Рішення № 71557221, 04.01.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3101/17

Провадження № 2/496/27/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Буран В.М.,

при секретарі – Дигуляр А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини померлим спадкодавцем та про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом, який згодом уточнила, обґрунтовуючи його тим, що вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері. Нотаріус відмовив та рекомендував звернутись до суду з питання про визнання права власності за померлою матір’ю позивача та позивачем. Рідна сестра позивача - відповідач по справі відмовляється від спадкових справ на майно.

Позивач у судове засідання не з’явилась, але надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, на позові наполягала.

Представник відповідача - Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області у судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, але надала заяву в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що разом мешкають в с. Градениці, Біляївського району, Одеської області вул. Весела, буд № 33 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті їх матері ОСОБА_3, що померла 20.06.2013 р.

11.08.2017 р. Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області нотаріусом ОСОБА_4, позивачу було відмовлено листом за № 3072/02-14, та рекомендовано звернутися до суду з позовною заявою про визнання право власності за ОСОБА_3 (нині померлою 20.06.2013 р., свідоцтво про смерть серія І-ЖД № 343939 від 21.06.2013 р.) на земельну ділянку площею 5,42 га, що розташована на території Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 46 земельна ділянка № 13. Оскільки ОСОБА_3 прийняла спадщину на земельну ділянку площею 5,42 га., що розташована на території Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 46 земельна ділянка № 13, що ділиться на 3 земельні ділянки: перша - № 13-а площею 2,34га., кадастровий номер 5121082000010010203, друга - № 13-6 площею 1,14 га кадастровий номер 5121082000010010204 , та третя 13-в площею 1,94 кадастровий номер 5121082000010010205 які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала її брату ОСОБА_5 на праві приватної власності, який помер 18.08.2011 р. (свідоцтво про смерть серія І-ЖД № 270500 від 18.08.2011 р.), але не оформила своїх спадкових прав.

Також особисто померлої ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 3,75 га, на підставі державного акту від 10 березня 2004 року, яка розташована за адресою: Граденицька сільська рада Біляївського району Одеської області, масив № 52, кадастровий номер 5121082000010010211 (а.с.9).

В підтвердження того, що ОСОБА_3 до одруження носила прізвище ОСОБА_5 надано копію свідоцтва про укладення шлюбу від 25.01.1986 р. серія ІІ-ЖД № 413981.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пунктом 4.15 розділу 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Таких документів ОСОБА_3 не подавала, оскільки не мала оригіналу Державного акту на вказані земельні ділянки.

Згідно ст. 1262 ЦК України ОСОБА_3 є спадкоємцем другої черги за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї ОСОБА_3 від спадщини , що відкрилася після смерті її брата ОСОБА_5 не відмовлялася і відповідної заяви до нотаріату не подавала.

ОСОБА_1, має намір вступити в права спадщини за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3, померлої 20.06.2013 року на вказане спадкове майно.

ОСОБА_2 відмовляється від своїх прав на спадкове майно після смерті її матері ОСОБА_3, померлої 20.06.2013 року, але подати заяву до нотаріальної контори не може, оскільки її документи, що засвідчують особу втрачені. Вказане встановлено в судовому засіданні.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи є визнання права.

Так, за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, єдиним способом захисту цивільних прав є визнання в судовому порядку права власності на земельну ділянку.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 392 ЦК України , власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положеннями Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У Рішенні Європейського Суду від 29 листопада 1991 року у справі «Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховує позивач.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Протокол № 1 стаття 1 «Захист власності» говорить «Кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважатися.

При таких обставинах позов є обґрунтованим, а визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, ЦК України, ст.ст. 81, 263, 265 ЦПК України ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІПН – НОМЕР_1) до Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області (місце знаходження: Одеська область, Біляївський район, с. Градениці, вул. Шевченко, 2-а; ЄДРПОУ – 04377718), ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про встановлення факту прийняття спадщини померлим спадкодавцем та про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3, прийняла спадщину, а саме - спадкове майно після смерті її брата ОСОБА_5, померлого 18.08.2011 року, а саме: земельну ділянку, площею 5,42 га, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Граденицька сільська рада, масив № 46 ділянка, 13, що ділиться на 3 земельні ділянки: перша - № 13-а площею 2,34 га., кадастровий номер 5121082000010010203, друга - № 13-б площею 1,14 га кадастровий номер 5121082000010010204 , та третя 13 -в площею 1,94 га кадастровий номер 5121082000010010205, які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, померлої 20.06.2013 року, а саме земельні ділянки: площею 3,75 га, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Граденицька сільська рада, масив № 52, кадастровий номер 5121082000010010211, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та площею 5,42 га, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Граденицька сільська рада, масив № 46 ділянка, 13, що ділиться на 3 земельні ділянки: перша - № 13-а площею 2,34 га, кадастровий номер 5121082000010010203, друга - № 13-6 площею 1,14 га кадастровий номер 5121082000010010204, та третя 13 -в площею 1,94 га кадастровий номер 5121082000010010205, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - в порядку спадкування за законом.

Згідно до пункту 15 підпункту. 15.5 частини 1 Перехідних положень та ст. 352, 354 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Буран В.М.

04 січня 2018 року