Постанова № 71561091, 12.01.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/10639/17 Провадження № 22-ц/795/164/2018 Головуючий у I інстанції - Карапута Л. В. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої-судді Шитченко Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Мамонової О.Є.,

позивач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального

страхуванняу Черкаській області,

відповідач ОСОБА_3,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2017 року у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Управління виконавчої дирекції ФССУ у Черкаській області звернулось з позовом до ОСОБА_3, у якому просило стягнути з відповідача 3746,28 грн, мотивуючи заявлені вимоги тим, що вказані грошові кошти, як щомісячні страхові виплати, були надмірно перераховані померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4, спадкоємцем якої на даний час є відповідач.

Ухвалою від 30 листопада 2017 року суддя Деснянського районного суду м. Чернігова позовну заяву повернув позивачеві для подачі до належного суду.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суддя, вказуючи про непідсудність даної справи Деснянському районному суду м. Чернігова на підставі ст. 109 ЦПК України, не звернув уваги на ту обставину, що відповідачем по справі є ОСОБА_3, 1961 року народження, а відомості адресно-довідкового органу надані стосовно ОСОБА_3, 1975 року народження, тобто, зовсім іншої особи.

Представник заявника звертає увагу апеляційного суду на той факт, що в матеріалах справи містяться письмові докази стосовно останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача - АДРЕСА_1, а саме, копії заповіту та свідоцтва про право на спадщину, в яких зазначена саме наведена вище адреса реєстрації ОСОБА_3, тому, з врахуванням приписів ч. 9 ст. 110 ЦПК України, позов обґрунтовано поданий саме до Деснянського районного суду м. Чернігова.

Заперечення (відзив) на апеляційну скаргу у встановлений термін відповідачем не подавалися.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуюче наступне.

Повертаючи позовну заяву, суддя районного суду виходив з того, що відповідно до ст. 109 ЦПК України дана справа не підсудна Деснянському районному суду м. Чернігова, оскільки згідно з повідомленням відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Черкаській області зареєстрованим місцем проживання відповідача є м. Сміла, Черкаської області.

Однак, з таким висновком не може погодитись апеляційний суд через невідповідність висновків судді першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права.

У справі встановлено, що Управління виконавчої дирекції ФССУ у Черкаській області звернулось до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_3, 1961 року народження, про стягнення коштів (а.с. 1-3). В позовній заяві Управлінням зазначено останнє відоме юридичній особі зареєстроване місце проживання відповідача - АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

За повідомленням Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 29 грудня 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в реєстрі територіальної громади м. Чернігова не значиться (а.с. 75). Зазначена інформація узгоджується і з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області від 04 січня 2018 року, наданими на запит апеляційного суду, згідно з якими місце проживання ОСОБА_3, 1961 року народження, зареєстрованим не значиться (а.с. 78).

Приписами ч. 9 ст. 110 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 червня 2015 року, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., що долучено до позовної заяви (а.с. 12) вбачається, що спадкоємцем майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 є її син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Крім цього, позивач додав до позову лист від 09 вересня 2016 року, що був скерований на адресу відповідача за адресою АДРЕСА_1, щодо необхідності повернення спірних коштів (а.с. 16), який було вручено сестрі ОСОБА_3 (а.с. 17) без відмітки про те, що за вказаною адресою особа не проживає.

Отже, колегія суддів вважає, що позивач, звертаючись до суду з позовом та зазначивши останнє відоме зареєстроване місце проживання ОСОБА_3, вірно дотримався правил підсудності, встановлених нормами процесуального законодавства, чинного на день подання позову, оскільки зазначена у позові адреса відповідача була останнім відомим позивачу зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування ОСОБА_3, що підтверджується доданими до позову матеріалами.

Посилання судді на те, що зареєстроване місце проживання відповідача у м. Сміла, Черкаської області є необґрунтованим, оскільки вказані відомості надані стосовно іншої фізичної особи - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 56). У своєму позові Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області наголошувало на вказані обставини та просило суд звернути увагу при вирішенні питання про відкриття провадження на те, що це дві різні особи з однаковим прізвищем, іменем та по батькові. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності повернення Управлінню виконавчої дирекції ФССУ у Черкаській області позовної заяви, оскільки не вірно застосував норму процесуального закону, яка регулює підсудність даного спору.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції суперечить нормам процесуального закону, а тому, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367-369, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381-384, 389 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області - задовольнити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2017 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: