Рішення № 71555930, 21.12.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2404/17

Провадження № 2/456/1602/2017

РІШЕННЯ

іменем України

21 грудня 2017 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Гулкевича О. В. ,

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волчанського Івана Теодозійовича до Стрийської міської ради Львівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до відповідачів з уточненими позовними вимогами та просить на підставі ст.ст. 328,321,1216,1225 ЦК України визнати за нею право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 179,9 кв. м, житловою площею 52,5 кв. м, з належними до нього господарськими будівлями і спорудами: убиральню «В», вимощення «І», водоколонку «к», ворота №1, огорожу №2, хвіртку №3.

В обґрунтування вимог покликалась на те, що вона з чоловіком ОСОБА_5 у 1976р. на підставі рішення виконкому Стрийської міської ради від 19.08.1975р. №468 розпочали будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1, яке закінчили в 1996р. Право власності на будинок ОСОБА_5 за життя не оформив, оскільки раптово помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Після його смерті позивачка проживала у спірному будинку, утримувала його в належному стані та сплачувала вартість комунальних послуг.

30.06.2017р. звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом та видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують право власності на майно померлого ОСОБА_5 Сини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовились.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник Волчанський І.Т. підтримали уточнені позовні вимоги, просили позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали, не заперечили проти задоволення позову.

Представник відповідача - Стрийської міської ради Темник Н.С., будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явилась, тому згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України суд вирішив справу на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її представника, відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Відтак, при постановленні рішення по даній справі, слід керуватися положенням ЦК України (в редакції 1963р.).

Наведене також відповідає п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р., за яким у разі відкриття спадщини до 01.01.2004р. до відносин спадкування застосовується чинне на той час законодавство.

Відповідно до положень ст.ст.524,529 ЦК України (1963р.), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

За вимогами ст.ст.548,549 ЦК України (1963) для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз'ясненнями, які надані Листом ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 за № 24-753/0/4-13 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56,Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Підставами виникнення права власності на жилі будинки, які збудовані до 2004 року та на які відсутні правовстановлюючі документи, є створення майна, придбання за договорам купівлі-продажу, дарування, набуття у порядку спадкування тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Стрий Львівської області, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.12.1996р. Заповіту ОСОБА_5 за життя не складав.

До складу спадщини, яка відкрилась зі смертю ОСОБА_5, входив житловий будинок з приналежними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до технічного паспорту від 28.07.2017р., виданого ФОП М.ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа такого 179,9 кв. м, житлова площа 52,5 кв. м, до нього належать господарські будівлі і споруди: убиральня «В», вимощення «І», водоколонка «к», ворота №1, огорожа №2, хвіртка №3. Житловий будинок споруджено в 1982р.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є дружина - ОСОБА_1 та сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на свою частку в спадщині - житловому будинку не претендують, про що подали суду письмові заяви та не заперечують проти прийняття спадщини матір?ю ОСОБА_1, що підтвердили показаннями в судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_1 зверталась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою нотаріуса Швед І.В №111/02-31 від 30.06.2017р. їй відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_5 на майно та факт його держаної реєстрації.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленим факт створення ОСОБА_5 спірного майна, тому беручи до уваги родинні стосунки між спадкодавцем та спадкоємцем; прийняття спадщини позивачкою в порядку, визначеному ст.ст.548,549 ЦК України (1963р); відмову у суді інших родичів від прав на будинок; рішенням Стрийської міської ради №456 від 19.08.1976р. (а.с.5); відомості, зазначені в технічному паспорті на спірний будинок, що виданий 28.07.2017р. на ФОП М.ОСОБА_2 (а.с. 6-9), вважає, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задоволити. Визнати за ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт серія НОМЕР_2) право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 179,9 кв. м, житловою площею 52,5 кв. м, з належними до нього господарськими будівлями і спорудами: убиральню «В», вимощення «І», водоколонку «к», ворота №1, огорожу №2, хвіртку №3 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області.

Повний текст рішення складено 02.01.2018р.

Головуючий-суддя О. В. Гулкевич