Рішення № 71556503, 27.12.2017, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/486/17

Провадження №2-а/472/15/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,

з участю представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 смт. Веселинове Миколаївської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправною дії та зобов’язання здійснити розрахунок збитків,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправною дії та зобов’язання здійснити розрахунок збитків. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що йому на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 4,386 га, кадастровий номер № 4821755000:05:000:0211, розташована в межах території ОСОБА_5 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області.

23 лютого 2005 року він надав згоду передати вказану земельну ділянку на умовах оренди ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" строком на 10 років, проте договір не було зареєстровано, а ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" фактично використовувало його земельну ділянку.

Бажаючи самостійно обробляти свою земельну ділянку, 13 серпня 2014 року він звернувся до ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" з проханням повернути земельну ділянку, проте йому було повідомлено, що між ним та ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" 02 січня 2010 року було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років, тобто до 02 січня 2020 року.

Знаючи, що вказаний договір оренди земельної ділянки від 02 січня 2010 року він не укладав та не підписував, звернувся до суду про визнання вказаного договору оренди землі недійсним та рішенням Веселинівського районного суду від 24 лютого 2016 року було визнано недійсним вказаний договір оренди земельної ділянки і зобов'язано ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" повернути йому земельну ділянку. Спірну земельну ділянку йому було повернуто лише у травні 2016 року, але юридичного повернення земельної ділянки не відбулося, оскільки акт приймання-передачі земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" не підписало, хоча вказані акти були направлені товариству для підписання. Таким чином, ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" в період з 23.02.2015 року по квітень 2016 року незаконно використовувало його земельну ділянку без будь-яких для того правових підстав, чим було завдано йому збитків.

16.03.2017 року його представник ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_5 районної державної адміністрації з заявою про розгляд на засіданні ОСОБА_6 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ОСОБА_5 райдержадміністрації матеріалів щодо встановлення розміру збитків, заподіяних обмеженням прав власника землі внаслідок неповернення та самовільного використання його земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3".

Листом за вих.№ В-25/1В-26/1 від 20.04.2017 року відповідачем було відмовлено у розрахунку збитків з посиланням на те, що нарахування збитків ОСОБА_6 неможливо відповідно до положень Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 року, якою не передбачено Методики (формули) розрахунку збитків; та необхідністю застосування положення Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року, в зв'язку з чим рекомендовано звернутися з цього питання до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Однак, позивач таку відмову вважає незаконною, оскільки відповідно до положень ст.ст.156,157 ЗК України, п.п. 1,2,3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 року, розмір збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки, визначається комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Тому просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області щодо відмови у визначенні розміру збитків, заподіяних обмеженням прав ОСОБА_4 як власника землі внаслідок неповернення та самовільного використання земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 автоколона № 3" та зобов'язати ОСОБА_5 районну державну адміністрацію Миколаївської області розглянути на засіданні ОСОБА_6 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області заяву свого представника ОСОБА_2 і визначити розмір збитків, заподіяних обмеженням його прав як власника землі внаслідок неповернення та самовільного використання земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 автоколона № 3", відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, та стягнути з ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області на його користь 640,00 (шістсот сорок) гривень судового збору.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 не прибув, проте подав заяву, в якій просив суд розглядати справу у його відсутність в зв'язку з зайнятістю на сільгоспроботах, однак з участю його представника ОСОБА_2, при цьому вказав, що свої позовні вимоги підтримує повністю.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю та з тих же підстав. Просить суд задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_4 в повному обсязі, оскільки вважає відмову відповідача у визначенні розміру збитків незаконною, оскільки відповідно до положень ст.ст.156,157 ЗК України, п.п. 1,2,3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 року, розмір збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки, визначається комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Представник відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пославшись на те, що нарахування збитків ОСОБА_6 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області неможливо відповідно до положень Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 року, оскільки таким Порядком не передбачено Методики (формули) розрахунку збитків, та необхідністю застосування в даній ситуації положення Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року. В зв'язку з цим вважає, що розрахунок збитків у вигляді неодержаного прибутку має проводитися компетентним державним органом, а саме: Держгеокадастром відповідно до вимог вказаної Методики.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачеві ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 4,386 га, кадастровий номер № 4821755000:05:000:0211, розташована в межах території ОСОБА_5 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області.

23 лютого 2005 року позивач надав згоду передати вказану земельну ділянку на умовах оренди ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" строком на 10 років, проте договір не було зареєстровано, а ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" фактично використовувало його земельну ділянку.

Бажаючи самостійно обробляти свою земельну ділянку, 13 серпня 2014 року позивач звернувся до ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" з проханням повернути земельну ділянку, проте йому було повідомлено, що між ним та ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" 02 січня 2010 року було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років, тобто до 02 січня 2020 року.

Знаючи, що вказаний договір оренди земельної ділянки від 02 січня 2010 року позивач не укладав та не підписував, він звернувся до суду про визнання вказаного договору оренди землі недійсним та рішенням Веселинівського районного суду від 24 лютого 2016 року, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, було визнано недійсним вказаний договір оренди земельної ділянки і зобов'язано ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" повернути позивачеві земельну ділянку. Зазначене рішення суду набрало законної сили 04 квітня 2016 року. Спірну земельну ділянку ОСОБА_4 було повернуто у травні 2016 року, але юридичного повернення земельної ділянки не відбулося, оскільки акт приймання-передачі земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" не підписало, хоча вказані акти були направлені товариству для підписання.

16.03.2017 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_5 районної державної адміністрації з заявою про розгляд на засіданні ОСОБА_6 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ОСОБА_5 райдержадміністрації матеріалів щодо встановлення розміру збитків, заподіяних обмеженням прав власника землі внаслідок неповернення та самовільного використання його земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 актоколона №3" в період з 23.02.2015 року по квітень 2016 року.

Листом за вих.№ В-25/1В-26/1 від 20.04.2017 року відповідачем було відмовлено у розрахунку збитків з посиланням на те, що нарахування збитків ОСОБА_6 неможливо відповідно до положень Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 року, оскільки таким Порядком не передбачено Методики (формули) розрахунку збитків та необхідністю за таких обставин застосовувати положення Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року, в зв'язку з чим рекомендовано позивачеві звернутися з цього питання до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Однак, позивач таку відмову вважає незаконною, оскільки відповідно до положень ст.ст.156,157 ЗК України, п.п. 1,2,3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 року, розмір збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки, визначається комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Тому просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області щодо відмови у визначенні розміру збитків, заподіяних обмеженням його прав як власника землі внаслідок неповернення та самовільного використання земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 автоколона № 3" та зобов'язати ОСОБА_5 районну державну адміністрацію Миколаївської області розглянути на засіданні ОСОБА_6 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області заяву свого представника ОСОБА_2 і визначити розмір збитків, заподіяних обмеженням його прав як власника землі внаслідок неповернення та самовільного використання земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 автоколона № 3", відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, та стягнути з ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області на його користь 640,00 (шістсот сорок) гривень судового збору.

Згідно зі ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до вимог ст.34 Закону України "Про оренду землі" № 161-ХІV у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). За приписами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з їїї вини. Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів. Згідно із ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт "д" ч.1 ст.156 ЗК України).

За змістом ст.157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ № 284 від 19 квітня 1993 року з наступними змінами, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до п.3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, в тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно з п.2 Порядку визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди (непродовження його дії на новий строк), суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені ст.157 ЗК України та Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам. Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі №6-2588цс15.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.ст.13,16, 21, 25, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" №586-ХІV від 9 квітня 1999 року з відповідними змінами, до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Контитуцією і законами України, належить вирішення питання забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів; забезпечують виконання Конституції та законів України,

рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади; голови місцевих державних адміністрацій утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад.

Відповідно до вказаного Закону, а також інших норм законодавства, в тому числі відповідно до Постанови КМУ від 19 квітня 1993 року №284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" розпорядженням голови ОСОБА_5 райдержадміністрації №238-р від 28.11.2014 року було утворено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам і затверджено положення про ОСОБА_6.

Пунктами 1,2.3 розділу І цього Положення передбачено, що ОСОБА_6 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам створена з метою визначення розміру збитків, що заподіяні внаслідок використання або невикористання суб'єктами земельних ділянок з порушенням вимог земельного законодавства та основним завданням ОСОБА_6 є визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок, зокрема, неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до п.1 розділу ІV Положення відшкодуванню підлягають інші збитки, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, в тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно з п.2 Порядку визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, до повноважень ОСОБА_6 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ОСОБА_5 райдержадміністрації входить визначення розміру збитків, заподіяних неодержанням доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Зі змісту заяви представника позивача ОСОБА_2 до голови ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 16.03.2017 року вбачається, що представник позивача вказував на ту обставину, що рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 24.02.2016 року, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, договір оренди землі №130 від 02 січня 2010 року визнано недійсним та зобов'язано ТОВ "ОСОБА_5 автоколона №3" повернути позивачеві земельну ділянку, але юридично повернення земельної ділянки не відбулося, тому ТОВ "ОСОБА_5 автоколона №3" в період з 23.02.2015 року по квітень 2016 року використовувало земельну ділянку ОСОБА_4 без будь-яких до того правових підстав, чим було завдано позивачеві збитків. При цьому, представником позивача ОСОБА_6 було надано пакет відповідних документів на обгрунтування своєї заяви.

Враховуючи, що до повноважень ОСОБА_6 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ОСОБА_5 райдержадміністрації Миколаївської області входить визначення розміру збитків, заподіяних неодержанням доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, та, приймаючи до уваги, що у своєму правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі №6-2588цс15, Верховний Суд України зазначив, що у випадку неукладення договору оренди (непродовження його дії на новий строк), суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені ст.157 ЗК України та Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, то за такого суд вважає, що ОСОБА_5 районною державною адміністрацією Миколаївської області було безпідставно відмовлено ОСОБА_4 у визначенні розміру збитків, заподіяних йому обмеженням його прав як власника землі внаслідок неповернення та самовільного використання його земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 автоколона №3", а тому позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_4, то з огляду на це, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень 640 грн. 00 коп. судового збору, сплата якого підтверджується доданою до справи квитанцією №16 від 01.06.2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 10, 73, 74, 75, 76, 77, ч.1 ст. 139, ст.ст.241, 242, 243-246, 250 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправною дії та зобов’язання здійснити розрахунок збитку - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області щодо відмови у визначенні розміру збитків, заподіяних обмеженням прав ОСОБА_4 як власника землі внаслідок неповернення та самовільного використання земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 автоколона № 3" та зобов'язати ОСОБА_5 районну державну адміністрацію Миколаївської області розглянути на засіданні ОСОБА_6 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області заяву представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 і визначити розмір збитків, заподіяних ОСОБА_4 обмеженням його прав як власника землі внаслідок неповернення та самовільного використання земельної ділянки ТОВ "ОСОБА_5 автоколона № 3", відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284.

Стягнути з ОСОБА_5 районної державної адміністрації Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04056635, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань 640,00 (шістсот сорок) гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного

судового рішення.

Повне судове рішення було складено 09 січня 2018 року.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_7