Постанова № 71561772, 11.01.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/746/17

1-кп/467/13/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі: Головуючого судді Догарєвої І.О., при секретарі Фесенко К.В., за участю прокурора Мокряка І.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Арбузинка об’єднаних кримінальних проваджень №12017150130000200 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 травня 2017 року та №12017150130000360 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 20 травня 2004 року Миколаївським Обласним судом за ч.2 ст. 115-4, ч.2 ст.115-12, ст.71 КК України до 12 років позбавлення волі; 2) 26 серпня 2014 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст. 186, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України;

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_1 Клопотання мотивував тим, що термін продовженого судом обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 15 січня 2018 року. Ризики, встановлені при обранні такого запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд задовольнити клопотання прокурора частково, зважаючи на погіршення стану здоров’я обвинуваченого, який хворіє на тяжкі хронічні хвороби та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

З'ясувавши думку учасників провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, а строк тримання ОСОБА_1 під вартою - продовжити, виходячи з наступних підстав.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2017 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 січня 2018 року. При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_1 що згідно положень ст.12 КК України є тяжкими злочинами, а також що обвинувачений має непогашену судимість за вироком Миколаївського Обласного суду від 20 травня 2004 року та обвинувачується у вчиненні злочинів під час іспитового строку за вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 серпня 2014 року. Суд враховував соціальні зв’язки обвинуваченого, який проживає з дружиною, батьком та має неповнолітніх дітей, проте даний факт не може запобігти ризикам, вказаним у клопотанні прокурора. Обвинувачений не має постійного місця роботи та джерела існування, живе з тимчасових заробітків. Обвинувачений не з’являвся на виклики до суду, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, про що є відповідні поштові повідомлення в матеріалах справи. Судом двічі застосовувався привід до обвинуваченого, проте ОСОБА_1 за місцем проживання був відсутній. На підставі викладеного суд встановив наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, а також переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, крім того, судом встановлено, що для запобігання даних ризиків застосування більш м’якого запобіжного заходу буде недостатнім. Доказів, що обставини, встановлені судом змінилися, суду стороною захисту не надано.

При вирішенні питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує стан здоров’я обвинуваченого, який згідно висновку лікаря хірурга Арбузинської ЦРЛ від 11 січня 2018 року, оглянутого в судовому засіданні, хворіє на хронічні хвороби в стадії загострення, визначений лікарем стан здоров’я - середньої тяжкості. Рекомендоване лікування. На цій підставі судом зроблений висновок, що обвинувачений може утримуватись в установі попереднього ув’язнення та отримувати за місцем попереднього ув’язнення необхідну медичну допомогу.

Судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не розпочато.

Отже, суд приходить до переконання, що не зменшились та продовжують існувати ризики, встановлені при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою. Перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може ухилитися від суду, вчинити нові злочини. Менш тяжкий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відсутні передумови, особисте зобов’язання та домашній арешт не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ухвалою від 18 листопада 2018 року обвинуваченому був визначений розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладено обов’язки прибувати в судові засідання на виклик суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Задовольняючи клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховуючи зміну розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року, суд вважає за необхідне змінити обвинуваченому розмір застави у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується, те, що він не має постійного джерела доходу, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 177, 178, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України- задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2на шістдесят днів, до 12 березня 2018 року включно.

Строк дії ухвали - до 12 березня 2018 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок: Одержувач: ТУ ДСА України в Миколаївській області розрахунковий рахунок: 37316051016294 Банк одержувача: ДКС України м. Київ МФО: 820172 ЄДРПОУ: 26299835.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов’язки:

- прибувати в судові засідання на виклик суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні застави обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 15 січня 2018 року о 08 год. 30 хв.

Суддя І.О.Догарєва