

Доводи суду першої інстанції про неможливість виселення відповідачів із кімнати гуртожитку, оскільки як ОСОБА_2, так і її сестра ОСОБА_3 є переміщеними особами з тимчасово окупованої території України - Автономної Республіки Крим та у них відсутнє інше житло на території України є безпідставними та не мають правового значення.

З досліджених судом доказів вбачається, що відповідачам було надано право проживання в даному гуртожитку не як переміщеним особам з окупованої території України, а з підстав, проходження ОСОБА_2 інтернатури у Волинському обласному дитячому територіальному об'єднанні.

Поселення відповідачів у спірну кімнату гуртожитку мало тимчасовий характер, що стверджується як ордером, так і договором № 60 про проживання в студентському гуртожитку.

За нормами ЖК Української УРСР єдиною підставою для вселення та проживання в гуртожитку є ордер. Оскільки термін проживання визначений в ордері на жилу площу в студентському гуртожитку ЛБМК № 63, що видавався відповідачам та був підставою для їх вселення у спірне приміщення, закінчився, відпали правові підстави для проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3 в кімнаті АДРЕСА_1.

Відповідачі, як внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим вправі звернутись до Луцької міської ради з відповідною заявою про надання відповідного житла у передбачений законом спосіб та порядок.

Враховуючи наведене, оскільки судом першої інстанції в порушення зазначених норм матеріального права, ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволені позову про виселення, оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Крім того на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати за подання позовної заяви в розмірі 3200 гривень по 1600 гривень з кожної та 1760 гривень за подання апеляційної скарги по 880 гривень з кожної.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 376, 382,384 ЦПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Луцького базового медичного коледжу задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада 2017 року в частині відмови в задоволені позовних вимог та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Виселити ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 17 липня 2004 року, що проживає АДРЕСА_1) ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 21 листопада 2012 року, що проживає АДРЕСА_1) з кімнати АДРЕСА_1 студентського гуртожитку Луцького базового медичного коледжу по проспекті Соборності, 3 в місті Луцьку без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Луцького базового медичного коледжу 3200 гривень судового збору за подання позовної заяви по 1600 гривень з кожної.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Луцького базового медичного коледжу 1760 гривень судового збору за подання апеляційної скарги по 880 гривень з кожної.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий:

Судді: