Ухвала суду № 71562243, 10.01.2018, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/565/14-ц

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2018 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Гусєвої Н.Д.,

при секретарі – Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арциз Одеської області скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 30 травня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною скаргою про скасування постанови старшого державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 (далі за текстом - Арцизький РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області) про повернення стягувачеві виконавчого листа у справі № 492/565/14-ц від 02.03.2016р., виданого Арцизьким районним судом Одеської області та зобов’язання державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», посилаючись на те, що 23 вересня 2016 року до Арцизького РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області для виконання був надісланий вищезазначений виконавчий листпро стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь заявниці 3465,10 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди, 900,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, а також судових витрат у сумі 574,90 грн. 23.10.2017р. на адресу Арцизького РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області направлено запит про надання інформації про виконавчі дії за вищезазначеним виконавчим листом та 13.11.2017р. заявницею отримана відповідь про те, що 30 травня 2017 року була винесена постанова про повернення вказаного виконавчого листа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Заявниця зазначає, що постанова про повернення вищевказаного виконавчого листа винесена передчасно з порушенням вимог чинного законодавства так як після відкриття виконавчого провадження не вжиті передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, а саме: не проведена перевірка майнового стану боржника; не вирішено питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника; не отримана інформація від органів доходів і зборів про дебіторську заборгованість боржника; не здійснена перевірка інформації про наявність боржника, його місця проживання, реєстрації, роботи, що зумовило звернення з вказаною скаргою до суду. Крім того, заявниця просила суд зробити витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо майна, належного боржнику ОСОБА_3

При розгляді скарги, суд керується нормами Цивільно-процесуального кодексу України в новій редакції від 15.12.2017р., відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р.

Заявниця в судове засідання не з’явилася, але надала до суду заяву в якій скаргу підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити. Також, просила розглянути скаргу у її відсутність.

Старший державний виконавець Арцизького РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву, згідно якої заперечувала проти скарги, посилаючись на те, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» всі виконавчі дії по виконанню виконавчого листа у справі № 492/565/14-ц від 02.03.2016р. проведені в повному обсязі. Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» так як сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на житло боржника ОСОБА_3 не здійснюється. Так як у боржника ОСОБА_3 іншого майна не має, виконавшивсі виконавчі дії, було винесено постанову від 30 травня 2017 року про повернення вказаного виконавчого листа стягувачу. Просила суд відмовити в задоволенні скарги.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак до суду не з’являвся, клопотання про розгляд скарги у його відсутність не подавав, про причини неявки суд також не повідомляв, але його неявка в силу ч. 2 ст. 450 ЦПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши скаргу ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, додані до скарги докази, приходить до наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Згідно зі ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» (зі змінами, внесеними згідно із Законами України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону, а також рішеннями, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ст. 5 Закону)

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Право державного виконавця звертатися із запитами про надання необхідної інформації для здійснення виконавчих дій також передбачене п. п. 1.10, 1.11 п.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012р. № 512/5.

Згідно ч. 7 ст. 48 Закону у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи копіями виконавчого провадження № 52580966, що 02.03.2017р. Арцизьким районним судом Одеської області видано виконавчий лист у справі № 492/565/14-ц про стягнення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3465,10 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди, 900,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди. На підставі вищезгаданого виконавчого листа, старшим державним виконавцем Арцизького РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 винесено постанову від 06.10.2016р. про відкриття виконавчого провадження (а.с. 36). Старшим державним виконавцем Арцизького РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 проведені наступні виконавчі дії: 06.10.2017р. винесено постанову про арешт майна боржника (а.с. 38); направлені запити до Державної податкової служби України (а.с. 39), Пенсійного фонду України (а.с. 40) про надання інформації відносно боржника ОСОБА_3; складені акти від 17.11.2016р., 22.03.2017р. (а.с. 41, 53) за адресою: м.Арциз Одеської області, вул.Орджонікідзе, буд № 52/3 згідно яких майно, на яке можливо звернути стягнення не виявлено, а боржника за вказаною адресою не знайдено; також зроблено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, згідно якої за боржникам на праві спільної сумісної власності належить квартира № 5, яка розташована в будинку № 19 по вул.Калмикова полковника, м.Арциз Арцизького району Одеської області загальної вартості 41882,00 грн. (а.с. 56).

Старшим державним виконавцем Арцизького РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 30 травня 2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв’язку з тим, що у боржника ОСОБА_3 відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с. 59) та постанова направлена стягувачу (а.с. 60).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений у ст. 74 Закону.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Положення ч. 1 ст. 74 Закону кореспондуються зі ст. 447 ЦПК України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).

За таких обставин, враховуючи те, що як встановлено судом, старшим державним виконавцем Арцизького РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа у справі № 492/565/14-ц від 02.03.2016р. про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3465,10 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди, 900,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, вчинені усі виконавчі дії, передбачені Законом, суд дійшов до висновку, що право заявниці не порушено тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Крім того, вимога заявниці, в якій вона просила суд зробити витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо майна, належного боржнику ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки такі дії суду не передбачені при розгляді скарги.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 3, 18, 19, 47, 50, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 5, 13, 211, 353, 354, 355, 447-453 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 30 травня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя

Арцизького районного суду ОСОБА_4