Постанова № 71559517, 11.01.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/855/17Головуючий у 1-й інстанції Левків А.І. Провадження № 22-ц/789/100/18 Доповідач - Хома М.В.Категорія - 50

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Хоми М.В.

суддів - Сташків Б. І., Костів О. З.,

секретар - Романюк Х.Ю.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2017 року, ухваленого суддею Левків А.І. по цивільній справі №598/855/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась в суд із вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 по 1 500 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття. Вимоги обґрунтовано тим, що з 2002 року вона перебувала із відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилося троє дітей. 10 грудня 2014 року шлюб між сторонами розірвано. Діти проживають разом із позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча має можливість її надавати, оскільки є працездатним, здоровим, непрацездатних осіб чи інших неповнолітніх дітей на утриманні не має, працює по найму.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 1000,00 грн на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 29 червня 2017 року до досягнення старшою дитиною повноліття. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 640,00 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей — ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в розмірі 888, 50 грн. щомісячно. Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при визначенні розміру аліментів суд не врахував те, що він отримує заробітну плату у розмірі 3200,00 грн., на його утриманні перебуває їх спільний із позивачкою син — ОСОБА_4, а також надання відповідачем матеріальної допомоги своїй матері.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2, яка вважає рішення суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечила, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Рішення суду оскаржується в частині визначення розміру аліментів на утримання двох дітей, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України колегія суддів перевіряє його законність та обґрунтованість лише в цій частині.

Визначаючи розмір аліментів, суд врахувавши обставини, визначені ст. 182 СК України, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання лише двох дітей - дочок ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у розмірі по 1 000 грн. на кожну дитину.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Судом встановлено, що сторони з 2002 року перебували у шлюбі, в якому народилось троє дітей: дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6

Шлюб між сторонами розірвано. Дочки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають з позивачкою, а син ОСОБА_9 — з відповідачем.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Врахувавши передбачені ст. 182 СК України обставини та мінімальний розмір аліментів, який не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд прийшов до вірного висновку про стягнення аліментів у розмірі по 1 000 грн. на кожну з дочок, які проживають з матір”ю.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував скрутне матеріальне становище відповідача, розмір нарахованого заробітку якого складає 3200 грн., а після відрахування податків - близько 2600 грн., перебування на його утриманні спільного із позивачкою сина ОСОБА_9 та матері пенсійного віку, колегія суддів оцінює критично, так як зазначені обставини враховані, про що свідчить мотивувальна частина судового рішення, й позовні вимоги задоволені частково, а не в тому розмірі, про який просила позивачка.

При цьому колегія суддів враховує, що матір відповідача отримує пенсію, про що він зазначив у суді апеляційної інстанції, чим спростовуються доводи про перебування її на утриманні відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка володіє магазином у с.Бутин Збаразького району та житловим будинком у цьому ж населеному пункті, які їй подарував відповідач, отримує доходи від підприємницької діяльності, а відповідач повертає борги, позичені за час шлюбу в інтересах сім”ї, колегія суддів оцінює критично та не вважає, що дані обставини можуть слугувати підставою для стягнення з відповідача аліментів у розмірі меншому, ніж визначено чинним законодавством. Вказане нерухоме майно подароване відповідачем позивачці, а не дітям, з метою уникнення звернення стягнення на це майно через боргові зобов”язання відповідача, про що останній пояснив у суді апеляційної інстанції. Домовленостей про порядок утримання дітей у зв”язку з укладенням у 2014 році договорів дарування між сторонами не існувало ні на момент укладення цих договорів, ні у подальшому.

Позивачка у суді апеляційної інстанції пояснила, що її дохід від підприємницької діяльності є мінімальним та складає близько 3-4 тис. грн. в місяць, сім”ї надано статус малозабезпеченої та призначено допомогу у розмірі 1400 грн.

Відповідач не подав суду першої інстанції доказів, які б свідчили про розмір отримуваних позивачкою доходів, та не заявляв клопотань про витребування таких доказів, хоча й не був позбавлений такої можливості, оскільки був присутній у судовому засіданні 14.09.2017 року, подавав письмові заперечення проти позову.

Підстав для зміни судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2017 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 12 січня 2018 року.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_10