Вирок № 71564206, 15.01.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5403/17

Провадження № 1-кп/161/313/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 15 січня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковальчук В.О.,

секретаря судового засідання Камінському Ю.В.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за

№12017030010000678 від 14 лютого 2017 року, про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованим місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 27.12.1996 року Луцьким міським судом за ст.ст.141 ч.2, 206 ч.2, 46-1 КК України на 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, з іспитовим строком на два роки;

- 19.02.1997 року Луцьким міським судом за ст.81 ч.З КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, звільнений 19.03.2001 року по відбуттю строку покарання;

- 24.04.2001 року Луцьким міськрайонним судом за ст.196-1 ч.2 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі; на підставі ст.14 КК України - лікування від алкоголізму; звільнений 28.11.2001 року на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду від 16.11.2001 року в зв’язку з декриміналізацією строк покарання зменшено до 6 (шести) місяців арешту;

- 24.06.2003 року Луцьким міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч.3, 357 ч.3, 70 КК України на 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі; звільнений 19.08.2008 року по відбуттю строку покарання;

- 28.09.2010 року Луцьким міськрайонним судом за ст.296 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; звільнений 13.07.2012 року по відбуттю строку покарання;

-15.10.2013 року Рожищенським районним судом Волинської області за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді 200 годин громадських робіт;

- 24.09.2014 року Луцьким міськрайонним судом за ст.185 ч.3 КК України на 3 (два) роки позбавлення волі, звільненого 24.01.2017 по відбуттю покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

ОСОБА_2, 23 червня 1991року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Біля 23-ьої години 50-т хвилин 13 лютого 2017 року, в м.Луцьк, ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб, з ОСОБА_1, кожен перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з корисливих мотивів та умислом на незаконне заволодіння майном, шляхом відгинання металевого листа, що закривав вікно та розбиття скла вікна, ОСОБА_2, проникнувши через вікно до приміщення магазину “Продукти”, що розташований в буд.№30б по вул. ОСОБА_3, а ОСОБА_1 перебуваючи ззовні магазину та спостерігаючи за відсутністю очевидців, таємно викрали чуже майно, шляхом взяття ОСОБА_2 із торгових полиць та передачу через вікно ОСОБА_1 продуктів харчування та речей, а саме: 4 пляшок вина марки „LUSTDORF”, ємністю 0,7 л, закупівельною вартістю, по 42 гривні за одну пляшку, на суму 168 гривень, 3 упаковок філе оселедця „Мотє”, масою 300 г, закупівельною вартістю по 23 гривні, на суму 69 гривень, печива „Ромашка”, масою 2.7 кг., закупівельною вартістю по 45 гривень за кілограм, на суму 121 гривня 50 копійок, тістечка „Сирне”, масою 0,8 кг, закупівельною вартістю по 67 гривень, на суму53 гривні 60 копійок, пряників „Абрикос”, масою 4 кг, закупівельною вартістю по 23 гривень, на суму 92 гривні, пельменів „Вагові”, масою 5 кг, закупівельною вартістю по 32 гривні за один кілограм, на суму 160 гривень, ковбаси „Олів’є”, масою 1,7 кг., закупівельною вартістю по 30 гривень за 0,5 кілограма, на суму 102 гривень, ковбаси „Гуцульська”, масою 0,5 кг, закупівельною вартістю по 67 гривень за один кілограм, на суму 33 гривні 50 копійок, мандарин, масою 1 кг, закупівельною вартістю по 26 гривень, лимонів масою 1 кг, закупівельною вартістю по 36 гривень, ковбаси „Вітчина”, масою 0,5 кг, закупівельною вартістю по 68 гривень, на суму 34 гривень, однієї пляшки горілки „М’якуш”, ємністю 0,5 л, закупівельною вартістю 55 гривень, пачки томатної пасти „33 помідори”, ємністю 0,3 л., закупівельною вартістю 14 гривень, трьох пачок томатної паста „33 помідори”, масою 0,1 кг, закупівельною вартістю по 3 гривні 50 копійок за одну пачку, на суму 10 гривень 50 копійок, трьох пачок сметани „Молокія”, ємністю 0,4 л, закупівельною вартістю по 16 гривень 50 копійок за пачку, на суму 49 гривень 50 копійок, пачки молока „Молокія”, ємністю 0,9 л, закупівельною вартістю 15 гривень, двох пачок маргарину „Сонечко”, масою 200 г, закупівельною вартістю по 9 гривень 50 копійок, на суму 19 гривень, пачки соєвого соусу, масою 200 г, закупівельною вартістю 16 гривень 50 копійок, електричного металевого чайника марки „DELFA” моделі „DK-ПООХ” закупівельною вартістю 169 гривень 75 копійок та гроші у сумі 600 гривень, а всього викрали майна на загальну суму 1844 гривень 85 копійок, заподіявши власнику ОСОБА_4, майнової шкоди в зазначеному розмірі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав та показав, що

13 лютого 2017 року перебуваючи вдома на квартирі, випили із ОСОБА_1 вина, та пішли в магазин за цигарками, який вже був зачинений.

Також, ОСОБА_2 показав, що повертаючись із магазину по вул. ОСОБА_3, побачили по дорозі кіоск, який також був зачинений, однак, він відігнувши рулет на вході, проникнувши до магазину, де в середині знайшовши ящик, склав майно та передав ОСОБА_1, після чого почали разом нести ящик до дому та їх затримали працівники поліції.

Покази ОСОБА_2 співпадають з показами, які він давав 16 лютого 2017 року під час слідчого експерименту (т.№1 а.с.231-239).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав частково та показав, що він визнає скоєння крадіжки майна, однак не визнає кваліфікацію проникнення в приміщення магазину, оскільки в середину магазину він не проникав.

Також, ОСОБА_1 показав, що після розпиття з ОСОБА_2 вина, вони разом пішли за сигаретами до магазину “Наш край”, однак, магазин був зачинений, та повертаючись по вул. ОСОБА_3, ОСОБА_2 запропонував залізти в магазин.

Разом з тим, ОСОБА_1 показав, що ОСОБА_2 сперся ногою у хвіртку і почав її відгинати, а він, відійшовши в сторону, почув звук розбиття скла, та через 5 хв ОСОБА_2 покликав його до магазину, де сидячи на вікні подав йому ящик, якого понесли додому, однак, їх наздогнали працівники поліції.

Суд, відповідно до ст.ст.22,349 КПК України дослідив докази сторони обвинувачення.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_5- працівник патрульної поліції показав, що 13 лютого 2017 року перебуваючи із ОСОБА_6 на патрулюванні, отримав повідомлення про крадіжку в магазині по вул. ОСОБА_3.

Також, ОСОБА_5 показав, що чоловік із жінкою повідомили, що крадії направились на вул. Щедріна, та направившись туди, затримали двох осіб, з ящиком з продуктами, рукавицями, ломом та газовим балончиком, та викликали слідчо-оперативну групу.

Разом з тим, ОСОБА_5 показав, що при затриманні один із підозрюваних не чинив спротиву, а інший почав тікати та застосував сльозогінний газ, однак, був затриманий.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6- працівник патрульної поліції показав, що

отримавши виклик, що невідомі особи проникли до кіоску, прибули на вул. ОСОБА_3, де жінка повідомила, що в магазин проникли невідомі та викрали продукти харчування.

Також, свідок ОСОБА_6 показала, що жінка повідомила, що викрадачі направились на вул. Щедріна, куди він з ОСОБА_5 поїхали та помітили двох чоловіків, які несли ящик.

Разом з тим, ОСОБА_6 показала, що чоловік у червоній куртці спробував втекти, застосувавши газовий балончик, однак, був затриманий, а інший залишився на місці події, із ящиком у якому були продукти харчування, та біля нього лежав лом.

Разом з тим, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4- власник магазину, показав, що йому подзвонили працівники поліції про те, що у його магазин було проникнення та затримали злочинців, а тому він приїхав на місце події.

Також, ОСОБА_4 показав, що підозрювані були затримані на відстані 50 м від магазину разом з ящиком із продуктами та засобом для проникнення-ломом.

Разом з тим, ОСОБА_4 показав, що на дверях були сліди злому, проникнення відбулося через відгинання ставні на ліву сторону та було розбите скло.

З протоколу огляду місця події від 14 лютого 2017 року встановлено, що виявлено та зафіксовано здеформований, відігнутий металевий лист, що закривав вікно, та розбите саме вікно, в приміщення магазину “Продукти” по вул. Марії Заньковецької в м. Луцьку, а в середині магазину розкидані продукти харчування.

Окрім того, встановлено, що виявлені та зафіксовані відбитки слідів взуття та частинки тканини не вилучались та під час досудового розслідування не досліджені(т.№1 а.с.203-214).

З поданої 14 лютого 2017 року заяви ОСОБА_4 встановлено, що наданий письмовий дозвіл на проведення огляду магазину “Продукти” що під №30 по вул. Марії Заньковецької в м. Луцьку(т.№1 а.с.202 ).

З повідомлення ФОП ОСОБА_4 на ім’я начальника Луцького ВП ГУНП у Волинській області, акту проведення інвентаризації, встановлено найменування викрадених продуктів харчування та майна (т.№2 а.с.1).

З протоколу огляду території провулку між будинками №41б та №43 між вул. ОСОБА_3 та вул. Щедріна в м. Луцьку, біля двох невстановлених осіб, виявлено та вилучено ящик з продуктами харчування, лом, рукавички та балончик “Терен-4”(т.№1 а.с.215-217).

Вартість викраденого майна підтверджується висновком експерта №125 від 07 березня 2017 року, а саме: 4 пляшок вина марки „LUSTDORF”, ємністю 0,7 л, закупівельною вартістю, по 42 гривні за одну пляшку, 3 упаковок філе оселедця „Мотє”, масою 300 г, закупівельною вартістю по 23 гривні, печива „Ромашка”, масою 2.7 кг., закупівельною вартістю по 45 гривень за кілограм, тістечка „Сирне”, масою 0,8 кг, закупівельною вартістю по 67 гривень, пряників „Абрикос”, масою 4 кг, закупівельною вартістю по 23 гривень, пельменів „Вагові”, масою 5 кг, закупівельною вартістю по 32 гривні за один кілограм, ковбаси „Олів’є”, масою 1,7 кг., закупівельною вартістю по 30 гривень за 0,5 кілограма, ковбаси „Гуцульська”, масою 0,5 кг, закупівельною вартістю по 67 гривень за один кілограм, мандарин, масою 1 кг, закупівельною вартістю по 26 гривень, лимонів масою 1 кг, закупівельною вартістю по 36 гривень, ковбаси „Вітчина”, масою 0,5 кг, закупівельною вартістю по 68 гривень, однієї пляшки горілки „М’якуш”, ємністю 0,5 л, закупівельною вартістю 55 гривень, пачки томатної пасти „33 помідори”, ємністю 0,3 л., закупівельною вартістю 14 гривень, трьох пачок томатної паста „33 помідори”, масою 0,1 кг, закупівельною вартістю по 3 гривні 50 копійок за одну пачку, трьох пачок сметани „Молокія”, ємністю 0,4 л, закупівельною вартістю по 16 гривень 50 копійок за пачку, пачки молока „Молокія”, ємністю 0,9 л, закупівельною вартістю 15 гривень, двох пачок маргарину „Сонечко”, масою 200 г, закупівельною вартістю по 9 гривень 50 копійок, пачки соєвого соусу, масою 200 г, закупівельною вартістю 16 гривень 50 копійок, електричного металевого чайника марки „DELFA” моделі „DK-ПООХ” закупівельною вартістю 169 гривень 75 копійок (т.№1 а.с.245-248).

З протоколу огляду місця події від 16 лютого 2017 року встановлено, що в ОСОБА_2 вилучені взуття та куртка (т.№1 а.с.226-228).

З протоколу огляду місця події від 17 лютого 2017 року встановлено, що в ОСОБА_1 вилучене взуття(т.№1 а.с.240).

Суд, встановив, що вилученні слідчим в кабінеті взуття та одягу в ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проведено всупереч ст.16 КПК України без вмотивованого судового рішення, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.87 КПК України суд визнає зазначені речові докази недопустимими.

Разом з тим, суд встановив, що покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з чужих слів жінки щодо викрадення майна невідомими є допустимими, оскільки п.2 ч.2 ст.97 КПК України підтверджуються іншими доказами.

В судовому засіданні сторона захисту, відповідно до ст.ст..22,349 КПК України доказів, окрім показань обвинувачених, для спростовування обвинувачення чи для доведення невинності не подала.

Таким чином, суд, на підставі об’єктивно проведеного аналізу поданих з боку обвинувачення та захисту допустимих та належних доказів, встановив, доведеним заволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 чужим майном, шляхом проникнення в приміщення.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях кваліфікуючої ознаки проникнення не знайшли свого підтвердження, оскільки учасники вчинення злочину групою осіб діяли узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконав діяння,

що повністю утворили об'єктивну сторону складу злочину.

Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна, вчиненого групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення.

Суд дослідив дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2.

Так, суд, встановив, що ОСОБА_2 раніше не судимий.

За місцем проживання ОСОБА_2 має на утриманні двох малолітніх дітей, брав участь в антитерористичній операції (т.№1 а.с.181,183).

З медичних довідок встановлено, що ОСОБА_2 осудний (т.№1 а.с.198,199).

Обставин, що пом’якшують покарання є сприяння в розкритті злочину, наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

Суд не визнає обставиною, що пом’якшує покарання-добровільне відшкодування шкоди, оскільки викрадене майно ОСОБА_2 добровільно не повернув, а воно було вилучене під час його затримання.

Обставин, що обтяжують покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, враховуючи характер, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, як тяжкого, його особу, який є не судимий, враховуючи обставини, що пом’якшують покарання та обтяжують, думку потерпілого та прокурора щодо міри покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ст.185 ч.3 КК України.

Разом з тим, суд, з врахуванням обставин, що ОСОБА_2 не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, постійне місце проживання, що свідчить про міцні соціальні зв’язки, приходить до висновку про можливість виправлення без відбування покарання, звільнивши на підставі ст.ст.75,76 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_2 заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію в 2016 році» № 1810-УІІІ від 22.12.2016 р., яке мотивує тим, що він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, отримав статус учасника бойових дій.

Статтею 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоровя особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України «Про застосування амністії в 2016 році» та статті 9 цього Закону).

Згідно зі ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії вирішує суд, зокрема за ініціативою обвинуваченого.

Відповідно до ст.12 КК України, дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Як встановлено ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію, засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ст.86 ч.2 КК України).

Злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_2, згідно довідки командира військової частини А1008, в період з 25.08.2014 року по 31.08.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Обставини, які б виключали можливість застосування амністії до ОСОБА_2 ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в України» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 підлягає звільненню від відбуття призначеного судом покарання на підставі вищезазначеного Закону.

Суд дослідив дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1.

Так, суд, встановив, що ОСОБА_1 судимий за скоєння злочинів проти власності, в тому числі шляхом проникнення в приміщення, що підтверджує його схильність до вчинення злочинів проти власності шляхом проникнення в приміщення (т.№2 а.с.).

За місцем відбуття покарання ОСОБА_1 характеризується негативно (т.№2 а.с.16).

З медичних довідок встановлено, що ОСОБА_1. осудний (т.№2 а.с.10,11).

Обставин, що пом’якшують покарання є сприяння в розкритті злочину.

Суд не визнає обставиною, що пом’якшує покарання-добровільне відшкодування шкоди, оскільки викрадене майно ОСОБА_1 добровільно не повернув, а воно було вилучене під час його затримання.

Обставин, що обтяжують покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, як за рівнем суспільної небезпеки так і за класифікацією злочину, як тяжкого, дані про особу винного, що указані вище, наявність пом’якшуючої і обтяжуючої обставин покарання, думку потерпілого та прокурора, вважає, що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання в виді позбавлення волі в межі санкції статті, за якою притягається обвинувачений до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, суд, вважає, що відповідно до ст.ст.177,178, 183 КПК України, для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків відповідно до даного вироку, при доведеній вині в межах обвинувачення по даній справі, з врахуванням тяжкості призначеного покарання у виді позбавлення волі, віку, стану здоров’я, що не перешкоджає застосуванню запобіжного заходу, відсутністю утриманців, приходить до висновку, що до набрання вироку законної обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без зміни.

Доводи сторони захисту щодо моменту затримання ОСОБА_1 13 лютого 2017 року не знайшли свого об’єктивного підтвердження, оскільки згідно ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2017 року встановлено, що ОСОБА_1 затриманий працівниками поліції 14 лютого 2017 року (а.с.27-28).

Відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази: згідно переліку, що зазначені в постанові слідчого від 14 лютого 2017 року, та відданні на відповідальне зберігання ОСОБА_4 після набрання вироку законної сили повернути як власнику (т.№2 а.с.3,4).

Відповідно до п.4 ч.9 ст.100 КПК України речові докази здані в камеру схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області по квитанції №004615 докази, а саме: газовий балончик, пару рукавиць, фомку, знищити, а взуття та куртку повернути ОСОБА_2 (т.№1 а.с.229).

Відповідно до п.4 ч.9 ст.100 КПК України речові докази здані в камеру схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області по квитанції №004635 докази, а саме: взуття повернути ОСОБА_1 (т.№1 а.с.242).

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути в рівній частині на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 791 гривень 64 копійок з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за проведення експертиз (т.№1 а.с.249).

На підставі викладеного, керуючись ст.368,370,371,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту затримання з 14 лютого 2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме: з 14 лютого 2017 року до 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та з 21 червня 2017 року до вступу даного вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути в рівній частині на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 791(сімсот дев’яносто одна) гривень 64 копійок з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за проведення експертиз.

Речові докази:

-згідно переліку, що зазначені в постанові слідчого від 14 лютого 2017 року, та відданні на відповідальне зберігання ОСОБА_4 після набрання вироку законної сили повернути як законному володільцю;

-здані в камеру схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області по квитанції №004615 докази, а саме: газовий балончик, пару рукавиць, фомку - знищити, а взуття та куртку повернути ОСОБА_2.

-здані в камеру схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області по квитанції №004635 докази, а саме: взуття повернути ОСОБА_1.

На вирок може бути подана апеляція через Луцький міськрайонний суд в апеляційний суд Волинської області, протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а обвинуваченому, що перебуває під вартою, в той же строк, з часу отримання копії вироку.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, потерпілому і прокурору.

Головуючий: Ковальчук В.О.