Постанова № 71562011, 10.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/201/2018

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б.

Доповідач :Медяний В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 рокуСправа № 128/2225/17м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Медяного В.М.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,

з участю секретаря Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року (головуючий суддя Саєнко О.Б.), ухвалене о 14:23 год. у приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області, дата складання повного тексту рішення 01 грудня 2017 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту прийняття спадщини,

встановила:

У серпні 2017 року ОСОБА_2, інтереси якої за дорученням представляє ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту прийняття спадщини.

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати - ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина на все спадкове майно, в тому числі і на земельну ділянку № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лука-Мелешківської сільської ради площею 1,99 га, яка належала померлій ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю. На даний час вказана земельна ділянка знаходиться в оренді в Спільному підприємстві «Лука у формі товариства з обмеженою відповідальністю».

Вказує, що вона є єдиним спадкоємцем померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.

З метою належного оформлення та прийняття спадщини, її представник ОСОБА_5 звернувся до Державної нотаріальної контори Вінницького району, але у вчиненні нотаріальної дій йому було відмовлено та роз'яснено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не зверталась із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний термін, а він сплинув 10.09.2008 року, тому є такою, що фактично не вступила в право спадкоємця, так як пропустила строк, достатній для прийняття спадщини, у зв'язку з чим рекомендовано звернутися до суду з даною позовною заявою.

Позивач вважає, що після смерті її матері ОСОБА_6 вона фактично вступила в управління та володіння і розпорядження спадковим майном, пайовою земельною ділянкою яка належала матері на праві приватної власності та відповідно до укладеного Договору від 02 серпня 2002 року укладеного покійною матір'ю зі Спільним підприємством «Лука у формі товариства з обмеженою відповідальністю» їй кожен рік сплачувалась певна сума коштів, а також вона отримувала зерно.

У зв'язку з цим, позивач просила встановити факт прийняття нею - ОСОБА_7 спадщини після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме на земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 1.99 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва місце знаходження - Лука-Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким її позов задовольнити повністю. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи.

Представник відповідача Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому відповідно до вимог ст. 128, ч. 2 ст. 372 ЦПК України справа розглянута у його відсутність.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами статті 213 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 263 ЦПК України (діюча редакція) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Колегія суддів переконана, що рішення суду першої інстанції відповідає таким вимогам.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України (діюча редакція), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 12, 76, 81 ЦПК України (діюча редакція) суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 367 ЦПК України (діюча редакція) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України (діюча редакція) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Лука-Мелешківська, Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_6, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12.03.2008 року (а.с. 5).

Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 1,99 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Луко-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, та належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого 09 липня 2002 року на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Ради народних депутатів від 15 травня 2002 року № 279, Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 193, що підтверджується його ксерокопією (а.с. 11).

Позивач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_5 від 09.10.1952 року та ксерокопією свідоцтва про укладення шлюбу гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 серії НОМЕР_3 від 01.09.1979 року, яким підтверджується зміна прізвища позивача після реєстрації шлюбу (а.с. 7).

З копії довідки від 21.08.2017 року, виданої Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району , вбачається що ОСОБА_2 в період з листопада 2007 року і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. матері ОСОБА_6 проживала разом із нею, доглядала її та вели спільне господарство (а.с.14).

З метою прийняття спадщини ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності від імені ОСОБА_2, 13 січня 2017 року, звернувся до Державної нотаріальної контори Вінницького району Вінницької області, для видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, але отримав відмову, оскільки ОСОБА_2 не зверталась із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, який сплинув - 10.09.2008 року, тому являється такою, що спадщину не прийняла, що підтверджується ксерокопією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 88/02-31 від 17.01.2017 року. Також у вказаній постанові зазначено, що станом на 17.01.2017 року у Вінницькій районній державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкова справа не заводилась; заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини не надходило. (а.с. 9).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень , викладених ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до положень ч.ч.1,2 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до роз'яснень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вбачається, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року , тощо.

Тобто, при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР. А також необхідно розмежовувати пропуск строку для прийняття спадщини, прийняття спадщини особами, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (ст. 549 ЦК УРСР).

Якщо спадщина відкрилась після 1 січня 2004 року, суди не повинні задовольняти вимоги про встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу в управління чи володіння спадковим майном або задовольняти позови про визнання права власності на спадкове майно із зазначених підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлено те, що матір позивача ОСОБА_2- ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто після 01.01.2004 року, тому на виниклі правовідносини щодо спадкування розповсюджують норми ЦК 2003 року.

Таким чином, оскільки суд розглядає цивільній справи в межах заявлених позивачем позовних вимог, тому колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги позивача про встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу в управління чи володіння спадковим майном - земельною ділянкою, задоволенню не підлягають через їх безпідставність, оскільки такі правовідносини, регулюються нормами ЦК УРСР щодо спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 року.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про неправильне застосування судом законодавства яке за таких обставин необхідно було застосувати для вирішення спірних правовідносин та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки за вищевикладених обставин місцевим судом ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки якого не спростовані доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та переконана, що доводи апеляційної скарги, наведені на її обґрунтування, взагалі їх не спростовують і не дають підстав для висновку про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду у даній справі- без змін.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий : /підпис/ В.М. Медяний

Судді : /підпис/ М.В. Матківська

/підпис/ В.В. Сопрун

Згідно з оригіналом: