Ухвала суду № 71556251, 11.01.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1789/13-ц

№ провадження 6/453/3/18

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2018 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря Корнута Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області справу за заявою Львівського державного університету внутрішніх справ про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання,-

в с т а н о в и в:

Львівський ДУВС 10.11.2017 року звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати поважною причину пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання та поновити строк пред’явлення до виконання виконавчого листа, виданого Сколівським районним судом Львівської області 31.10.2017 року у справі № 453/1789/13-ц., провадження № 2/453/66/14 у справі за позовом Львівського ДУВС до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі. В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 08.04.2014 року у вказаній вище цивільній справі позов задоволено частково, а саме стягнено з ОСОБА_1 на користь Львівського ДУВС витрати, пов’язані з його утриманням у навчальному закладі з 01.09.2007 року по липень 2010 року у розмірі 25 752 грн. 47 коп. та 230 грн. судових витрат, пов’язаних із сплатою судового збору. У решті позову відмовлено. Зазначене рішення суду набрало законної сили 28.04.2014 року. Відповідно, строк пред’явлення виконавчого листа до виконання сплинув 28.04.2017 року. Однак, Львівський ДУВС не встиг вчасно пред’явити такий виконавчий лист до виконання, так як отримав виконавчий лист лише 04.11.2017 року на свою заяву в силу того, що обставина про існування рішення суду від 08.04.2014 року стала відома їм лише при проведенні звірки спільно з відділом фінансового забезпечення і бухгалтерського обліку, у результаті оцінювання судових справ та виконавчих проваджень, коли, власне і було виявлено також факт заборгованості ОСОБА_1. Це пов’язано з тим, що юрисконсульт ОСОБА_2, котрий займався згаданим вище виконавчим провадженням, у листопаді 2015 року був звільнений, а також мала місце велика завантаженість у роботі через зміни у структурі навчального закладу у зв’язку із ліквідацією міліції. Наведені обставини заявник вважає поважними для можливості поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, у зв’язку з чим, із посиланнями на положення ст. 124 Конституції України, ст. 371 ЦПК України та ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», а також на існуючий принцип неухильності виконання судового рішення як одного із базових принципів верховенства права, був змушений звертатися до суду із даною заяву.

Заявник у судове засідання явку належно уповноваженого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про завчасне вручення поштового відправлення – судової повістки. Разом з тим, одночасно із подачею заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання заявником подано клопотання про розгляд такої заяви без участі належно уповноваженого представника.

Інші учасники справи, а саме відповідач ОСОБА_1, у судове засідання також не з’явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про завчасне вручення поштового відправлення – судової повістки, копії ухвали судді про прийняття заяви до провадження та копії заяви із додатками, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Таким чином, завчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання заявник та інші учасники справи, у судове засідання не з’явились. Заявник скористався своїм правом щодо з’явлення клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, котре суд вважав за доцільне задовольнити.

В силу ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу під час розгляду даної справи не здійснювався.

Суд, оглянувши та перевіривши матеріали заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що така заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області, ухваленим 08.04.2014 року у цивільній справі № 453/1789/13-ц., № провадження 2/453/66/14 задоволені частково позовні вимоги Львівського ДУВС, а саме стягнено з ОСОБА_1 на користь Львівського ДУВС витрати, пов’язані з його утриманням у навчальному закладі з 01.09.2007 року по липень 2010 року у розмірі 25 752 грн. 47 коп. та 230 грн. судових витрат, пов’язаних із сплатою судового збору, у решті позову відмовлено (а. с. 67-68). Зазначене рішення, після скерування його належно засвідченої копії сторонам, у тому числі і Львівському ДУВС, 28.04.2014 року набрало законної сили і підлягало виконанню.

Судом встановлено, що незважаючи на одержання ще 14.04.2014 року уповноваженим представником належно засвідченої копії рішення суду від 08.04.2014 року у вказаній вище справі, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.04.2014 року (а. с. 70), Львівський ДУВС з вказаного часу не вживав заходів для отримання у суді виконавчого листа і пред’явлення його до виконання.

Вбачається, що вперше із заявою про видачу виконавчого листа у даній справі Львівський ДУВС в особі належно уповноваженого представника ОСОБА_3 звернувся лише у жовтні 2017 року (а. с. 72-73), на котру судом 31.10.2017 року було виготовлено та 02.11.2017 року супровідним листом надіслано виконавчий лист (а. с. 75, 78), згідно копії якого строк пред’явлення його до виконання становить три роки і закінчився 28.04.2017 року.

Встановлено, що цей-же представник Львівського ДУВС ОСОБА_3 підписував у листопаді 2013 року дану позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення коштів, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі (а. с. 2-3), а в ході судового розгляду справи подавав різного роду заяви та клопотання (а. с. 11, 28, 63). Натомість, ще один представник Львівського ДУВС – ОСОБА_2 підписував лише відгук на заперечення ОСОБА_1 проти позову (а. с. 29-31), а також приймав участь в одному із трьох судових засідань у справі, що підтверджується журналом судового засідання від 18.02.2014 року (а. с. 49-50). У подальшому, з відповідними заявами та клопотаннями до суду у вказаній справі звертався надалі представник ОСОБА_3, що свідчить про ту обставину, що саме він у встановленому законом порядку фактично займався питанням з приводу стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь навчального закладу.

Відтак, посилання заявника як на підтвердження поважності пропуску строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, на звільнення у листопаді 2015 року одного із представників, котрі приймали участь у даній справі – ОСОБА_2, що підтверджується витягом з наказу № 805 о/с від 06.11.2015 року «По особовому складу» (а. с. 80), не заслуговує на увагу суду, так як інший представник – ОСОБА_3 надалі працює і має продовжені повноваження представника заявника.

Не заслуговують на увагу суду і твердження заявника з вказаного приводу про велику завантаженість представника у роботі та зміни у структурі навчального закладу, оскільки внутрішні організаційні справи заявника, який є юридичною особою, аж ніяк не повинні впливати на його роботу у цілому, як і не можуть служити поважною причиною для пропуску пред’явлення виконавчого документа у даній справі до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Разом з тим, суд не знайшов підстав для визнання наведених у заяві причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання поважними, оскільки фактично має місце неналежне виконання працівниками свого обов’язку щодо своєчасного звернення судового рішення до виконання. Відповідно, порушення регламентованих Конституцією та Законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, принципів судової визначеності та неухильності виконання судового рішення, у даному, конкретному випадку не має місця, так як заявником пропущено строк пред’явлення виданого на основі судового рішення виконавчого документа до виконання в силу власного необережного ставлення.

За таких обставин, у задоволенні заяви слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 247, 209-210, 260-262, 433 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Львівського державного університету внутрішніх справ про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Я. Микитин