Ухвала суду № 71556499, 09.01.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1074/16-к

Провадження № 1-кс/487/29/18

У Х В А Л А

Іменем України

09.01.2018 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2 від 29.11.2017 року про закриття кримінального провадження №12016150030000678,-

встановив:

29.12.2017 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2 від 29.11.2017 року про закриття кримінального провадження №12016150030000678, в якій просив скасувати вказану постанову, посилаючись на те, що слідчий передчасно виніс зазначену постанову, не вживши всіх заходів щодо повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи.

В судове засідання заявник скарги не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримує, просить задовольнити.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином; матеріали кримінального провадження не надали. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України скаргу розглянуто за відсутності слідчого та прокурора.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.02.2016 р. заяву ОСОБА_1 що вжиття заходів до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які заподіяли йому майнову шкоду у великих розмірах шляхом обману, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016150030000678 за ознаками ч. 1 ст. 367 КК України та розпочато досудове розслідування.

29.11.2017 року слідчим Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12016150030000678 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні вимоги містить і ч.1 ст. 94 КПК України щодо оцінки слідчим , прокурором кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки дозу достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні в першу чергу підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 91, ч.1 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов’язок доказування покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.

Сторона обвинувачення, відповідно до ст. 93 КПК України, здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Проте, вищевикладені вимоги чинного законодавства слідчим не виконані.

Як вбачається з матеріалів скарги, слідчим по кримінальному провадженню не виконано жодної слідчої (розшукової) дії.

Зважаючи на те, що слідчий та прокурор до судового засідання не з'явились, матеріали кримінального провадження № 12016150030000678 не надали та не спростували доводи заявника скарги, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим не повно та не всебічно досліджено всі обставини кримінального провадження, що є підставою для задоволення скарги.

Керуючись статтями 94, 303-307 КПК України,-

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2 від 29.11.2017 року про закриття кримінального провадження №12016150030000678 - задовольнити.

Постанову слідчого Заводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_2 від 29.11.2017 про закриття кримінального провадження № 12016150030000678 - скасувати.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: З.М. Сухаревич