Рішення № 71560797, 12.01.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10366/17

Провадження № 2-а/750/32/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

із секретарем Разумейко К.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 27.10.2017 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 03.10.2017, виходячи з 59% грошового забезпечення, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889, одноразової грошової винагороди при звільненні, доплати до вихідної допомоги, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі №825/239/14 згідно довідки №179/1/8685 від 17.08.2017, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України та довідки військової частини А2622 від 17.07.2017 №69/1210.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.10.2017 відкрито скорочене провадження у даній справі.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Після вивчення наданих відповідачем заперечень ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.11.2017 справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у раніше поданому запереченні.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 28.12.2013 отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 59% грошового забезпечення.

Позивач під час проходження військової служби отримував матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889, одноразову грошову винагороду при звільненні, доплату до вихідної допомоги, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі №825/239/14, що підтверджується довідкою №179/1/8685 від 17.08.2017, виданою Галузевим державним архівом Міністерства оборони України та довідкою військової частини А2622 від 17.07.2017 №69/1210.

Головне управління ПФУ в Чернігівській області на заяву позивача від 03.10.2017 надіслало відповідь за №1694/03/Л-12 від 12.10.2017, в якій повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії, так як додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені чинними нормативно – правовими актами, не є щомісячними, а мають компенсаційний характер, а тому не включаються до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія військовослужбовця.

Також відповідач у відповіді зазначив, що безпідставною є вимога про включення до розрахунку пенсії одноразової допомоги при звільненні та доплати на виконання судового рішення, адже з даного виду допомоги не нараховується та не сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (а.с.14-17)

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 7 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону)

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Як вбачається з довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України України №179/1/8685 від 17.08.2017 з матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань сплачувалися страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (а.с.18-19).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на одноразову грошову допомогу військовослужбовцям при звільненні не нараховується ЄСВ, що в свою чергу не дає підстав для включення цієї допомоги та доплати до вихідної допомоги, нарахованої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі №825/239/14 для розрахунку пенсії військовослужбовця.

Крім того, судом встановлено, що позивач звертався до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив зобов’язати відповідача з 28.12.2013 здійснити перерахунок розміру його пенсії за вислугу років, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, введеної постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №750/1163/14, яка набрала законної сили, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с.35-38)

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.01.2018 провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії в частині вимог про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 – закрито.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольнив половину вимог позивача, а тому на його користь повинно бути відшкодовано 50% сплаченого при пред’явленні позову судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_3 у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що зазначені в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/8685 від 17.08.2017.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місце знаходження: 14005, м. Чернігів, вулиця П’ятницька, 83-а, код ЄДРПОУ 21390940) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 (місце проживання: 14000 м. Чернігів, вул. Шевченка, 57, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) починаючи з 03.10.2017, виходячи з 59% грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що зазначені в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/8685 від 17.08.2017 та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 320 грн. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя