Постанова № 71560147, 12.01.2018, Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа № 678/2/18

№ 3-678-37/18

ПОС Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року суддя Летичівського районного суду Хмельницької області Лазаренко А. В., за участю секретаря Іськової Т.Л., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 cт. 130, ч. 1 ст. 191 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії БР № 238236 від 16.12.2017 року, 16.12.2017 року о 02 год. 36 хв. на 316 км а/д М-12 Стрий-Знам‘янка в смт. Летичів ОСОБА_1 керував т/з Renault Trafik д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп‘яніння, від проходження медичного огляду на стан сп‘яніння з використанням технічного засобу «Drager 0310» на місці зупинки та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу серії ГП № 242994 від 06.01.2018 року, 16.12.2017 року о 02 год. 36 хв. в смт. Летичів по вул. Затонського ОСОБА_1 рухався на т/з Renault Trafik д.н.з. НОМЕР_1 де на підлозі заднього сидіння знаходилася, належна йому, мисливська рушниця ІЖ 54, дозвіл № 197 виданий Старосинявським ВП, дійсний до 23.02.2018 року, у розібраному стані без спеціального чохла, чим порушив правила перевезення зброї п. 2.13 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що в ніч з 15.12.2017 року на 16.12.2017 року він вечеряв в кафе Арагві із друзями, при цьому домовився із ОСОБА_2 про те, що останній відвезе його до дому в смт. Стару Синяву. На вулиці він зустрів свою знайому ОСОБА_3, яка попросила його підвезти її до дому, так як в ночі далеко йти. При цьому він погодився її підвезти тільки через деякий час коли прийде водій автомобіля. Біля 2 години 16.12.2017 року він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сіли в автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_2, та від‘їхали від кафе «Арагві» в бік АЗС. Розвернувшись біля АЗС, ОСОБА_2 продовжував рух в бік центру смт. Летичів і в цей час вони були зупинені інспекторами патрульної поліції, які назвали причиною зупинки відсутність світла задніх габаритів. Під час зупинки за кермом сидів ОСОБА_2. Оскільки він є власником автомобіля то сказав інспекторам скласти протокол за порушення ст.. 122 ч. 1 КУпАП на нього а не на водія ОСОБА_2.

В ході такої розмови працівники поліції запропонували йому пройти перевірку на стан алкогольного сп‘яніння за допомогою приладу Драгер, щоб скласти ще один протокол про адміністративне правопорушення за керування в стані алкогольного сп‘яніння, на що він не погодився, пояснивши їм, що автомобілем не керував, тому немає підстав проходити ним тест на сп‘яніння. При цьому інспектори наполягали на складанні відносно нього протоколу по ст.. 130 КУпАП. Тому, протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений на нього безпідставно і підлягає закриттю у зв‘язку із відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.

Крім того, вони виявили у машині його мисливську рушницю.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що під час зупинки 16.12.2017 року біля 2 год. він за проханням ОСОБА_1, керував його автомобілем, а ОСОБА_1 сидів пасажирському сидінні. Крім ОСОБА_1 пасажирами були ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Працівники поліції повідомили, що причиною зупинки була відсутність освітлення задніх габаритів, за що будуть складати протокол про адміністративне правопорушення. При цьому ОСОБА_1 сказав, що він є власником автомобіля і тому протокол має бути складений на власника, а не на водія ОСОБА_2. Крім того, працівниками поліції в автомобілі було виявлено гладко ствольну мисливську рушницю, яка зберігалася в поліетиленовому пакеті у розібраному вигляді.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 15 грудня домовився з ОСОБА_1, щоб той підвіз його в смт. Стару Синяву по місцю проживання, на що останній погодився та домовилися зустрітися в кафе «Арагві». Після вечері ОСОБА_1 повідомив, що поїдуть в смт. Стару Синяву автомобілем під керуванням ОСОБА_2.

Перебуваючи біля машини і чекаючи ОСОБА_2, до них підійшла ОСОБА_3, яка попросила підвезти її. Коли прийшов ОСОБА_2 то вони сіли в автомобіль і, розвернувшись біля АЗС, рушили до дому ОСОБА_3. Однак були зупинені працівниками поліції, які повідомили, що причиною зупинки є не увімкнення задніх габаритів. ОСОБА_1 сказав, що як власник автомобіля, погоджується із вказаним порушенням і щоб протокол склали на нього. Крім цього вони ОСОБА_1 запропонували пройти тест на стан сп‘яніння, на що ОСОБА_1 не погодився, посилаючись на те, що автомобілем не керував, а за кермом був ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_3 дала суду покази аналогічні поясненням ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 16.12.2017 року близько 2 год. його було зупинено і запропоновано бути свідком при складанні адмінпротоколу, для цього його запросили в машину патрульної поліції, де встановили його особу та дали підписати чистий протокол де було значено лише його прізвище, ім‘я та по батькові і місце проживання, а також прізвище іншого свідка, який проживав у м. Вінниці. А також дали підписати чистий бланк пояснення в якому було зазначено лише його ПІП інших записів не було.

Після чого він з інспектором підійшов до автомобіля, де особа, яка знаходилася в автомобілі відмовилася від проходження огляду за допомогою приладу Драгер, пояснюючи, що автомобілем не керував і тому неповинен проходити огляд на стан алкогольного сп‘яніння. При цьому працівником поліції особі яка знаходилася в автомобілі не пропонувалося пройти огляд в медичному закладі.

Оглядом відеозапису доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено, що при зупинці автомобіля не видно особи, яка керувала автомобілем, проте після повернення працівників поліції до зупиненого автомобіля через певний період, видно, що за кермом автомобіля сидів ОСОБА_1, який у цей час подавав працівнику поліції документи для ознайомлення і при спілкуванні із працівником поліції, на вимогу останнього, крім складання протоколу по ст. 122 ч. 1 КУпАП пройти огляд на стан алкогольного сп‘яніння, пояснив, що він автомобілем не керував, тому не повинен проходити зазначений огляд.

Суд також враховує, що працівниками поліції не були допитані в якості свідків особи, які знаходилися в автомобілі та біля автомобіля на час його зупинки, які б могли спростувати чи підтвердити встановлення факту керування автомобілем ОСОБА_1 чи ОСОБА_6, що є неповнотою у доведеності вини ОСОБА_1 органами переслідування.

Отже, вище дослідженими доказами факт керування автомобілем ОСОБА_1 не підтверджується, а підтверджуються дані ним пояснення щодо наявності в автомобілі зброї та руху т/з без увімкнених габаритів.

Пояснення свідка ОСОБА_5 щодо підписання незаповненого бланку протоколу та пояснення ним та іншим свідком дають підстави суду визнати такий протокол неналежним доказом у підтвердження винуватості ОСОБА_1 про відмову від проходження ним огляду на стан алкогольного сп‘яніння.

Відповідно до ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який фіксує факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі.

Відповідальність за порушення вимог передбачених частиною першою ст. 130 КУпАП настає за керування транспортинимизасобами в стані алкогольного сп'яніння,а так само відмоваособи, яка керує транспортним засобом, відпроходження відповіднодо встановленого порядку огляду настан алкогольного сп'яніння.

Так, порядок огляду на стан алкогольного сп‘яніння визначений ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп‘яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Відповідно до цих нормативних актів огляду підлягають лише водії транспортних засобів щодо яких у поліцейських є підстави вважати, що вони керуючи транспортним засобом перебувають у стані алкогольного чи іншого сп‘яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України, а сам огляд водія проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків (ч.ч. 1 і 2 ст. 266 КУпАП, пункти 2-5 Порядку).

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Огляд на стан сп‘яніння проводиться відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735. Відповідно до цієї Інструкції та додатком № 3 до неї передбачено, що огляд на стан сп‘яніння проводиться лікарем, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно чинного законодавства та з використанням вимірювальної техніки та обладнання дозволених МОЗ. Відповідно до п. 22 даної Інструкції висновок результатів медичного огляду на стан сп‘яніння, складений з порушенням вимог цієї інструкції, вважається недійсним.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об‘єктивне з‘ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

У рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально — правовий зміст адміністративного правопорушення , за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов‘язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумції невинуватості і звільняє особу від обов‘язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення правопорушника, свідків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом від огляду на стан алкогольного сп‘яніння) не доведена.

Відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 1КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до ст. 36 КУпАП особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом та стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тому вважаю за можливе об’єднати та розглянути вказані адміністративні справи в одному провадженні.

З огляду на викладене, виходячи з того, що беззаперечних, допустимих та належних доказів, які б з достовірністю вказували, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Trafik д.н.з. НОМЕР_1 суду не надано, суд приходить до висновку, про необхідність закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 за відсутності у діях останнього події і складу адміністративного правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП доведена поясненнями ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи, із яких вбачається, що в т/з у поліетиленовому пакеті знаходилася у розібраному стані мисливська рушниця ИЖ 54.

Враховуючи особу правопорушника, обставини, що пом’якшують відповідальність, те, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП, визнав, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, яке буде достатнім для його виправлення у мінімальній межі, у виді штрафу без вилучення зброї.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір.

Керуючись ст.ст. 40-1, 191 ч. 1, 247 ч. 1 п.1, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Об’єднати в одне провадження адміністративнісправи: № 678/2/18 ( № 3-678-37/18) та № 678/3/18 ( № 3-678-38/18) відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 130 ч. 1, 191 ч. 1 КУпАП і присвоїти адміністративній справі № 678/2/18 ( № 3-678-37/18).

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 119 гривень 00 копійок, без вилучення зброї.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 гривні 40 копійок (отримувач коштів р/р 31215256700001, код за ЄДРОПОУ 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: А.В.Лазаренко